Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 грудня 2010 р. № 9/34
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін головуючого,
Є.Чернов
В. Цвігун
розглянув касаційну скаргуПідприємця ОСОБА_4
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 28 жовтня 2010 р.
у справі№ 9/34 господарського суду Чернівецької області
за позовомПідприємця ОСОБА_4
до
третя особаТОВ "Браво-Захід"
ОСОБА_5
провиконання зобов'язання, повернення грошових коштів, відшкодування збитків
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно з частиною п'ятою ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскаржувана постанова апеляційної інстанції прийнята 28.10.2010 р., тому строк на її касаційне оскарження закінчився 17.11.2010 р.
Скаржником подано касаційну скаргу 11.12.2010 р., що вбачається з конверта рекомендованого поштового відправлення Чернівці 5 № 580000579735, тобто з пропуском встановленого строку.
Скаржник просить відновити пропущений строк з огляду на обставини отримання оскаржуваної постанови лише 13.11.2010 р., перебування на стаціонарному лікуванні в період з 20.11.2010 р. по 10.12.2010 р..
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду від 28.10.2010 р. її було розіслано учасникам судового процесу 09.11.2010 р., про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України від 10.12.2002 р. № 75.
Доводи скаржника з наведення обставин, якими обумовлено пропуск строку на касаційне оскарження не приймаються до уваги в якості поважних причин пропуску строку.
Скаржник сам стверджує, що отримав оскаржувану постанову 13.11.2010 р., тоді як обставини, що свідчать про перебування на лікуванні виникли з 30.11.2010 р., про що свідчить довідка № 612 від 10.12.2010 р.
За період з 13.11.2010 р. по 30.11.2010 р. скаржник не доводить наявності об'єктивних обставин, що унеможливили подання касаційної скарги. Касаційна інстанція вважає, що у скаржника було достатньо часу з 13.11.2010 р. по 30.11.2010 р. для подання касаційної скарги.
Відповідно до ст. 28 ГПК України сторони ведуть справи в господарському суду як особисто, так і через представників.
Заявник міг скористатися наданим правом та уповноважити представника на ведення своєї справи. Обставин, що унеможливили реалізацію такого права скаржником не наведено.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті.
Зважаючи на викладене, керуючись статтями 86, 107-109, 111, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.
Касаційну скаргу підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 у справі № 9/34 господарського суду Чернівецької області не приймати до розгляду і повернути скаржнику.
Повернути на користь підприємця ОСОБА_4 з Державного бюджету України, рахунок 31113095700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922, МФО 820019, банк отримувача ГУДК України у м. Києві, 588 грн. (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 39 коп. державного мита, що сплачені згідно квитанції № 618 від 10 грудня 2010 року.
Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Головуючий суддя В. Овечкін
суддіЄ. Чернов
В. Цвігун
Судове рішення № 13395580, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/34. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: