Постанова № 13391728, 04.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року <Текст >Справа № 2а-6165/10/0870

За позовом: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрон», м. Запоріжжя

2) Приватного підприємства «Прімакс», м. Кіровоград

про визнання недійсною угоди 55/04 від 01.06.2004,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

від позивача Дмитрюк А.С. (за довіреністю №3290/10/10-010 від 12.05.2010)

від відповідача 1 не прибув

від відповідача 2 не прибув

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-промислової компанії «Сітрон» та Приватного підприємства «Прімакс» про визнання недійсною угоди 55/04 від 01.06.2004.

За наслідками розгляду справи господарським судом Запорізької області постановою від 10.04.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 залишено без змін. Постановою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2010 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «Сітрон» та скасовано постанову господарського суду Запорізької області і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а справу направлено справу до суду першої інстанції, за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2010 було матеріали адміністративної справи прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 26.08.2010. Провадження у справі за клопотанням представника позивача зупинялось для надання додаткових доказів по справі, про що винесено відповідні ухвали суду.

У засіданні 04.11.2010, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарське зобовязання укладено відповідачем-2 з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Позивач зазначає, що 01.04.2005 року ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя була отримана відповідь з ДПІ у м. Кіровоград з повідомленням про те, що провести перевірку ПП “Прімакс”, немає можливості, у звязку з тим, що установчі документи ПП “Прімакс”, визнані недійсними з моменту перереєстрації - тобто з 28.04.2004 року.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград, по цивільній справі № 2-747/05 р. установчі документи ПП “Прімакс” були визнані недійсними з моменту перереєстрації, а саме з 28.04.2004 року. В своєму рішенні суд зазначив, що відповідно до Статуту ПП “Прімакс” засновником та власником підприємства є ОСОБА_2, який не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Втратив паспорт.

Пунктом 1 та п.2 ст. 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, сукупність вищевикладених фактичних обставин, а саме визнання установчих документів ПП “Прімакс” недійсними з моменту перереєстрації, пояснень засновника ПП “Прімакс” ОСОБА_2, який до реєстрації ПП “Прімакс” не причетний, дають підстави вважати, що укладаючи оспорювану угоду № 55/04 від 01.06.2004 року, підприємство ТОВ “Сітрон” та ПП “Прімакс” діяли не безпосередньо, не самостійно та не з метою отримання прибутку.

В судовому засіданні представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та визнати недійсною угоду №55/04 від 01.06.2004р. між ТОВ “Сітрон” та ПП “Прімакс”.

Відповідачі належним чином сповіщені про день і час розгляду справи в порядку, передбаченому КАС України, у засідання суду жодного разу не прибули, відзиву та витребуваних судом документів не надали, проти позову не заперечили. Копії ухвал суду та судові повістки направлені відповідачам, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, суд приймає до уваги те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, який набрав чинності 30.07.2010, з дня його опублікування у Офіційному віснику України №55/1, були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що згідно ст. 35 КАС України (у новій редакції), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає відповідача повідомленим належним чином про дату час та місце судового розгляду.

Крім того, за приписами ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя було проведено перевірку ТОВ “Сітрон”, на підставі якої складено акт від 06.09.2006р. №37-23-31491053 “Про результати виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Сітрон”, код ЄДРПОУ 31491053 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.03.2006р.”

В ході перевірки було встановлено факт господарських зобовязань ТОВ “Сітрон” (Покупець) з ПП “Прімакс” (Продавець) по укладеному договору купівлі-продажу №55/04 від 01.06.2004р. Як зазначено в договорі, Продавець в особі директора Войтович А.В., діючого на підставі статуту, передає у власність Покупцю, в особі директора Дайдоєва В.І. товар: брухт та кускові відходи міді, латуні та бронзи (змішаний).

Згідно журналу-ордеру по рахунку №63/1 та первинних бухгалтерських документів в січні 2005р. ПП “Прімакс” відвантажено ТОВ “Сітрон” брухт міді в кількості 34,7 т (вага нетто) на загальну суму 386 514,86 грн. без ПДВ.

Згідно угоди № 55/04 від 01.06.2004 року, а також податкових накладних № 2/2 від 20.01.2005 року, №3 від 28.01.2005 року, та руху по рахунку № 63/1 за період з 01.10.2004 року по 31.03.2006 року сума угоди між ТОВ “Сітрон” та ПП “Прімакс” склала 463 818,21 грн., у тому числі ПДВ - 77 302,98 грн.

Приватне підприємство “Прімакс” (код 32095397) зареєстроване за юридичною адресою : 25031, м. Кіровоград, вул. Гагаріна, буд. 9, к. 1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20.01.2005р. по цивільній справі № 2-747/05р. установчі документи та свідоцтво платника ПП “Прімакс” були визнані недійсними з моменту перереєстрації на ОСОБА_2, а саме з 28.04.2004 року.

Рішенням суду встановлено, що:

“- ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що свій паспорт залишав як заставу за прокат відеокасети приватному підприємцеві, в якого його вкрали. До реєстрації ПП “Прімакс” не причетний;

- згідно змін до Статуту Приватного підприємства “Прімакс” засновником та власником його виступає ОСОБА_2 Вказані зміни внесені Реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому від 28.04.2004р. в Реєстраційній палаті виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради. Невиконання ОСОБА_2 жодних дій з підприємницької діяльності стверджується його поясненнями, наданими в податковій інспекції.

Згідно із п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Розглядаючи спір щодо визнання недійсною угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, суд на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку встановлює обставини щодо наявності чи відсутності порушення норм права сторонами, які уклали таку угоду, а також з'ясувує наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних юридичних наслідків, оскільки угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом, тому у кожній справі про визнання угоди недійсною кожна із сторін, повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх доводи та заперечення.

Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, законодавством до правочину висуваються чіткі вимоги, додержання яких необхідне для його чинності, а саме: зміст правочину не може суперечити цивільному законодавству та моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним.

Спірну угоду укладено правосубєктними особами, які на момент укладання цієї угоди не були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), та станом на момент виконання угоди обидві сторони були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою для визнання недійсною угоди є недодержання в момент укладення такої угоди стороною або сторонами вимог, що встановлено статтею 203 Цивільного кодексу України. Спірна угода не суперечить вимогам ЦК України.

Висновки ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо недійсності угоди не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність у Відповідачів мети, суперечної інтересам держави і суспільства та наявність умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Наявність умислу не може бути підтверджена лише постановою суду про визнання недійсними установчих документів однієї сторони договору, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності субєкта.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2005 у справі №2-747/05 не звільняє суд від встановлення наявності умислу підприємства на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.03р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Тобто, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли саме з такою, суперечною інтересам держави та суспільства, метою, а отже, висновок позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не мали значення для справи.

Посилання позивача на факт визнання недійсними установчих документів відповідача-2 не вказує на наявність мети у сторін, яка за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2005 у справі №2-747/05 не встановлений умисел ПП «Прімакс» саме на приховування від оподаткування доходів за укладеною угодою. Більш того, саме лише визнання судом недійсними установчих документів юридичної особи не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями.

У відповідності до ст.207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства...може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

У відповідності ж до п.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, необхідною умовою для визнання угоди недійсною на підставі ст.207 ГК України і настання відповідних наслідків є наявність умислу на укладення угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства.

Слід зазначити, що для визнання угоди недійсною (наявність умислу) необхідна наявність таких умов, як протиправність угоди, яка укладається, (її усвідомлення) і суперечність інтересам держави та суспільства, а також настання протиправних наслідків. При цьому посадова особа юридичної особи (інша уповноважена особа) повинна усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнути (свідомо допускати) настання протиправних наслідків.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215, частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить Інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрон» м. Запоріжжя та до приватного підприємства «Прімакс» м. Кіровоград про визнання недійсною угоди 55/04 від 01.06.2004 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрон» м. Запоріжжя та до приватного підприємства «Прімакс» м. Кіровоград про визнання недійсною угоди 55/04 від 01.06.2004 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, оформлено і підписано 26.11.2010.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко