Ухвала суду № 133903858, 05.02.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/462/18

Провадження № 2-п/347/4/26

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2026 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І.П.,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Косівського районного суду від 05.06.2018 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад доводів заявника.

07.01.2026 року відповідач ОСОБА_1 в системі Електронний суд подала до суду заяву про перегляд заочного рішення Косівського районного суду від 05.06.2018 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги заяви про перегляд заочного рішення обґрунтовані тим, що 06.01.2026 року з електронної адреси Косівського районного суду Івано-Франківської області на електронну адресу заявника ОСОБА_1 надійшли скановані примірники матеріалів справи №347/462/18, які містили копію позовної заяви з додатками, за результатами розгляду якої прийнято заочне судове рішення 05.06.2018 року. З даного рішення заявнику стало відомо, що заочним рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області по справі №347/462/18 позов задоволено та стягнуто з заявника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № 014/0042/82/88658 від 20.06.2008 року в розмірі 188 460,77 грн., а також оплачений судовий збір у розмірі 2 826,91 грн.

Вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що про розгляд справи відповідач не була належним чином повідомлена, що позбавило її можливості подавати докази та заперечувати позовні вимоги, оскільки всі матеріали позовної заяви надсилались судом на адресу АДРЕСА_1 . Однак, з 2007 року вона постійно проживає за іншою адресою: с. Річка, участок Рижі, Косівського району, Івано-Франківської області. При цьому зазначила, що вона не є користувачем веб ресурсів та не могла передбачити існування повідомлення на сайті Судової влади України. Окрім того, заперечує позовні вимоги через наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У зв?язку із цим, відповідач просила суд прийняти до уваги наведені у заяві обставини, визнати причину неявки відповідача поважною, що позбавило її можливості подавати докази та заперечувати позовні вимоги та скасувати ухвалене судом заочне рішення у справі.

Процесуальній дії у справі.

Ухвалою від 20.01.2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято та призначено до судового розгляду на 05.02.2026 року.

В судове засідання сторони не з?явилися.

Від заявника ОСОБА_1 в системі Електронний суд поступила заява, в якій вона просила справу розглядати без її участі, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до положень ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частина третя статті 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Згідно п.3 ч.2 ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з?ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Фактичні обставини справи, та мотивована оцінка суду, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.

Судом встановлено, що 13.03.2018 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018 року автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Гордія В.І. для розгляду даного судового провадження.

Ухвалою судді від 26.03.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

26.03.2018 року відповідачу ОСОБА_1 була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із матеріалами позовної заяви, які повернулись на адресу суду з довідкою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає». Однак, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв?язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).

19.04.2018 року у зв?язку із неявкою відповідача, судове засідання відкладено на 21.05.2018 року, а 21.05.2018 року справу було знято з розгляду у зв?язку із відрядженням судді та повторно призначено до судового розгляду на 05.06.2018 року.

У судові засідання відповідач ОСОБА_1 не з?являлася та причини неявки суд не повідомляла. Однак, в силу вимог цивільного процесуального закону вважалась належно повідомленою, оскільки про судове засідання відповідач двічі повідомлялася: перше шляхом надіслання їй рекомендованого повідомлення, яке повернулось з довідкою поштового відділення про неможливість вручення судової повістки у зв?язку з «відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)). Вдруге відповідача про дату судового засідання було повідомлено шляхом розміщення оголошення на сайті суду, що в силу вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним повідомленням особи про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 вважалась належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, то враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, Косівським районним судом 05.06.2018 року на підставі наявних у справі доказів, було ухвалено заочне рішення, яким позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено в повному обсязі (а.с.74-75).

Відповідно до положень ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох умов: по перше, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, по друге, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що при розгляді заяви про перегляд судового рішення не знайшов свого підтвердження факт, що відповідач не з?явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин, так як наявні в матеріалах справи докази свідчать, що ОСОБА_1 була повідомлена належним чином про час і дату розгляду справи і будь-яких заяв чи клопотань щодо причин її неявки, на адресу суду не поступало.

Окрім того, відповідачем не надано будь-яких доказів щодо заперечення позовних вимог, які б в подальшому могли мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 284, 285, 287, 288, 260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Косівського районного суду від 05.06.2018 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09 лютого 2026 року.

Суддя Ю.С. Кіцула