Рішення № 133951517, 09.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року справа №320/3008/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши к порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ГРОНА" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ГРОНА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №14874/0406 від 14.08.2023.

Ухвалою суду від 29.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до нього протиправно застосовано штрафні санкції, оскільки порушено його право на участь у процесі прийняття спірного рішення. На переконання позивача неприпустимим є також застосування до нього штрафних санкцій у відповідному розмірі, як таких, що порушують принцип стабільності та принцип правової визначеності. Також вказано, що податковим органом не враховано обставини реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 №245, адже така не була зареєстрована вчасно з незалежних від позивача причин.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що у ході перевірки було встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України з урахуванням змін відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі по тексту також - Закон №2260-IX), а саме: платником податків несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН.

Крім того, відповідач подав клопотання про здійснення розгляду справи з викликом сторін.Розглянувши таке клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому пояснено, що порушення встановлених термінів реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 №245 відбулось через недосконалість Системи електронного адміністрування ПДВ і несвоєчасне зарахування податковим органом суми грошових коштів, завчасно сплачених ТОВ ФІРМА "ГРОНА" з метою поповнення реєстраційного рахунку - отже за відсутності вини платника податку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

На підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 ст. 75 у порядку ст. 76, статті 102 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН ТОВ «Фірма «ГРОНА» за жовтень 2022 року, листопад 22 року, грудень 2022 року, лютий 2023.

За результатами перевірки складено акт від 07.07.2023 №14461/10-36-04-06/21178239.

Надалі ГУ ДІС у Київській області винесене податкове повідомлення рішення форми «Н» від 14.08.2023 №14874/0406, яким до позивача застосована сума штрафу 292430,31 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту також ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 62 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.62.1.3).

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити перевірки камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 , камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз.1).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз.2).

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що Акт камеральної перевірки отриманий платником податків 27.07.2023, отже строк для подання заперечень щодо Акту спливав 10.08.2023.

Суд звертає увагу, що ТОВ ФІРМА "ГРОНА" 10 серпня 2023 року засобами поштового зв?язку (Укрпоштою) подані заперечення на Акт, які отримані ГУ ДПС у Київській області 15.08.2023.

Позивач вважає, що подав заперечення на Акт камеральної перевірки вчасно, оскільки 10.08.2023 такі заперечення подано до контролюючого органу шляхом направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення, що підтверджується відповідними поштовими квитанціями та не заперечується сторонами.

У свою чергу контролюючий орган зазначає, що при визначенні терміну, передбаченого абзацом першим пункту 86.7 статті 86 ПК України, днем отримання заперечень вважається день фактичного отримання заперечень відповідним контролюючим органом. Заперечення на Акт камеральної перевірки надійшли до контролюючого органу 15.08.2023, отже позивач пропустив терміни, передбачені абзацом першим пункту 86.7 статті 86 ПК України, а тому заперечення залишені без розгляду.

Надаючи оцінку таким аргументам сторін суд враховує, що згідно з абзацом першим пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Верховний Суд в постанові від 13.06.2022 у справі №420/5345/19 за результатами аналізу положень абзацу першого пункту 86.7 статті 86та абзацу першого пункту 44.7 статті 44 ПК України дійшов висновку, що у разі незгоди платника податків з висновками в акті перевірки, він може надіслати до контролюючого органу свої заперечення та/або додаткові документи листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Також необхідно звернути увагу, що Верховний Суд розглядав справу № 560/8920/20 за подібних правовідносин (постанова від 24.02.2022). У цій справі судоми було встановлено таке: «…акт перевірки, складений 21 серпня 2020 року, позивач отримав засобами поштового зв`язку 27 серпня 2020 року. Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 9 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку направив до контролюючого органу заперечення до акта, які отримані відповідачем 15 вересня 2020 року. Листом від 23 вересня 2020 року ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило позивача про те, що заперечення ТОВ «Бігтрейд ЮА» подані з порушенням вимог пункту 44.7 статті 44 та пункту 86.7 статті 86 ПК України, оскільки граничний термін їх подання закінчився 11 вересня 2020 року, тоді як вказана кореспонденція надійшла на адресу контролюючого органу 15 вересня 2020 року…..»

З огляду на приписи пункту 44.7 статті 44 та пункту 86.7 статті 86 ПК України, та встановлену судами дату відправлення позивачем заперечень на акт перевірки, колегія суддів Верховного Суду у справі № 560/8920/20 вважала обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що такі заперечення подані до контролюючого органу у встановлений ПК України строк (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки).

Крім того, у справі № 560/8920/20 Верховний Суд зазначив, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» констатував наступне: закон має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». У разі ж коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для особи підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту 86.7 статті 86 ПК України у запропонований ним спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.

Суд вважає відповідний підхід Верховного Суду застосовним у даній справі з огляду на подібність спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи, що позивач своєчасно направив на адресу контролюючого органу заперечення на Акт камеральної перевірки засобами поштового зв`язку листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно не врахував такі заперечення під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, суд констатує, що податкове повідомлення-рішення прийнято без розгляду заперечень на акт перевірки, своєчасно поданих платником, та без надання оцінки його аргументам щодо відсутності умислу у вчиненні податкового правопорушення.

Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 28 березня 2023 року у справі №810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.

У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємної частини.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У розвиток зазначеного підходу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тому, суд наголошує, що право на подання заперечень на акт перевірки та бути присутнім під час їх розгляду гарантоване платнику податків статтею 17 ПК України. Безпідставне залишення без розгляду своєчасно поданих платником податків заперечень на акт перевірки об`єктивно може вплинути на обставини обґрунтованості прийнятого на підставі акта перевірки податкового повідомлення-рішення, адже за правилами, встановленими пунктом 86.7 статті 86 ПК України, такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У висновку, беручи до уваги вищенаведене, недотримання відповідачем вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України в частині розгляду своєчасно поданих позивачем заперечень на акт перевірки є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків акта перевірки.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №14874/0406 від 14.08.2023.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ГРОНА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судовий збір у розмірі 4386 (чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн 45 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.