Постанова № 13364095, 24.11.2010, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Соломянська, 2-А

№ 33-1950 Головуючий у першій інстанції Бондаренко Г.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2010 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Ковальська В.В., з участю Балах нова О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 гривні.

У постанові судді зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 354/42-40 від 14.07.2010 року ОСОБА_2, яка працює генеральним директором ВАТ «Сан Інбев Україна», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В, встановлено порушення недоутримання та неперерахування до бюджету сум податку доходів з доходів фізичних осіб за 2008-2010 роки при виплаті фізичним особам доходів у сумі 9565, 12 гривень (акт перевірки № 349/42-40/30965655 від 13.07.2010 року), чим остання порушила п.п. 4.2.15, п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 4.2.3, п. 4.2 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-VI від 22.05.2003 року. Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі. При цьому апелянт посилається на те, що складення протоколу про адміністративне правопорушення і винесення постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності є передчасним, оскільки за результатами перевірки дотримання вимог податкового законодавства було направлене податкове повідомлення, яке на момент розгляду справи було неузгодженим, тобто таким, що не набрало законної сили, оскільки воно було оскаржено у порядку апеляційної процедури до відповідних податкових органів. Інших доказів порушення вимог податкового закону, крім акта перевірки, у справі немає, але суд не врахував цього і безпідставно притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляцій, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення, а постанову судді належить скасувати із закриттям провадження у справі, виходячи з таких підстав.

Обґрунтовуючи висновок про винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 -4 КУпАП, та відсутність обставин, які виключали б накладення адміністративного стягнення, суддя послався у постанові на протокол про адміністративне правопорушення, акт перевірки спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків і документи, які стосуються особи ОСОБА_2 та її посадового становища. При цьому у постанові судді вказано, що вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення є триваючим, тому строки накладення адміністративного стягнення треба рахувати з моменту виявлення правопорушення, тобто з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме з 14.07.2010 року. Вказані висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, у постанові судді не вказано, які конкретні дії, направлені на недоутримання і неперерахування до бюджету сум податків з доходів фізичних осіб вчинила ОСОБА_2, як директор ВАТ «Сан Інбев Україна».

У своїх поясненнях, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, не визнаючи своєї вини у вчиненні правопорушення, вказала, що висновки СДПІ є незаконними, оскільки суперечать п. 1.20.1 ст. 1, п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та ч. 1 ст. 23 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації «По уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 р.» Такі пояснення ОСОБА_2 матеріалами справи не спростовані.

Актом перевірки спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 13.07.2010 року, на який постався суддя у постанові, засвідчує лише факт заниження податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 9565 гривень, яке було виявлене при перевірці ВАТ «Сан Інбев Україна». Сам по собі вказаний акт не підтверджує неправомірних дій директора вказаного підприємства, повязаних із заниженням податку з доходів з фізичних осіб та не перерахуванням його до бюджету. До того ж, згідно з матеріалами справи, ВАТ «Сан Інбев Україна» подало апеляційну скаргу на податкове рішення-повідомлення, видане на підставі вказаного акту і на момент розгляду справи у районному та апеляційному судах така скарга розглянута не була, тобто податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на момент розгляду справи відносно ОСОБА_2 було неузгодженим. Інших матеріалів, які підтверджували б винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого 1 ст. 163-4 КУпАП у справі немає.

Крім того, висновок, викладений у постанові судді, про те, що правопорушення є триваючим, також суперечить матеріалам справи і вимогам закону. Так, актом перевірки спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 13.07.2010 року встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб відносно двох працівників ВАТ «Сан Інбев Україна» - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у 2010 році. Відповідно до вимог п. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок, утриманий з доходу працівника, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплат оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Отже, вказаним законом встановлені конкретні строки перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, тому неутримання і неперерахування зазначеного податку не може бути продовжуваним правопорушенням.

Виходячи з того, що Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначені конкретні строки сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 мав бути вказаний час вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, проте у протоколі час вчинення правопорушення не вказаний.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Але ця обставина залишилась поза увагою суду, оскільки суд, всупереч вимогам п. 2 ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не перевірив, чи правильно складений протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення.

А при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суд не виконав вимоги ст. 280 КУпАП, не з'ясував час вчинення правопорушення, його суть і обставини вчинення. Невиконання судом вищевказаних вимог закону призвело до постановлення необґрунтованого і незаконного рішення.

За таких обставин постанова судді у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає до скасування, а справа - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді апеляційного суду є остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва Ковальська В.В.