Рішення № 13395808, 27.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.2010 Справа № 16/137

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Елерон”, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю МЖК „Закарпаття”, м. Ужгород

про стягнення суми 126681,05 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача –Дарманюк А.Г. - директор

від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Елерон”, м. Ужгород (далі – позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю МЖК „Закарпаття”, м. Ужгород (далі – відповідача) про стягнення суми 126681,05 грн., у т.ч. 92581,25 грн. основного боргу, 19164,32 грн. інфляційних втрат, 5760,33 грн. трьох процентів річних та 9175,15 грн. пені, згідно договору на відпуск нафтопродуктів споживачам від 01.01.08.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач порушив умови договору на відпуск нафтопродуктів споживачам, а саме у повному обсязі та у встановлений у договорі та графіку погашення кредиторської заборгованості термін не провів оплату за нафтопродукти, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, на яку позивач нарахував пеню та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував інфляційні втрати та три проценти річних.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав та участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (споживач по договору) укладено договір на відпуск нафтопродуктів споживачам від 01.01.08 (далі – договір), згідно п. 1.1. якого позивач взяв на себе зобов’язання здійснювати відпуск нафтопродуктів А-80 та паливо дизельне в 2008 році згідно з заправочними відомостями на автозаправній станції за адресою: м. Ужгород, вул. Проектна, 11 у межах коштів, попередньо отриманих постачальником від споживача.

На виконання умов договору позивач згідно накладних №2/03 від 01.03.08, №2/04 від 01.04.08, №2/05 від 01.05.08, №2/06 від 01.06.08, №2/07 від 01.07.08, №2/08 від 01.08.08, №2/09 від 01.09.08, №2/10 від 01.10.08 відпустив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 232581,25 грн.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо оплати за нафтопродукти виконав частково, а саме перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму 140000,00 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за 2-й квартал 2008 року, липень 2008 року та серпень-жовтень 2008 року.

У п. 2.3. договору визначено, що у разі виявлення заборгованості за розрахунками споживач не пізніше 5-ти днів, після проведення звірки перераховує суму заборгованості на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно вказаних вище актів звірки взаємних розрахунків між сторонами заборгованість відповідача перед позивачем становить 92581,25 грн. Однак, відповідач у передбачений у договорі строк решту суми заборгованості позивачу не перерахував.

Відповідач 14.04.10 надав позивачу графік погашення кредиторської заборгованості, згідно якого зобов’язався до 15.05.10 перерахувати 46000,00 грн., а до 15.06.10 –46581,25 грн. Проте, у встановлені у графіку терміни, відповідач заборгованість не погасив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідно до п. 3.1 договору за несвоєчасну оплату заборгованості споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочки.

У зв’язку з неналежним виконання відповідачем зобов’язань по оплаті за нафтопродукти позивач, керуючись договором та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за період з 16.05.10 по 02.12.10 нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка згідно розрахунку становить 9175,15 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті за поставлені нафтопродукти позивач за період з 06.11.08 по 02.12.10 нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно розрахунку становить 19164,32 грн. та за вказаний період три проценти річних, що згідно розрахунку позивача становить 5760,33 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 126681,05 грн., у т.ч. 92581,25 грн. основного боргу, 19164,32 грн. інфляційних втрат, 5760,33 грн. трьох процентів річних та 9175,15 грн. пені, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1266,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МЖК „Закарпаття” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, 132/24, код 22089549) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Елерон” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Проектна, 11, код 22100995):

- суму 126681,05 грн., у т.ч. 92581,25 грн. основного боргу, 19164,32 грн. інфляційних втрат, 5760,33 грн. трьох процентів річних та 9175,15 грн. пені;

- суму 1266,81 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.01.11.