Постанова № 13391978, 22.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2010 року Справа № 2а-6690/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська до приватного підприємства Міського комунального підприємства „Луганськелектротранс” про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2101370,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2010 року прокурор Жовтневого району м.Луганська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська до Міського комунального підприємства „Луганськелектротранс” про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2101370,80 грн., в обгрунтування якого посилався на наступне. Зазначив, що МКП „Луганськелектротранс” зареєстровано відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 01.12.2002 року як юридична особа. Згідно ст.ст.14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» юридична особа є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Але в порушення вказаних норм Закону МКП „Луганськелектротранс” не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим станом на 01.08.2010 утворилася заборгованість (недоїмка) по сплаті страхових внесків за період з грудня 2009 року по липень 2010 року в розмірі 2101370,80 грн. У звязку з тим, що страхові внески у встановлений законодавством термін сплачені не були, позивач на адресу відповідача на підставі п.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» сформував вимогу про сплату боргу №1614 на суму 5201204,32грн. та направив з повідомленням відповідачу 09.08.2010 року. Вимога про сплату боргу була отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом на поштовому повідомленні. Зазначену у вимозі суму боргу відповідач не сплатив та не оскаржував її у встановленому законодавством порядку в 10-денний строк з дня отримання вимоги, тому прокурор просить стягнути з МКП „Луганськелектротранс” на користь УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2101370,80 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду аналогічні позовній заяві пояснення. Крім того додали, що в частині боргу відповідача на суму 3099833, 52 грн., згідно вимоги про сплату боргу №1614 на суму 5201204,32 грн. подано позовну заяву до Луганського окружного адміністративного суду. Просили стягнути заборгованість зі сплати страхових внесків за період з грудня 2009 року по липень 2010 року в розмірі 2101370,80 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судовчинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 5 частини 2 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною 3 статті 17 КАС України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що Міське комунальне підприємство „ЛУганськелектротранс” зареєстровано відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 15 січня 2003 року за №25370169Ю0032970, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.8) та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська в якості платника страхових внесків.

Згідно з ч. 6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною 2 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Але в порушення вказаних норм Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» МКП „Луганськелектротранс” не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим станом на 01 серпня 2010 року утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків за період з грудня 2009 року по липень 2010 року в розмірі 2101370,80 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті (а.с. 11-18).

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

У звязку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін сплачені не були, позивачем на адресу відповідача згідно вимог п.3 ст.6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» 08 серпня 2010 року надіслано вимогу №Ю-1614 від 05.08.2010 про сплату боргу (а.с. 9), яка була отримана уповноваженою особою відповідача 11.09.2010, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 10), але в рахунок сплати боргу за вказаною вимогою коштів від відповідача не надходило.

За таких обставин позовні вимоги прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення заборгованості по стразховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2101370,80 грн. є обгрунтовними та такиви, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор Жовтневого району м.Луганська звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 №1092 , ст. ст. 17, 18,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2101370,80 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» (91000 м.Луганськ, вул.Фрунзе,130, і.к.03328058, р/р 26001201653 в ФАКБ «Укргазбанк», МФО 304621) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська (91005 м.Луганськ, вул.Фрунзе,121; і.к.21792318, р/р 25608301724 в ЛОУ Ощадбанку, МФО 304665) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2101370,80 грн. (два мільйони сто одна тисяча триста сімдесят гривень вісімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 27 вересня 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб