Постанова № 13395600, 14.12.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. № Б-39/69-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.

Суддів:Білошкап О.В.,

Заріцької А.О.,

розглянувши

касаційні скарги Арбітражного керуючого Долича Олександра Володимировича

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010

(про розгляд скарги на дії ліквідатора та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2010)

та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010

(про скасування за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 про визнання боржника банкрутом)

у справі№ Б-39/69-08 господарського суду Харківської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Джи"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін: від ВАТ "Райффайзен банк Аваль" Тукман Ю.В., Поляков Г.А., Пилипчак П.І., від ПАТ "Сбербанк Росії" Кошлій Р.В., від Арбітражного керуючого Долича Олександра Володимировича Левченко В.А., від ТОВ "ЮАПЕ "Діксі" Чепурін В.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2010 у справі № Б-39/69-08 в порядку статей 1, 3, 23 Закону України "Про іпотеку", статей 14, 23, 26, 31, 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

1.Визнано вимоги ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в розмірі: основний борг: 13934553,57 грн.; відсотки: 6029017,10 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника;

Визнано вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі: основний борг: 11219936,83 грн., 4058240,53 доларів США, 1418213,24 євро; відсотки: 8803807,96 грн., 1460937, 21 доларів США, 380181, 51 євро, як вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Встановлено, що задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про перегляд постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 у справі № Б-39/69-08 за нововиявленими обставинами. Постанову Господарського суду Харківської області від 12.08.2008 у справі № Б-39/69-08 залишено без змін.

3. Відмовлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в задоволені скарги від 29.01.2010 на дії ліквідатора по справі № Б-39/69-08 Долича О.В.

4. У задоволенні клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про припинення процедури ліквідації ТОВ "Консалтинг-Плюс" щодо переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном ТОВ "Консалтинг Плюс" строком на 6 місяців відмовлено.

5. Заяву ліквідатора задоволено. Зобов'язано Харківську філію ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення записів №№ 4532606, 1486748, 7672117, 4532708, 1536712, 767554, 4532688, 1552082, 7675564, 4532245, 1552093, 2154400, 7676442, 1552060, 7674236, 4383275, 4389583, 4474410, 2125401, 4532633, зняти арешт та інші обмеження з усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" де б воно не знаходилось, у відповідності до постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 по справі № Б-39/69-08.

6. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс".

7. Ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс".

8. Припинено провадження у справі.

Визначено: дану ухвалу для виконання направити органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи банкрута Виконавчому комітету Харківської міської ради, органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута; зобовязати ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури; зобовязати ліквідатора повідомити Державного реєстратора про завершення ліквідаційної процедури; зобов'язати ліквідатора забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання; повноваження ліквідатора припинити після виконання даної ухвали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2010 у справі № Б-39/69-08, в порядку статей 30, 52, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на бездіяльність ліквідатора Долича О.В. від 27.05.2009 задоволено частково. Прийнято до розгляду заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Миколаївської обласної дирекції про визнання майнових вимог банку. Скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на дії ліквідатора Долича О.В. від 09.09.2009 задоволено частково. Прийнято до розгляду заяву ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання кредиторських вимог. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора Долича О.В. від 28.09.2009 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 (про скасування постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008) у справі № Б-39/69-08:

1. Відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" - Долича Олександра Володимировича про відкладення розгляду справи.

2. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція правових експертиз "Діксі" про відкладення розгляду справи.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція правових експертиз "Діксі" задоволено.

4. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

5. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволено.

6. Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2010 у справі № Б-39/69-08 скасовано.

7. Заяву Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про перегляд постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 у справі № Б-39/69-08 за нововиявленими обставинами задоволено.

8. Постанову господарського суду Харківської області від 12.08.2008 у справі № Б-39/69-08 скасовано.

9. Провадження у справі № Б-39/69-08 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 (про розгляд скарги на дії ліквідатора та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2010) у справі № Б-39/69-08:

1. Відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" - Долича Олександра Володимировича про відкладення розгляду справи.

2. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція правових експертиз "Діксі" про відкладення розгляду справи.

3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволено частково.

4. Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2010 по справі № Б-39/69-08 скасовано.

5. Скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на дії ліквідатора Долича О.В. від 09.09.2009 задоволено.

6. Визнано неправомірними дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" Долича О.В. та усунено його від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс".

Не погоджуючись з винесеною постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 у справі № Б-39/69-08 про розгляд скарги на дії ліквідатора та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2010, а також, про усунення ліквідатора від виконання обов'язків та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 у справі № Б-39/69-08 про скасування постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 за нововиявленими обставинами та про припинення провадження у справі, арбітражний керуючий Долич Олександр Володимирович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просить постанови суду другої інстанції скасувати, а ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2010 про розгляд скарги на дії ліквідатора у справі № Б-39/69-08 та ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2010 про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про перегляд постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 у справі № Б-39/69-08 за нововиявленими обставинами, а також про залишення без змін постанови господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом, а також, про затвердження звіту ліквідатора та ліквідбалансу - залишити без змін.

Касаційні скарги арбітражного керуючого мотивовані посиланням на порушення судом апеляційної інстанції вимог ч. 3 ст. 6, ч. 6, ст. 14, ст.ст. 23, 26,31,32 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 43, 112-114 ГПК України , в частині надання правової оцінки доказам та обставинам справи, що стосуються затвердження ліквідаційного балансу банкрута, розподілу отриманих грошових коштів від продажу майна банкрута , яке знаходилось в заставі, а також можливості припинення провадження у справі про банкрутство за результатами перегляду за нововиявленими обставинами постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом, в зв"язку з відсутністю безспірних вимог ініціюючого кредитора. Крім того, судом апеляційної інстанції, на думку заявника касаційних скарг, при прийнятті постанов, судом другої інстанції не прийнято до уваги вимоги ч. 6 ст. 52 спеціального Закону, яка передбачає право господарського суду здійснити в справі про банкрутство перехід до загальних процедур.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у даній справі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 та винесені ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2010, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, судові акти попередніх інстанцій підлягають скасуванню, як таки, що прийняті без дотримання вимог ст. 43 ГПК України, при неповному встановленні всіх обставин справи, з порушенням вимог спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2008 порушено провадження у справі № Б-39/69-08 про визнання відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" банкрутом, в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 12.08.2008 у справі № Б-39/69-08 Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Долича О.В.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 травня 2009 у справі № 39/69-08 постанову господарського суду Харківської області від 12.08.2008 залишено без змін.

Згідно з ч. 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Судом першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідбалансу встановлено, що, з метою реалізації ліквідатором, закріпленого частиною 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порядку здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором Доличем О.В. було повідомлено кредиторів ТОВ "Консалтинг Плюс" про визнання господарським судом останнього банкрутом, шляхом публікації оголошення в газеті "Голос України №155(4505) від 16.08.2008, а також, шляхом направлення ліквідатором письмового повідомлення відомим йому кредиторам: ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ", ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Нікольська", ТОВ "Трейд-Джи", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "ОТП Банк".

За результатами розгляду вимог кредиторів ТОВ "Консалтинг Плюс", що надійшли ліквідатору протягом встановленого місячного строку, ліквідатором розглянуті та визнані вимоги ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ" в загальній сумі 4754146,25 грн., ТОВ "ВВН-2007" в загальній сумі 13724767,00 грн., ТОВ "Нікольська" в загальній сумі 31665975,00 грн., ТОВ "Трейд-Джи" в загальній сумі 2643414,67 грн., ПАТ "ОТП Банк" в повному обсязі згідно заяви.

Окрім того, після закінчення місячного строку, з заявою про визнання майнових вимог №12-1/14-50900 від 27.10.2008 до ліквідатора звернулось ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а також, з заявою про визнання кредиторських вимог №262 від 10.08.2009 до ліквідатора звернулось ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії".

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 у справі №Б-39/69-08 ухвалу господарського суду Харківської області від 02.10.2009 про визнання вимог ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в сумі 19963570,67 грн. та вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 13689256,30 грн. по справі №Б-39/69-08 скасовано, справу, в частині визнання кредиторських вимог Банків, направлено на новий розгляд.

Судом першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 за результатами нового розгляду встановлено, що заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтована тим, що 18.09.2002 між АППБ "Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції АППБ "Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ВАТ "Агроекспорт" було укладено кредитний договір №010/08-11/259, згідно умов якого Банк відкрив ВАТ "Агроекспорт" мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, у сумі еквівалентній 1500000,00 доларів США із сплатою за користування кредитом 18% річних при кредитуванні у національній валюті і 12% річних при кредитуванні у доларах США, строком до 18.09.2005.

У подальшому умови кредитного договору змінювались і, згідно додаткової угоди №13 від 28.10.2004 до зазначеного договору, ліміт кредитування встановлено у розмірі 8 000 000,00 доларів США, а згідно додаткової угоди №14 від 23.11.2004 27.07.2004 між тими ж сторонами укладено генеральну кредитну угоду №010/08-11/137СR, до якої додатковою угодою №2 від 27.07.2004 внесені зміни, а саме, ліміт активних операцій для ВАТ "Агроекспорт" встановлено у розмірі 13155730,00 доларів США, а термін дії генеральної кредитної угоди продовжено до 25.10.2005, за умови повного погашення заборгованості за всіма договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди, у т.ч. за кредитним договором №010/08-11/259 від 18.09.2002.

Також, у рамках згаданої генеральної кредитної угоди, укладено договір про надання акредитиву №019/08-14/001 від 28.10.2004 на суму 5 155 729,17 США.

Згідно поданої ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заяви, Банк вважає, що заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами станом на 08.10.2008 складає:

- по кредитному договору № 010/08-11/259 від 18.09 2002 року: основний борг: 11 219 936, 80 грн., 1 070 302, 43 доларів США; відсотки: 831 316,95 грн., 128 825,24 доларів США, 45019,95 євро.; пеня 138 777,37 грн., 128 825,20 доларів США, 8 152,54 євро.

- по договору про надання акредитиву №019/08-14/001 від 28.10.2004 складає 5 153 020,83 млн. доларів США та невиплаченої комісії 165 689,60 доларів США.

Дослідивши заяву про визнання майнових вимог вих. №12-1/14-50900 від 27.10.2008 року та додані до неї документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума заборгованості за кредитними договорами у вигляді суми основного боргу, відсотків та пені не відповідає загальній сумі вимог у розмірі 13689256,30 грн. зазначеній Банком у заяві.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.12.2009 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до ліквідатора банкрута з заявою № 94-0-0-00/7-777 про додаткові вимоги до боржника у сумі 27531974, 16 грн., забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника. У заяві ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить визнати його кредитором банкрута ТОВ "Консалтинг Плюс" на загальну суму 27531974, 16 грн., як вимоги забезпечені заставою. Свою заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтовує наступним:

18 вересня 2002 року між АППБ "Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції АППБ "Аваль" та ВАТ "Агроекспорт" було укладено кредитний договір №010/08-11/259, в забезпечення виконання зазначеного договору між Банком та ВАТ "Агроекспорт" було укладено договори застави/іпотеки наступного нерухомого майна:

- 8899/1000 частини нежитлового обєкту, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, заставна вартість 1150884,00 доларів США, що еквівалентна 9195563, 16 грн. за курсом НБУ 7,99 грн/дол. США; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441470).

- Комплекс, розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89 (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441624) та 24/25 частини комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57, заставна вартість обєктів 3060501,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек 20441536).

- Нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, заставна вартість 12161170,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441833)

- Комплекс будівель, розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, заставна вартість 2208000,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441717)

- Нежитлова адміністративна будівля, розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, заставна вартість 906740,00 грн.(Витяг з Державного реєстру іпотек №20441922)

Дослідивши заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про додаткові вимоги до боржника від 04.12.2009 року за №94-0-0-00/7-777 та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що Банк визначив загальну суму кредиторських вимог до ТОВ "Консалтинг Плюс", шляхом додавання заставної вартості нерухомого майна, переданого в заставу/іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якості забезпечення основного боргу ВАТ "Агроекспорт" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №010/08-11/259 від 18.09.2002 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такий розрахунок вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зроблений, виходячи із заставної вартості нерухомого майна не відповідає чинному законодавству України.

Господарським судом Харківської області з матеріалів справи встановлено, що:

-рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.06.2008 у справі №17/119/07 за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Юридична фірма "ОСНОВА", ТОВ "Крат-296", ТОВ "ВВН-2007" звернено стягнення на предмет іпотеки 8899/10000 частини нежитлового обєкту, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Шостаково, вул. Елеваторна, 1, а також обладнання, встановлене за вищевказаною адресою;

-- рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі № 17/118/07 за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Юридична фірма "ОСНОВА", ТОВ "Крат-296", ТОВ "ВВН-2007" звернено стягнення на предмет іпотеки комплекс перевалки зернових культур, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Кірова, 89, а також обладнання що знаходиться за вищевказаною адресою; 24/25 частини комплексу будівель, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, № 57;

-рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі №17/116/07 за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Юридична фірма "ОСНОВА", ТОВ "Крат-296", ТОВ "Нікольська" звернено стягнення на предмет іпотеки нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7;

-рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі № 17/115/07 за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Юридична фірма "ОСНОВА", ТОВ "Крат-296", ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ" звернено стягнення на предмет іпотеки адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 40/1.

-рішенням господарського суду Миколаївської області від 07 лютого 2006 року у справі №11/381/05 за позовом АППБ "Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Агропродукт" звернено стягнення на предмет іпотеки комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р-н., с. Новогригорівка, вул. Садова, 1 б; адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 40/1; нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7.

Також ліквідатором ТОВ "Консалтинг Плюс" було надано суду рішення господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2010 року по справі №11/5/10 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ВАТ "Агроекспорт" про стягнення відсотків за кредитним договором. Даним рішенням встановлено, що основна сума заборгованості за кредитним договором, укладеним між АППБ "Аваль" та ВАТ "Агроекспорт" складає: - основний борг: 11 219 936, 80 грн., 4 058 240, 53 доларів США, 1418213, 24 євро; - відсотки: 8803807, 96 грн., 1460937, 21 доларів США, 380181, 51 євро.

Як вбачається з заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та підтверджується матеріалами справи, встановлено судом першої інстанції , іпотекодавцем за договорами застави є ВАТ "Агроекспорт", договірних відносин між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та боржником ТОВ "Консалтинг Плюс" не існувало та не існує.

Суд першої інстанції в ухвалі дійшов висновку, що іпотека ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не зареєстрована за банкрутом - ТОВ "Консалтинг Плюс", як того вимагає законодавство України для реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з посиланням на частину 6 статті 14, статті 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку, що підлягають визнанню вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі: основний борг: 11 219 936, 80 грн., 4 058 240, 53 доларів США, 1418213, 24 євро; відсотки: 8803807, 96 грн., 1460937, 21 доларів США, 380181, 51 євро; як вимоги забезпечені заставою майна боржника, відомості про яку відносно банкрута не внесені до державного реєстру застав.

Щодо грошових вимог ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", який є правонаступником всіх прав та обовязків Закритого акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та Закритого акціонерного товариства "Банк НРБ", судом встановлено, що 13.06.2005 між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ВАТ "Агроекспорт" було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №233-ВН/05, із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору ліміт кредитної лінії складає 1900000 доларів США. Заборгованість станом на 22.07.2009 по вказаному кредитному договору, забезпеченому заставою, складає 2569380,25 дол. США, з яких:

- загальна заборгованість за користування Кредитною лінією (кредит) 1793425,00 доларів США;

- процентів за користування Кредитною лінією за період з 01.01.2006 по 21.07.2009 775 955,25 доларів США.

Станом на 08.08.2009 року офіційний курс долару США до гривні України складав 1 долар США=7,7698 грн. Таким чином, в гривневому еквіваленті заявлені вимоги до боржника складають 19963570,67 гривень, з яких:

- загальна заборгованість за користування Кредитною лінією (кредит) 1793425,00доларів США x 7,7698 = 13934553,57 грн.;

- процентів за користування Кредитною лінією за період з 01.01.2006 по 21.07.2009 775955,25 доларів США x 7,7698 = 6029017,10 грн.

Крім того, судом встановлено, що в забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ВАТ "Агроекспорт", було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Барсковим А.В. за реєстровим №141, на підставі якого, ВАТ "Агроекспорт" передав банку в іпотеку ЦМК Андрієво-Зоряний ХПП, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Бережанський район, сщ. Елеваторне, вул. Елеваторна, 1.

Судом встановлено, що іпотекодавцем за договором застави є ВАТ "Агроекспорт", договірних відносин між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та боржником ТОВ "Консалтинг Плюс" не існувало та не існує.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що іпотека ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" не зареєстрована за банкрутом ТОВ "Консалтинг Плюс", як того вимагає законодавство України для реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з посиланням на частину 6 статті 14, статті 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку, що підлягають визнанню вимоги ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в розмірі: основний борг: 13934553,57 грн.; відсотки: 6029017,10 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника, відомості про яку відносно банкрута не внесені до державного реєстру застав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в постанові від 04.10.2010 Харківського апеляційного господарського суду за результатами апеляційного перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2010 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, пунктом першим якої, визнані грошові вимоги ПАТ " Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПАТ " Раффайзен Банк Аваль"( надалі Банки) до банкрута, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, не надана взагалі оцінка доводам суду першої інстанції про визнання вимог кредиторів, факту відсутності правового обгрунтування, в частині визнання грошових вимог Банків до ТОВ " Консалтинг Плюс" , а також підставам задоволення заяв Банків , не надана оцінка змісту та правовим підставам виникнення грошових вимог Банків саме до банкрута.

Відповідно до вимог ст. 1 спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , кредитор юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов"язань до боржника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України " Про іпотеку" іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов"язання або зобов"язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов"язання іншої особи боржника.

Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов"язанням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною першою ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов"язку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом , так і від будь-якого з них окремо.

Судом першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 встановлено, що первісним іпотекодавцем за договорами застави та іпотеки з Банками є ВАТ «Агроекспорт»- боржник за основними кредитними договорами, але не визначено, з посиланням на конкретні докази, обсягу відповідальності банкрута - ТОВ «Консалтинг-Плюс», як особи, яка набула статусу іпотекодавця.

Крім того, судом першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 встановлено, що 22 жовтня 2009 року ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернувся до суду з заявою про перегляд постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 про визнання відсутнього боржника ТОВ "Консалтинг Плюс" банкрутом за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається їз заявою, на час розгляду справи, 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправільний висновок експерта, завідомо неправільний переклад фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення, 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення, 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали що підлягають перегляду, 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційность закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство, у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши в судовому засіданні вказану заяву суд першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 про затвердження ліквідбалансу , встановив, що ініціюючий кредитор - ТОВ "Трейд-Джи", звернувшись до суду з заявою про визнання відсутнього боржника банкрутом, надав на підтвердження своїх безспірних вимог до ТОВ "Консалтиг Плюс" рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі № 61/11, наказ господарського суду Харківської області виданий 26.05.2008 та постанову Старшого державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 09.07.2008 № 276/11-08 Бакшеєва С.М. про повернення виконавчого документу, у звязку з неможливістю його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи , та встановлено судом першої інстанції, справа про банкрутство ТОВ " Консалтинг Плюс" № Б-39/69-08 порушена господарським судом 22 липня 2008 року, на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при наявності належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням та безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора, виходячи з норм ч. 3 ст. 6 спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд апеляційної інстанції, під час перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2010, в частині перегляду за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 та припинення провадження у справі № Б-39/69-08. встановив, що, на виконання рішення Третейського суду від 13.05.2008 р. по справі № 61/11, господарським судом винесено ухвалу від 26.05.2008 у справі № 29/250-08 про задоволення заяв банкрута та ініціюючого кредитора про видачу наказів на примусове виконання рішення Третейського суду від 13.05.2008 р. по справі № 61/11.

24.09.2009 Вищим господарським судом України у справі № 29/250-08, ухвалу про видачу наказів скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

При новому розгляді, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2010 у справі № 29/250-08 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Консалтинг Плюс" про визнання дійсним рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський громадській організації "Український правовий союз" від 13.05.2008 та видачу виконавчого документу по справі № 6/11.

Вказана ухвала постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2010 у справі № 29/250-08 залишена без змін (т. 11, а.с. 76).

Харківський апеляційний господарський суд визнав помилковими твердження місцевого господарського суду, з приводу того, що наказ господарського суду Харківської області від 26.05.2008 у справі №29/250-08, після скасування ухвали суду по цій же справі, є чинним, оскільки, в порядку ст. 117 ГПК України, його не визнано недійсним.

Суд другої інстанції , з посиланням на ст. 56, 57 Закону України "Про третейські суди" встановив, що ухвалу місцевого господарського суду по справі № 29/250-08 про видачу виконавчого документу було скасовано, у видачі виконавчого документу відмовлено, а тому, таке рішення, на території України, не підлягає виконанню, в зв"язку з чим, вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Трейд-Джи" не є безспірними та не підтверджені виконавчими документами, що свідчить про відсутність підстав для порушення справи про банкрутство ТОВ "Консалтинг Плюс".

З огляду на вищевикладене та виходячи із змісту ст. 112 ГПК України, суд апеляційної інстанції в постанові від 04.10.2010 дійшов висновків про те, що ухвала господарського суду Харківської області від 15.02.2010 у справі № 29/250-08, на яку посилався кредитор - ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" є нововиявленою обставиною, оскільки відомості, які викладені у ній не були йому відомі у 2008 році, у звязку з чим, постанова господарського суду Харківської області від 12.08.2008 про визнання відсутнього боржника ТОВ "Консалтинг Плюс" банкрутом підлягає скасуванню, а провадження у справі про банкрутство - припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що припинення провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що кваліфікуюча ознака безспірності вимог ініціюючого кредитора до відсутнього боржника відпала після звернення в процедуру банкрутства ТОВ " Консалтинг-Плюс" інших, окрім ініціюючого, кредиторів, публікації оголошення про визнання боржника банкрутом, а також, після реалізації активів боржника та часткового задоволення грошових вимог реєстрових кредиторів, на стадії затвердження ліквідаційного балансу - є неможливим, не впливає на подальший розгляд справи про банкрутство та не передбачено Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції, щодо скасування постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом за нововиявленими обставинами та припинення провадження у справі про банкрутство на підставі п.11 ст. 80 ГПК України необгрунтованими.

Щодо клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про припинення процедури ліквідації ТОВ "Консалтинг-Плюс" та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном ТОВ "Консалтинг Плюс" строком на 6 місяців, суд першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 зазначив, що при порушенні справи про банкрутство, вимоги щодо інформування всіх можливих кредиторів ТОВ "Консалтинг-Плюс" були дотримані, майно боржника було відчужене відповідно до вимог чинного законодавства.

Боржник ТОВ "Консалтинг плюс" на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 13.05.2008 мав у власності майно: Андрієво-Зоряний ХПП, яке знаходиться за адресою Миколаївська область, Березанський район, селище Елеваторне, вул. Елеваторна, 1.

Господарським судом встановлено, що вказане майно було продане в процедурі ліквідації ТОВ "Консалтинг-Плюс", у відповідності до положень статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", інший порядок реалізації майна банкрута шляхом публічного продажу обраному суб'єкту господарювання було застосовано ліквідатором лише після того як майно залишилось непроданим, через відсутність пропозицій, за результатами повторного аукціону, що на думку суду першої інстанції, не суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та задоволені вимоги визнаних на той момент кредиторів.

Ухвала господарського суду, в частині відмови в задоволенні клопотання ПАТ " Дочірній банк " Сбербанку Росії" про припинення процедури ліквідації та переходу до загальних процедур банкрутства мотивована тим, що відповідно до вимог статті 6, 25, 26, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тільки на ліквідаторі банкрута лежить обовязок щодо формування ліквідаційної маси, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута, а також повноваження, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута віднесені виключно до повноважень ліквідатора, а тому, подання клопотання про перехід до загальних процедур у справі про банкрутство відноситься до виключної компетенції ліквідатора, інші ж особи, в т.ч. кредитори боржника, не наділені правом звертатись до суду із таким клопотанням.

Господарським судом встановлено з пояснень ліквідатора ТОВ "Консалтинг-Плюс" Доліча О.В., що на даний момент за боржником жодного рухомого чи нерухомого майна на праві власності не зареєстровано, тому ліквідатор боржника не вбачає доцільності в поданні до суду клопотання про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутств.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, про недоцільність переходу до загальних судових процедур для боржника ТОВ "Консалтинг-Плюс", оскільки метою застосування такого переходу є відновлення платоспроможності боржники, а враховуючи, що зобовязання боржника значно перевищують вартість відчужених активів, то відновлення платоспроможності боржника у справі про банкрутство ТОВ "Консалтинг-Плюс" не вбачається можливим.

Постанова суду апеляційної інстанції від 04.10.2010, в частині розгляду питання про перехід до загальних процедур у справі про банкрутство № Б-39/69-08 мотивована посиланням на статті 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно яких ліквідатор ТОВ "Консалтинг Плюс" Долич О.В., виявивши майно боржника на суму 45780616,52 грн., що значно перевищує всі потенційні і наявні витрати про проведенню ліквідаційної процедури, не зважаючи на пряму вказівку Закону, з клопотанням про перехід до загальної процедури банкрутства до господарського суду не звернувся, господарський суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для переходу до загальних судових процедур у зв'язку з тим, що суд має право винести ухвалу про припинення процедури ліквідації і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство виключно за клопотанням ліквідатора. Відповідно до вимог Закону, за наявності майна у боржника, при відсутності клопотання ліквідатора боржника, господарський суд першої інстанції не позбавлений права самостійно здійснити перехід до загальних процедур провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 6 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації передбаченої цією статтею , і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду згодна з висновками суду першої інстанції стосовно того, що, винесення ухвали про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону, і перехід до загальних процедур у справі про банкрутство є правом суду першої інстанції.

Рішення про перехід до загальних процедур приймається на підставі встановлення усіх обставин справи.

В даному випадку, за результатами нового розгляду, судом першої інстанції встановлено, що ліквідатор з вказаним клопотанням до господарського суду не звертався, на момент розгляду заяви господарським судом про перехід до загальних процедур , в ухвалі від 03.09.2010 , за банкрутом не було зареєстровано на праві власності рухомого та нерухомого майна, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в задоволенні клопотання про припинення процедури ліквідації ТОВ "Консалтинг-Плюс" та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном ТОВ "Консалтинг Плюс" строком на 6 місяців.

Судом першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 про затвердження ліквідбалансу також встановлено, що ліквідатором ТОВ "Консалтинг Плюс" було подано до суду заяву про зобовязання Харківської філії ДП Інформаційний центр внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення записів №№4532606, 1486748, 7672117, 4532708, 1536712, 7675564, 4532688, 1552082, 7675564, 4532245, 1552093, 2154400, 767442, 1552060, 7674236, 4383275, 4389583, 4474410, 2125401, 4532633, зняття арешту та інших обмежень з усього майна ТОВ "Консалтинг Плюс" де б воно не находилось.

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор боржника посилається на вжиття ним у відповідності до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходів щодо виявлення майна боржника, його оцінки та подальшій реалізації, за результатами проведення яких встановлено, що все майно боржника по справі перебуває в іпотеці.

Розглянувши заяву ліквідатора боржника, господарський суд Харківської області встановив, що ліквідатором ТОВ "Консалтинг Плюс" в процесі здійснення ліквідаційної процедури боржника було виявлено нерухоме майно, а саме:

- Нежитловий обєкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1;

- Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б;

- Нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7;

- Нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1;

- Комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89;

- Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а;

- Комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1;

- Комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13.

- Склади, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а, (надалі - Майно).

Господарський суду Харківської області, в ухвалі від 03.09.2010 зазначив, що, враховуючи вимоги ст. 23 Закону України "Про іпотеку", ТОВ "Консалтинг Плюс", отримавши право власності на майно, набув статус іпотекодавця і має всі його права, і несе всі його обов'язки за іпотечним договорами у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою належного виконання боржником вимог кредиторів, господарський суд дійшов висновку про доцільність задовольнити подану ліквідатором боржника заяву про зобовязання Харківської філії ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення записів №№4532606, 1486748, 7672117, 4532708, 1536712, 7675564, 4532688, 1552082, 7675564, 4532245, 1552093, 2154400, 767442, 1552060, 7674236, 4383275, 4389583, 4474410, 2125401, 4532633 зняття арешту та інших обмежень з усього майна ТОВ "Консалтинг Плюс" де б воно не находилось.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду в постанові визнала такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, вимоги ліквідатора, в частині зобов'язання Харківської філії ДП "Інформаційний центр"Міністерства юстиції України внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення записів №№ 4532606, 1486748, 7672117, 4532708, 1536712, 767554, 4532688, 1552082, 7675564, 4532245, 1552093, 2154400, 7676442, 1552060, 7674236, 4383275, 4389583, 4474410, 2125401 4532633 зняти арешт та інші обмеження з усього майна ТОВ "Консалтинг Плюс"(код ЄДРПОУ 33119429), де б воно не знаходилось.

Вказаних висновків суд апеляційної інстанції дійшов, з огляду на те, що постановою Вищого господарського суду Харківської області від 28.04.2010 ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2008 у справі № Б-39/69-08, якою зобовязано Харківську філію ДП Інформаційний центр внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення спірних записів зняття арешту та інших обмежень з усього майна ТОВ "Консалтинг Плюс" де б воно не находилось, - скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. При новому розгляді, судом першої інстанції не були враховані вимоги ст. 11112 ГПК України, якою визначено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що заява ліквідатора майна боржника Долича О.В. про зобов'язання Харківської філії ДП Інформаційний центр внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна та зняття арешту та інших обмежень з усього майна ТОВ "Консалтинг Плюс", мотивована тим, що в процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором боржника виявлено нерухоме майно, відносно майна боржника вчинений арешт та воно знаходиться у іпотеці.

Харківський апеляційний господарський суд встановив в постанові, що задовольняючи клопотання ліквідатора боржника та зобовязуючи Харківську філію ДП Інформаційний центр внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна, суд першої інстанції не витребував у ліквідатора боржника жодних доказів на підтвердження того, що по вищевказаним обтяженням майна заставодавцем (іпотекодержателем) є саме боржник, не було досліджено реєстри обтяжень, а саме, Державний реєстр іпотек, Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Єдиний реєстр відчуження об'єктів нерухомого майна.

Харківський апеляційний господарський суд, в цій частині зазначив, що суд першої інстанції ні при першому розгляді, а ні при повторному розгляді справи не звернув уваги та не дав їм ніякої оцінки тому, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.10.2005 запис №84684, об'єкт обтяження: власником нежитлової будівлі, адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, вуд.40/1, є ВАТ "Агроекспорт".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку,судами попередніх інстанцій, в ухвалі та постанові , в порушення вимог ст. 43, 101 ГПК України, не встановлений та не з"ясований зміст заяви ліквідатора про зобов"язання Харківської філії ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України внести зміни до Державного реєстру та обставини, на які він посилається, а також правові підстави виникнення вимог ліквідатора.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

В зв"язку з чим, суд касаційної інстанції вважає, що судами при вирішенні питання про скасування арештів та інших обмежень, в порядку ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не з"ясовано у повному обсязі зміст кожного запису, на який посилається ліквідатор, не встановлено, чи всі записи, на які посилається ліквідатор в заяві, зареєстровані в Державному реєстрі іпотек і іпотекодавцем, відповідно, є банкрут ТОВ " Консалтинг Плюс".

Крім того, судами в постанові та ухвалі не з"ясовані та не встановлені відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, відносно майна, яке є предметом кожного запису, на який посилається ліквідатор в заяві та не встановлено, чи стосовно всіх записів, згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження, власником нерухомого майна є ТОВ " Консалтинг Плюс".

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що відповідно до п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, зняття зборони щодо відчуження нерухомого майна ( майнових прав на нерухоме майно ) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, підлягає обов"язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна та є нотаріальною дією.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи з вимог вказаного нормативного акта, зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна знаходиться в компетенції нотаріуса, який накладав вказану заборону.

Виходячи з викладеного, судами попередніх інстанцій не надана правова оцінка та не з"ясовано, з посиланням на норми права, чи є Харківська філія ДП " Інформаційний центр" Міністерства юстиції України належним суб"єктом вказаних правовідносин, чи може бути вона зобов"язаною особою, щодо зняття заборони на відчуження майна боржника.

Господарським судом першої інстанції в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора від 03.09.2010 встановлено, що 03.08.2010 ліквідатор надав до суду ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, у звязку з закінченням граничного строку проведення ліквідаційної процедури та закінченням всіх дій що передбачаються Законом в процедурі банкрутства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів ( майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об"єктів комунальної інфраструктури які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку встановленому законодавством до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону, майно банкрута, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодежателя.

Відповідно до вимог п.п.а) п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" у першу чергу задовольняються вимоги забезпечені заставою.

Судом першої інстанції в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу встановлено, що ліквідатором було виявлено наступне майно, що належить на праві власності банкруту, та включено до ліквідаційної маси останнього, надалі нерухоме майно:

- нежитловий обєкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1;

- комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б;

- нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, (до складу обєкту входять наступні земельні ділянки, за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, на яких розташований обєкт та які необхідні для його обслуговування: площею 16348 (шістнадцять тисяч триста сорок вісім) кв.м., площею 3 000 (три тисячі) кв.м., площею 6 750 (шість тисяч сімсот пятдесят) кв.м.);

- нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1;

- комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89; - комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а;

- комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1;

- комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13.

- склади, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Господарський суду Харківської області, в ухвалі від 03.09.2010 зазначив, що, враховуючи вимоги ст. 23 Закону України "Про іпотеку", ТОВ "Консалтинг Плюс", отримавши право власності на майно, набув статус іпотекодавця і має всі його права, і несе всі його обов'язки за іпотечним договорами у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов"язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з іх заявами а за їх відсутності згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Суд першої інстанції, в ухвалі від 03.09.2010, за результатами розгляду звіту ліквідатора, дослідивши витяги з Державного реєстру іпотек встановив:

витяг №20441470: нежитловий обєкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1; запис №1 іпотекодержатель АППБ «Аваль”, іпотекодавець - ВАТ “Агроекспорт”; запис №2 іпотекодержатель ТОВ “ВВН-2007”, боржник за основним зобовязанням - ТОВ “Консалтинг Плюс”;

витяг №20441717: комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, запис №1 іпотекодержатель АППБ “Аваль”, іпотекодавець ВАТ “Агроекспорт”, запис №2 іпотекодержатель ТОВ “Нікольська”, боржник за основним зобовязанням - ТОВ “Консалтинг Плюс”;

витяг №20441833: нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, запис №1 іпотекодержатель АППБ “Аваль”, іпотекодавець ВАТ “Агроекспорт”, запис №2 іпотекодержатель ТОВ “Нікольська”, боржник за основним зобовязанням - ТОВ “Консалтинг Плюс”;

витяг №20441922: нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, запис №1 іпотекодержатель АППБ “Аваль”, іпотекодавець ВАТ “Агроекспорт”, запис №2 іпотекодержатель ТОВ “ЮАПЕ “ДІКСІ”, боржник за основним зобовязанням - ТОВ “Консалтинг Плюс”;

витяг №20441624: комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89, запис №1 іпотекодержатель АППБ “Аваль”, іпотекодавець ВАТ “Агроекспорт”;

витяг №20441536: комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а, запис №1 іпотекодержатель ТОВ “ВВН-2007”, боржник за основним зобовязанням Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс";

витяг №20441424: комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13, запис №1 іпотекодержатель ТОВ “Трейд-Джи”, боржник за основним зобовязанням - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс";

витяг №20441365: комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1, запис №1 іпотекодержатель ЗАТ “НРБ банк”, боржник за основним зобовязанням ВАТ “Агроекспорт”, іпотекодержатель ТОВ “Трейд-Джи”запис №2 боржник за основним зобовязанням ТОВ “Консалтинг Плюс”;

витяг № 20441774: нежитловий обєкт розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а.

В процедурі банкрутства ТОВ "Консалтинг Плюс" виявлені наступні кредитори: ТОВ "Трейд-Джи", ТОВ "Нікольска", ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", ПАТ "ОТП Банк".

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що сформовано повноцінний пасив боржника, виявлено всі кредитори банкрута. Ліквідатором було проведено інвентаризацію (інвентаризаційні описи №1-9 від 27.08.2008 року) та оцінку майна банкрута.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором банкрута прийнято рішення від 24 вересня 2008 року вих. № 10/09/08 про проведення конкурсу (аукціону) в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", з продажу майна банкрута.

25 вересня 2008 року в газеті "ЕКО Панорама" № 9 універсальною біржею "Гермес" (ліцензія ФДМ України №605 від 15.12.2008р.) було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Консалтинг Плюс" 31 жовтня 2008 року на який було виставлено нерухоме майно банкрута.

31 жовтня 2008 року було проведено аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, в той же час, аукціон не відбувся у звязку з відсутністю пропозицій щодо придбання вищевказаного майна.

15 січня 2009 року в газеті "ЕКО Панорама" № 14 універсальною біржею "Гермес" (ліцензія ФДМ України №605 від 15.12.2008р.) було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Консалтинг Плюс" 27 лютого 2009 року.

З протоколу №1 аукціонних торгів на "Універсальній біржі "Гермес" від 27.02.2009 року, судом встановлено, що вказаний аукціон відбувся, ТОВ "Олсідз Груп Менеджмент" придбано майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а, інше нерухоме майно банкрута залишилось нереалізованим у звязку з відсутність пропозицій щодо його придбання.

20 березня 2009 року між ТОВ "Консалтинг Плюс" та ТОВ "Олсідз Груп Менеджмент" було укладено договір купівлі-продажу майна розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а.

Ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора мотивована тим, що , виходячи із змісту ст. 16 та ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в процедурі банкрутства відсутнього боржника, за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", комітет кредиторів не створюється.

Таким чином, у разі якщо після оповіщення, через засоби масової інформації, про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, надійшло дві або більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор має провести конкурс (аукціон) в порядку визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", отже у разі якщо після оповіщення, через засоби масової інформації, про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна надійшла всього одна пропозиція щодо придбання майна банкрута, ліквідатор не має правових підстав проводити конкурс (аукціон) з продажу майна банкрута, а має укласти договір купівлі-продажу майна банкрута з особою, що направила таку пропозицію.

Судом першої інстанції встановлено, що після проведення повторного аукціону з продажу нерухомого майна, щодо вказаного нерухомого майна не надійшло жодної пропозиції про його придбання, у звязку з чим ліквідатором було прийняте рішення про продаж нерухомого майна через проведення відкритих торгів відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", шляхом розміщення пропозиції оферти, в порядку ст. 641 Цивільного кодексу України, про придбання нерухомого майна в загальнодержавних та місцевих друкованих виданнях України.

З матеріалів справи господарським судом встановлено, що для проведення відкритих торгів ліквідатором розроблено Положення про порядок проведення відкритих торгів з продажу майна банкрута, з яким були ознайомлені всі кредитори, визнані на той час ліквідатором.

Пунктом 2.2. положення визначено, що ліквідатор за погодженням з кредиторами Банкрута має право зменшити ціну продажу майна на 30 % від його оціночної вартості у відповідності до статті 21 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Рішенням ліквідатора від 10 квітня 2009 року було зменшено вартість нерухомого майна, та встановлена в наступному розмірі:

Нежитловий обєкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, за ціною 853610 грн. 80 коп.;

Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, за ціною 181903 грн. 40 коп.;

Нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, за ціною 1908233 грн. 60 коп. (до складу обєкту входять наступні земельні ділянки, за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, на яких розташований обєкт та які необхідні для його обслуговування: площею 16348 кв.м., площею 3 000 кв.м., площею 6 750 кв.м.);

Нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, за ціною 191136 грн. 40 коп.;

Комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89, за ціною 926000 грн. 00 коп.;

Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а, за ціною 255068 грн. 80 коп.;

Комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1, за ціною 356656 грн. 30 коп.;

Комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13, за ціною 490000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що в подальшому ліквідатором, на виконання вимог ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було розміщено оголошення - пропозиція про придбання нерухомого майна банкрута в загальноукраїнському друкованому виданні - газеті "Правда України" 16 (18070) за 16 22 квітня 2009 року, та місцевому друкованому виданні (за місцезнаходженням банкрута) газеті "Премьер Дайджест" № 84 (3649) від 13 квітня 2009 року.

Господарський суд встановив, що, ліквідатором була забезпечена можливість придбати нерухоме майно банкрута будь-якими особами.

З акту про надходження повідомлень про укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ "Консалтинг Плюс" від 27 квітня 2009 року судом встановлено, що пропозицію про укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна було прийнято тільки ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз", повідомлень інших осіб про прийняття пропозиції ліквідатору не надходило.

21 серпня 2009 року та 01 вересня 2009 року між ТОВ "Консалтинг Плюс" та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна:

- Договір купівлі-продажу нежитлового обєкту, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, від 01.09.2009, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу нежитлових будівель зернового перевантажувального комплексу, розташованих за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3000 кв.м., розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський район, вул. Проектна, буд. 7, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 16 348 кв.м., розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський район, вул. Проектна, буд. 7, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6750 кв.м., розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський район, вул. Проектна, буд. 7, від 21.08.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу нежитлової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу комплексу, перевалка зернових культур, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а, від 21.08.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу комплексу, Андрієво-Зоренський ХПП, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1, від 30.06.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз";

- Договір купівлі-продажу комплексу, Новоселівський елеватор, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13, від 30.06.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз".

Встановивши данні обставини, господарський суд Харківської області дійшов висновку, що ліквідатор виявив та реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси. За результатами продажу майна банкрута на рахунок банкрута поступило 10062609,30 грн.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що , продаж майна банкрута через проведення прилюдних торгів, шляхом укладання договору купівлі-продажу майна банкрута з єдиною особою, що прийняла пропозицію придбати майно банкрута, дозволяється нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені ліквідатором з ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" у відповідності до вимог статей 25, 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд Харківської області вважає, що ліквідатором банкрута здійснено продаж майна у відповідності до положень статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, зі здійсненням інвентаризації та оцінки майна, проведенням конкурсу (аукціону) згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що інший порядок реалізації майна банкрута шляхом прямого продажу обраному суб'єкту господарювання було застосовано ліквідатором лише після того, як майно залишилось непроданим, через відсутність пропозицій, за результатами повторного аукціону, що не суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З витягів з Державного реєстру іпотек господарським судом Харківської області встановлено, що іпотека кредиторів ТОВ "Трейд-Джи", ТОВ "Нікольська", ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ" зареєстрована за банкрутом ТОВ " Консалтинг Плюс" , іпотекодержателями майна банкрута є кредитори ТОВ "Трейд-Джи", ТОВ "Нікольська", ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Юридична агенція правових експертиз "ДІКСІ", іпотекодавцем майна та боржником за основним зобовязанням є ТОВ "Консалтинг Плюс".

Господарським судом Харківської області встановлено, що Іпотека кредиторів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" не зареєстрована за банкрутом.

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що з урахуванням відомостей Державного реєстру іпотек, а також ч. 6 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошові кошти, отримані від реалізації майна банкрута, направлені ліквідатором на погашення кредиторської заборгованості згідно встановленої черговості, наступним чином:

- ТОВ "ВВН-2007" 30.03.2009 направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою 4900000,00 грн. 01.07.2009 р. направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою 2034679,60 грн. Вимоги задоволено частково, у звязку з недостатністю майна банкрута;

- ТОВ "ЮАПЕ "Діксі" 01.07.2009 направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою майна 191136,40 грн. Вимоги задоволено частково, у звязку з недостатністю майна банкрута;

- ТОВ "Нікольська" 01.07.2009 направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою майна 2090137,00 грн. Вимоги задоволено частково, у звязку з недостатністю майна банкрута;

- ТОВ "Трейд-Джи" 01.07.2009 направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою цього майна 846656,30 грн. Вимоги задоволено частково, у звязку з недостатністю майна банкрута.

Вимоги кредиторів першої черги - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", не задоволені, у звязку з недостатністю майна банкрута.

З огляду на вищевикладене, господарський суд Харківської області встановив, що ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора свідчать про продаж всього виявленого майна банкрута в порядку визначеному нормами ст. 29 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відсутність у банкрута основних та оборотних засобів для ведення господарської діяльності, відсутність можливості відновити платоспроможність, а тому дійшов висновку, що ліквідатор виконав вимоги ст. ст. 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим, суд визнав за можливе затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і припинити провадження по справі.

Суд апеляційної інстанції в постанові від 04.10.2010, за результатами розгляду ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора , встановив, що згідно листа-повідомлення ліквідатора, 21.08.2010 та 01.09.200 між ТОВ "Консалтинг Плюс" та ТОВ "Юкреін бізнес Солюшнз", були укладені договори купівлі-продажу заставленого майна банку.

Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку в постанові , що продаж майна у процедурі банкрутства ТОВ "Консалтинг Плюс", було здійснено ліквідатором Доличем О.В. з порушенням вимог статей 25, 26, 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ліквідатором ТОВ "Консалтинг Плюс" було реалізовано майно ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" без їх згоди, як заставодержателів, а кошти від реалізації заставного майна, в порушення статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", були перераховані іншим кредиторам ТОВ "ВВН-2007", ТОВ "Нікольська", ТОВ "Трейд Джи".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій при розгляді питання щодо затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство, в зв"язку з затвердженням ліквідбалансу та ліквідацією юридичної особи банкрута, допущена неповнота з"ясування обставин, що мають значення для справи, а також, судові акти прийняті з порушенням вимог спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 1 спеціального Закону ліквідація припинення діяльності суб"єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів, шляхом продажу його майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що для отримання задоволення вимог кредиторів у максимально можливому обсязі, продаж майна банкрута здійснюється на конкурентних засадах.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційної процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України " Про іпотеку", в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов"язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 2 ст. 33 вказаного Закону, у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку виконання основного зобов"язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що встановлення в спеціальному Законі України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливого порядку задоволення кредиторських вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку, в зв"язку з введенням мораторію.

Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою ( іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним для правовідносин, пов"язаних з банкрутством, з моменту порушення справи про банкрутство.

Відповідно до вимог абз.2 ч. 2 ст. 26 вказаного Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодежателя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи з вимог вказаної норми, заставодержатель ( іпотекодержатель) отримує задоволення своїх вимог, після відкриття ліквідаційної процедури, виключно за рахунок визначеного майна, яке знаходиться у нього в заставі, в даному випадку, нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, має індивідуально визначені ознаки, а також використовується виключно для задоволення вимог конкретного іпотекодержателя.

Судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не наданий в ухвалі та постанові правовий аналіз вимогам кредиторів ТОВ " Юридична агенція правових експертиз " Діксі" ТОВ " ВВН-2007 ", ТОВ " Нікольська", ТОВ " Трейд-Джи", не з"ясовано докладно , за рахунок якого саме індивідуально визначеного майна, що знаходиться у кожного з них в іпотеці, вказані кредитори отримали часткове задоволення грошових вимог першої черги.

Судом першої інстанції в ухвалі від 03.09.2010 за результатами розгляду звіту ліквідатора, встановлено, що банкрут ТОВ " Консалтинг Плюс" набув право власності на вказане майно.

Господарським судом Харківської області також встановлено, що власністю банкрута є також склади, розташовані за адресою: Миколаївська обл. м. Миколаїв, вул. Проектна 3а, але, в ухвалі не з"ясовано, яка саме особа є іпотекодержателем , згідно витягу з Державного реєстру іпотек № 20441774, відносно вказаного нерухомого майна.

Враховуючи викладене, в ухвалі та постанові попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 43 ГПК України, вказаним обставинам не надана належна правова оцінка, виходячи з вимог ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та ст. 23, ч.1.2. ст. 33 Закону України " Про іпотеку".

Крім того, при касаційному перегляді судових актів попередніх інстанцій, в частині розгляду питання щодо дотримання ліквідатором Доличем О.В. порядку продажу майна банкрута в процедурі ліквідації, колегія суддів Вищого господарського суду звертає увагу на те, що повноваження ліквідатора у справі про банкрутство визначені ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону, ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Порядок продажу майна банкрута, склад умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 30 Закону, у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута,ліквідатор проводить конкурс ( аукціон).

Порядок проведення конкурсу ( аукціону) визначається згідно із Законом України " Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)".

Відповідно до вимог ст. 15 вказаного Закону України, інформація про об"єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не наданий повний правовий аналіз обставинам справи , виходячи з вимог ст. 15 Закону України " Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію).

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що інший порядок реалізації майна банкрута шляхом прямого продажу обраному суб'єкту господарювання було застосовано ліквідатором лише після того, як майно залишилось непроданим, через відсутність пропозицій, за результатами повторного аукціону, що не суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що продаж майна банкрута в ліквідаційної процедурі здійснюється для задоволення грошових вимог кредиторів банкрута та безпосередньо стосується їх майнових інтересів, судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, в даному випадку, що встановлення порядку та умов продажу майна банкрута, шляхом прямого його продажу обраному суб"єкту господарювання, не відноситься до компетенції ліквідатора у справі про банкрутство, як за загальною процедурою так і за процедурою банкрутства, що здійснюється з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судами попередніх інстанцій не зясовано в ухвалі та постанові, чи мало місце у справі про банкрутство №Б-39/69-08 волевиявлення кредиторів щодо встановлення порядку та умов продажу майна в ліквідаційній процедурі згідно Положення про порядок проведення відкритих торгів з продажу майна банкрута - ТОВ «Консалтинг Плюс».

Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові акти попередніх інстанцій прийняті при неповному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, в зв"язку з чим, підлягають скасуванню, а справу належить передати господарському суду Харківської області на новий розгляд, на стадію ліквідаційної процедури.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Арбітражного керуючого Долича Олександра Володимировича задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 у справі № Б-39/69-08 про розгляд скарги на дії ліквідатора та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 03.09.2010, а також про усунення ліквідатора Долича О.В. від виконання обов'язків, - скасувати.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2010 про розгляд скарги на дії ліквідатора у справі № Б-39/69-08 скасувати.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 у справі № Б-39/69-08 про скасування постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 за нововиявленими обставинами та про припинення провадження у справі № Б-39/69-08, - скасувати.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2010 про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 та припинення провадження у справі № Б-39/69-08, - скасувати.

Справу № Б-39/69-08 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури, в іншому складі суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

А.О. Заріцька