Рішення № 133901303, 05.02.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/47/26

Провадження № 2/539/717/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Даценка В.М.,

при секретарі Шрейтер С.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Ковальчук Алла Григорівна про визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частку присадибної земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що його батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Після смерті батька житловий будинок був успадкований в рівних частках ним ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після її смерті він отримав свідоцтва про право власності на спадщину за законом на належне померлій майно а саме 1/2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Однак в оформленні права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті матері у виді 1/2 частки на земельну ділянку кадастровий номер 5310700000:06:022:0004 за вищевказаною адресою йому було відмовлено, оскільки дана земельна ділянка в цілому була передана у спільну сумісну власність без визначення часток учасників спільної власності його та матері.

Позивач стверджує, що за життя матері ОСОБА_3 вони не укладали між собою будь-якої угоди про розмір часток чи зміну розміру часток у праві спільної часткової власності на вищевказану присадибну ділянку, а тому необхідно вважати, що розмір часток є рівним по 1/2 частки кожному.

На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд, визначити рівними частки у праві спільної сумісної власності його ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0790 га кадастровий номер 5310700000:06:022:0004, з цільовим призначенням для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по 1/2 кожному та визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/2 частку даної земельної ділянки, що належала його матері ОСОБА_3 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання сторони та третя особа не з`явилися направивши до суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі. При цьому, представник позивача позовні вимоги підтримав, прохає їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечує, а третя особа покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Лубни Полтавської області померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.13). Факти родинних відносин між ними підтверджується копією свідоцтва про народження позивача (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частку у праві власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0790 га, кадастровий номер 5310700000:06:022:0004, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належала померлій.

Судом встановлено, що дана земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 була надана безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до рішення позачергової двадцять сьомої сесії восьмого кликання Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 23.03.2023 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок» (а.с.17).

Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вищевказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, як спільна сумісна власність (а.с.18,19).

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Ковальчук А.Г., з заявою про прийняття спадщини, позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки спадкова земельна ділянка була передана у спільну сумісну власність без визначення часток учасників спільної власності. У постанові нотаріуса зазначено, що ОСОБА_3 померла не реалізувавши своє право відповідно до ст.ст.370, 372 ЦК України на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності та відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України не здійснила поділ земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності. Оскільки договір між співвласниками про поділ нерухомого майна, не укладався нотаріус не вбачає за можливе вважати частки визначеними (а.с.7).

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 89 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно з ч.1ст.87 Земельного кодексу України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду та при прийнятті спадщини на земельну ділянку.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зі ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У відповідності до роз`яснень, що містяться у п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до ст. 361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної часткової власності співвласником може здійснюватися самостійно. Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 7 лютого 2014 року частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з п."г" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Невизначеність часток у праві спільної сумісної власності позбавляє позивача можливості належним чином оформити свої спадкові права на земельну ділянку, що належала померлій ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Враховуючи те, що позивач позбавлений можливості визнати право власності на земельну ділянку, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними і обґрунтованими, та такими, що ґрунтуються на законі, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265 ЦПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182, юридична адреса м. Лубни, вул. Я.Мудрого, 33 Лубенського району Полтавської області), третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Ковальчук Алла Григорівна про про визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частку присадибної земельної ділянки задовольнити.

Визначити рівними частки у праві спільної сумісної власності його ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0790 га кадастровий номер 5310700000:06:022:0004, з цільовим призначенням для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по 1/2 кожному.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 частку земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0790 га кадастровий номер 5310700000:06:022:0004, з цільовим призначенням для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належала його матері ОСОБА_3 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко