Рішення № 133883027, 30.01.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6342/25

Провадження 2-481/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

- 16.08.2021 кредитний договір №2001948903401, за яким Позичальнику виданокредит у сумі 9992,88 грн.;

- 11.11.2021 кредитний договір №1002014357601, заяким Позичальнику виданокредит у сумі 10000,00 грн.

Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачкою перед позивачем станом на 03.07.2025 склала:

- По кредитному договору від 16.08.2021 №2001948903401 16065,64 грн., з яких: 9992,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6072,76 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;

- По кредитному договору від 11.11.2021 №1002014357601 14053,18 грн., з яких: 8788,23 грн. - заборгованість за кредитом; 2,67 грн. - заборгованість процентами; 5262,28 грн. - заборгованість за комісією;

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 03.07.2025 склала 30118,82 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2025 року прийнято позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник АТ «ПУМБ», в судове засідання не з`явилася, разом з позовом надала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та розглянути справу без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просила долучити до матеріалів справи квитанцію про часткову сплату боргу у сумі 5000,00 грн, а також розстрочити залишок суми боргу на 6 місяців.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Встановлено, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

- 16.08.2021 кредитний договір №2001948903401, за яким Позичальнику виданокредит у сумі 9992,88 грн.;

- 11.11.2021 кредитний договір №1002014357601, заяким Позичальнику виданокредит у сумі 10000,00 грн.

Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачкою перед позивачем станом на 03.07.2025 склала:

- По кредитному договору від 16.08.2021 №2001948903401 16065,64 грн., з яких: 9992,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6072,76 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;

- По кредитному договору від 11.11.2021 №1002014357601 14053,18 грн., з яких: 8788,23 грн. - заборгованість за кредитом; 2,67 грн. - заборгованість процентами; 5262,28 грн. - заборгованість за комісією;

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 03.07.2025 склала 30118,82 грн, що підтверджується розрахунками заборгованості наданими до матеріалів справи.

Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. У зв`язку із чим позивач був вимушений звернутись до суду.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за кредитними договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1,2 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-2129цс16.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Доказів на спростування отримання кредитних коштів у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав.

На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за кредитом відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості кредитними договорами у розмірі 30118,82 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитних договорів та ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору кредиту для досудового врегулювання спірних правовідносин.

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову.

Однак, зважаючи, що на день ухвалення судом рішення відповідачка ОСОБА_1 надала докази оплати заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 5000 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією від 19.12.2025 року, у зв`язку із чим борг відповідачки станом на 30.01.2025 становить 25118,82 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає частковому задоволенню у сумі 25118,82 грн.

Крім того, судом прийнято до уваги заяву відповідачки про розстрочення сплати боргу з урахуванням того, що відповідачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, постійного доходу не має.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Стаття 267 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення ст. 435 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. За таких обставин, суд може за заявою боржника відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, згідно з ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує матеріальний стан фізичної особи, членів її сім`ї.

В силу ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання рішення не може перевищувати одного року.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Судом встановлено, що відповідачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, постійного доходу не має.

Проаналізувавши обставини справи, наведені відповідачем доводи, суд вважає за можливе клопотання відповідачки задовольнити та розстрочити їй виконання рішення строком на 5 місяців щомісячними платежами у розмірі 5023,76 грн. (25118,82 грн. /5 місяців).

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення строком на 5 (п`ять) місяців.

Обставин, які б унеможливлювали розстрочення виконання судового рішення, про яке просить заявник, судом не встановлено.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 25 118,82 грн.

В порядку ст. 267 ЦПК України розстрочити виконання цього рішення строком на 5 (п`ять) місяців шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 5023 грн. 76 коп. на рахунок Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Вказані виплати проводити щомісячно після набрання рішенням законної сили.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя Г.В.Висоцька