Постанова № 13390152, 28.12.2010, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Соломянська, 2а

28.12.2010 року м. Київ

№ 33-2080/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., з участю:

- прокурора відділу прокуратури Київської області Калітенка С.О.;

- представника Київської обласної митниці - Хохлова А.Ю.;

- особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого декларантом ТОВ «Мері Ленд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- за ст.ст. 340 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адмінправопорушення, 25 серпня 2010 року до митного поста «Східний термінал» (Київська область Бориспільський район с. Мартусівка вул. Мойсеєва, 70) Київської обласної митниці декларантом ТОВ «Мері Ленд» ОСОБА_4 подано вантажну митну декларацію типу ІМ 40, яку прийнято до митного оформлення і присвоєно реєстраційний № 125110000/0/445738, та документи з метою випуску у вільний обіг товару «кілька балтійська, свіжоморожена, ціла з головами, першого ґатунку», який надійшов на адресу ТОВ «Мері Ленд» (08300, Київська область м. Бориспіль вул. Київський шлях, 14, код ЄДРПОУ 31689320) від фірми Ltd «SAARE FISHEXPORT» (Reg. Nr 10723478, Tallin, Estonia 11311).

Пропуск вантажу через митний кордон України було здійснено Чернігівською митницею на підставі наступних товаросупровідних документів: контракт від 01 січня 2008 року № 36; СМК від 19 серпня 2010 року № 036602, інвойс № 275 від 19 серпня 2010 року, ПД № 125110000/0/850286 від 19 серпня 2010 року, книжки МДП № JX65199762 від 19 серпня 2010 року.

У ході митного огляду товару, заявленого за № 125110000/0/445738, у графі 54 якої проставлений особистий підпис декларанта ТОВ «Мері Ленд» Уляницького С.С, встановлено, що відомості про вагу нетто товару, заявлені ОСОБА_4 у графі 38 вищевказаної ВМД не відповідають фактичним, а саме, заявлена вага нетто 19580 кг, фактична вага нетто - 20559 кг, різниця ваги нетто товару складає 979 кг.

Даний факт підтверджується актом про проведення митного огляду товарів від 17 серпня 2010 року № 125110000/2010/445738.

Таким чином, у графі 38 ВМД № 125110000/0/445738 декларантом ТОВ «Мері Ленд» ОСОБА_4 не були заявлені за встановленою формою точні відомості про товари (а саме - про його вагу нетто), які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 340 МК України та на нього було накладено адмінстягнення у вигляді конфіскації товару, який є безпосереднім предметом порушення митних правил в доход держави, а саме: «кілька балтійська, свіжоморожена, ціла з головами, першого ґатунку» вагою 979 кг. та вартістю 3089 грн. 72 коп.

Матеріали справи в частині адмінправопорушення, передбаченого ст. 355 МК України виділені в окреме провадження та повернуті до Київської обласної митниці для прийняття рішення по суті.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду в частині притягнення до адмінвідповідальності за ст. 340 МК України, ОСОБА_4 подав до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2009 р. скасувати, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що зважування товару митним органом відбулося з порушеннями ГОСТу 7631-85 «РЬІБА, МОРСКИЕ МЛЕКОПИТАЮЩИЕ, МОРСКИЕ БЕЗПОЗВОНОЧНЬІЕ И ПРОДУКТИ ИХ ПЕРЕРАБОТКИ», а також наказу Держмитслужби №307 від 09.07.1997 року, яким затверджена Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, що регламентує заповнення графи 38 «Вага нетто (кг)», оскільки в цій графі зазначається вага нетто товарів з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання (переробки) і в якій товар подається для роздрібного продажу, що суддею залишено поза увагою. Крім того, при винесенні рішення суддею не були взяті до уваги вимоги п. 6.5 Розділу 2 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, згідно до яких, після попередньої підготовки, заморожену рибу поміщають в охолоджувальні прилавки і звільняють від льоду, тому, на його переконання, льодова глазур, не є первинною тарою (упаковкою), бо в такому вигляді заморожена риба не подається до роздрібного продажу.

Крім того, ОСОБА_4 вважав, що при проведенні митного огляду товарів, а саме картонних коробок з рибою, при зважуванні, з метою встановлення фактичної ваги нетто, інспектору належало, відповідно до наведених вище актів, рибу розморозити, та позбутися льодової глазурі. На підтвердження своїх доводів надав висновок експерта Київської обласної торгово-промислової палати № ЄЗ 123 від 08 вересня 2010 року, згідно до якого, вимірювання заявленого у декларації товару свіжомороженої кільки, після відділення захисного покриття становить 21, 947 кг., а фактична вага нетто даного вантажу становить 19532, 830 кг., що відповідає заявленій декларантом митним органам вазі нетто вантажу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4, який підтримав подану апеляційну скаргу, міркування прокурора про законність постанови судді першої інстанції, пояснення представника митних органів, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок судді в постанові про винуватість ОСОБА_4 в порушенні ст. 340 МК України є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам подій та підтверджений наявними у справі доказами у їх сукупності, зокрема даними протоколу про порушення митних правил, у якому наведені об'єктивні документальні дані про незаявлення декларантом ТОВ «Мері-Ленд» ОСОБА_4 за встановленою формою точних відомостей про товар у 38 графі ВМД, а саме вагу нетто товару, що був заявлений до митного оформлення, актом про проведення митного огляду товарів №125110000/2010/445738, відповідно до якого було встановлено, фактична вага нетто без пакування становить 20559 кг.

Доводи апелянта про неправильні дії представників митних органів при зважуванні товару не можуть бути визнані об'єктивними, бо не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наступним.

За змістом ст. 88 МК України, здійснюючи декларування товарів відповідно до порядку, встановленого чинним митним законодавством України, з метою уникнення помилок і подання неточних відомостей про товар у митній декларації, декларант вправі до завершення процедури подачі митної декларації звернутись у митний орган із заявою про дозвіл проведення ідентифікаційного огляду вантажу.

Це право декларанта також відображено і у наказі №174 від 1 квітня 2002 року Держмитслужби України.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, відповідно до даних, що зазначені у графі 31 декларації, до митного огляду були пред'явлені картонні упаковки із кількою мороженою, яка була предметом контракту із вказаною компанією з Естонії.

Поряд з цим, ні у графі №31 декларації, ні у акті про проведення митного огляду, ОСОБА_4 не заявляв про те, що крім картонної та поліетиленової упаковки, морожена риба перебувала у льодовій глазурі, або була присипана льодом, а документи з відомостями про упаковку вантажу митному органу не були надані.

Крім того, апелянт не заперечував, що за наявності такої упаковки (льодової глазурі або льоду), для встановлення точної ваги нетто, він міг звернутися до митниці про дозвіл на проведення ідентифікаційного огляду вантажу, проте, такі заяви при митному огляді він не робив і про це не зауважив у акті про проведення митного огляду.

Отже, посилання апелянта в обґрунтування своєї невинуватості на інші підзаконні нормативні акти, зокрема на Державні стандарти, Правила ветеринарного контролю, Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами тощо, то вони є безпідставними, оскільки не відносяться до законодавства України, що регулює діяльність Митної служби України.

Зокрема, Державний стандарт 7631-85 встановлює правила приймання за якістю і кількістю, органолептичні методи оцінки якості і методи відбору проб для лабораторних досліджень, а не процедуру декларування товарів і форму декларування.

При цьому, відповідно до пояснень ОСОБА_4, даний вантаж у поступав не у роздрібний, а для продажу підприємствам з метою подальшого промислового переробляння рибної продукції, а відтак без будь-якого розпакування чи звільнення кільки від захисного покриття льодової глазурі.

Більше того, вимогами Державного стандарту, на які посилається апелянт, щодо технічних умов виробництва та пакування не передбачений такий вид замороженої риби як покриття льодовою глазурю, крім пакування у картонні коробки, покриття поліетиленовою плівкою, тощо, фактично є складовою технічного процесу виробництва такого товару, як заморожена риба та має зазначатися в розділі 38 ВМД, як «вага нетто» замороженої риби.

Апелянт ОСОБА_4 визнав, що службові особи митних органів під час перевірки товарів, що переміщуються через митний кордон України, повинні керуватись саме Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 9 липня 1997 року.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано визнав в діях ОСОБА_4 наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України, оскільки, як декларант, не перевіривши достовірність відомостей про переміщення через митну територію України товарів, які надав митному органу, він допустив декларування товару із зазначенням невірних відомостей про його вагу нетто.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_4 - залишити без зміни.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва С.І. Стрижко