Ухвала суду № 133951520, 09.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 лютого 2026 року м. Київ № 320/4871/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати до органу Державної казначейської служби подання про повернення мені Позивачу 1 % збору, сплаченого при купівлі нерухомого майна, яке передбачене згідно чинного законодавства.

У якості підстави позову позивач зазначає, що відповідач відмовив у поверненні помилково сплачених коштів з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, позивачем заявлена вимога майнового характеру.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом позивачеві необхідно було сплатити 1331,20 грн судового збору (3328*0,4).

Проте, до позовної заяви не долучена квитанція про сплату судового збору на відповідну суму.

Тому, позивачу необхідно заплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Також, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання щодо дотримання процесуальних строків суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, «останню» відмову він отримав 03.06.2025 року.

Водночас судом установлено, що позивач звернувся до адміністративного суду 02 лютого 2026 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Однак до поданої позовної заяви така заява не додана, а у самому позові не наведено обставин, які могли б бути визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що за усталеною практикою Верховного Суду тривале листування з органами державної влади не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вчинення позивачем дій щодо врегулювання спору в досудовому порядку шляхом направлення звернень, скарг чи заяв до суб`єкта владних повноважень не належить до обставин об`єктивного та непереборного характеру, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/14417/18.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Відтак суд вважає, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути самостійною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки позивач не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду саме у зв`язку із введенням воєнного стану або відключенням світла.

Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить, що під час вирішення питань щодо поновлення процесуальних строків ЄСПЛ виходить із необхідності забезпечення принципу правової визначеності як складової права на справедливий суд. Поновлення пропущеного строку розглядається як виняток із загального правила та допускається лише за наявності достатньо обґрунтованих підстав. При цьому поважними можуть бути визнані лише ті причини пропуску строку, які є об`єктивними, непереборними, не залежать від волі та поведінки особи, а оцінка таких причин має здійснюватися індивідуально у кожній конкретній справі. Водночас навіть наявність поважних причин не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.

ЄСПЛ у своїй практиці послідовно наголошує, що національні суди, вирішуючи питання про поновлення строків, мають надавати пріоритет дотриманню процесуальних строків, установлених законом, а відступ від принципу правової визначеності можливий лише у виняткових випадках, за наявності не формальних чи суб`єктивних, а саме об`єктивних і непереборних обставин.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду без подання заяви про його поновлення та без наведення і підтвердження поважних причин такого пропуску, що свідчить про її невідповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі встановлення факту подання позовної заяви без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, суддя протягом п`яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

- оригіналу документа про сплату 1331,20 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Водночас, зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.