Рішення № 133924074, 09.02.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7283/22

Провадження № 2/361/590/24

09.02.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ОТП БАНК» (далі АТ «ОТП Банк», банк) звернулося до суду із зазначеним позовом.

Позов мотивувало тим, що 01 липня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2024586876.

Згідно з умовами Кредитного договору АТ «ОТП БАНК» надав Відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 50 000 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись річна процентна ставка у розмірі 28,80 % річних.

За умовами Кредитного договору передбачено, що повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів.

На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Усупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

19 жовтня 2022 року банк направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості. Однак, відповідач всі звернення проігнорував, вимогу не задовольнив, погашення заборгованості не здійснив, чим грубо порушив права позивача.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Кредитним договором № 2024586876 від 01 липня 2019 року становить 36 014,87 грн, з яких: заборгованість по тілу 29 872,44 грн, заборгованість по відсотках 6 142,43 грн.

На підставі викладеного АТ «ОТП Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість по Кредитному договору від 01 липня 2019 року № 2024586876 у розмірі 36 014,87 грн та судовий збір.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як вбачається із Довідки про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача копія зазначеної ухвали суду доставлена 25 травня 2023 року.

За зареєстрованою адресою місця проживання відповідача засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками. Як вбачається із довідки Акціонерного товариства «Укрпошта» ф.20 судова кореспонденція не вручена адресату та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 21 листопада 2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2023 року про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2023 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Дутчака І.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2023 року цивільну справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику /повідомлення сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 07 серпня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику /повідомлення сторін.

Позивач додаткових заяв та клопотань до суду не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що 01 липня 2019 року ОСОБА_1 заповнив анкету-заяву на отримання кредиту у АТ «ОТП Банк», ознайомився із паспортом споживчого кредиту та орієнтованим Графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту, що підтверджується його підписом.

01 липня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2024586876.

Згідно з умовами Кредитного договору АТ «ОТП Банк» зобов`язувався надати ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі у загальному розмірі 50 000 грн. Дата остаточного повернення кредиту 01 липня 2024 року (п. 1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись річна процентна ставна у розмірі 28,80 % річних.

Пунктом 1.3. Кредитного договору передбачено, що повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого зазначені у Додатку № 1.

З огляду на п. 1.4. Кредитного договору датою (моментом) надання банком та отримання позичальником Кредиту вважається дата підписання позичальником Кредитного договору. Кредит надається шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку. У разі отримання Кредиту також і на оплату послуг у Продавця та/або на оплату Комісійної винагороди за видачу Кредиту, Кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини Кредиту на поточний рахунок Продавця Послуг та/або утримання Банком Комісійної винагороди за видачу Кредиту.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору підписанням Кредитного договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) Банк надає Позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену Законодавством, що захищає права споживачів фінансових послуг; 2) Позичальника перед укладенням Кредитного договору ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення Кредитного договору; 3) Позичальник отримав Кредит на сприятливих для нього умовах; Банк надав Позичальнику підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Кредитного договору зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору, зокрема, але не виключно, Графік Платежів в Розрахунком загальної вартості Кредиту; 4) з Правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності Позичальника та Тарифами банку, які є невід`ємною частиною Кредитного договору та які розміщені на Офіційному сайті банку, ознайомлений і згоден, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; примірники Правил кредитування та Тарифів Банку отримав; 5) Послуги Банку пов`язані із видачою Кредиту отримав у повному обсязі. Зауваження щодо якості та обсягу Послуг, у тому числі послуг, наданих банком та оплати Комісійної винагороди за видачу Кредиту відсутні.

З огляду на п. 2.1 Кредитного договору валюта рахунку: гривня, тип картки: MC GOLD, номер карткового рахунку № НОМЕР_1 .

Матеріали справи не містять інформації про відкриття відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 та отримання ним картки типу MC GOLD.

Кредитний договір, Додаток № 1 до Кредитного договору від 01 липня 2019 року № 2024586876 Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, власноручно підписані ОСОБА_1 .

Як вбачається із розрахунку за кредитним договором № 2024586876 станом на 22 вересня 2022 року заборгованість відповідача становить 36 014,87 грн, з яких: заборгованість по тілу 29 872,44 грн, заборгованість по відсотках 6 142,43 грн.

АТ «ОТП Банк» надана виписка по картковому рахунку ОСОБА_4 № 0090-26205500707849 за період з 01 січня 2019 року до 01 липня 2019 року (а. с. 13 25).

Зазначена виписка підтверджує здійснення транзакцій по рахунку 0090-26205500707849, картах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , а саме здійснення переказу коштів, оплату товарів, ліків, видачу готівки за період з 01 січня 2019 року до 28 червня 2019 року.

Надана АТ «ОТП Банк» виписка по картковому рахунку ОСОБА_4 № 0090-26205500707849 за період з 01 січня 2019 року до 28 червня 2019 року не підтверджує факту отримання кредиту у розмірі 50 000 грн відповідно до умов Кредитного договору № 2024586876.

13 жовтня 2022 року Вих. № 11682667 АТ «ОТП Банк» направив ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором від 01 липня 2019 року № 2024586876 загальним розміром 36 014,87 грн у строк 30 днів з дня отримання даної вимоги, однак, вимога залишена без виконання.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц дійшов висновку про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку проте, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 13 ЦПК України встановлено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частинами 1-4 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

У цій справі АТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по Кредитному договору від 01 липня 2019 року № 2024586876 у розмірі 36 014,87 грн.

На підтвердження позовних вимог банком надано: копію кредитного договору від 01 липня 2019 року № 2024586876 (а. с. 4, 5), паспорт споживчого кредиту (а. с. 6, 7), орієнтований графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а. с. 8, 9), графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (10, 11), довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а. с. 12), виписка по картковому рахунку ОСОБА_4 № 0090-26205500707849 за період з 01 січня 2019 року до 01 липня 2019 року (а. с. 13 25), анкета-заява на отримання кредиту (а. с. 23), копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а. с. 27 29), вимога щодо погашення заборгованості (а. с. 30, 31), розрахунок заборгованості за кредитним договором від 01 липня 2019 року № 2024586876 за період з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року (а. с. 32 35).

Суд встановивши, що подані АТ «ОТП Банк» докази не підтверджують факту видачі ОСОБА_1 кредиту у розмірі 50 000 грн відповідно до умов кредитного договору від 01 липня 2019 року № 2024586876, надана банком виписка містить інформацію по картковому рахунку ОСОБА_4 № 0090-26205500707849 за період з 01 січня 2019 року до 28 червня 2019 року, тобто до укладення кредитного договору від 01 липня 2019 року № 2024586876, розрахунок заборгованості не є належним доказом, який підтверджує отримання відповідачем коштів, дійшов висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ:21685166, місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 09 лютого 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна