Постанова № 13383567, 29.12.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29 грудня 2010 року Справа № 2а-4216/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів

до відповідача: Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача не зявився;

відповідача не зявився;

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів звернулося з позовом до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- № 000020/23-1010 від 27.05.2010 р. та №0000202310/3 від 10.11.2010 р., якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 456977,00 грн. основного платежу та 228488,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 685465,50 грн.;

- № 000021/23-1010 від 27.05.2010 р. та №0000212310/3 від 10.11.2010 р., якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 365581,75 грн. основного платежу та 182790,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 548372,63 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №14/23-10/00951876 від 20.05.2010 р. позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з ПП «Легас-Продторг»(код ЄДРПОУ 34580250) за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року.

Позивач вказує, що між ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»та ПП «Легас-Продторг»у перевіряємий період укладено договір поставки у відповідності до умов якого ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»придбавало у ПП «Легас-Продторг»овес. Позивач зазначає, що податковим органом не визнано валові витрати у сумі 1827908,75 грн., оскільки вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 02.09.2009 р. встановлено, що керівник ПП«Легас-Продторг»ОСОБА_1 здійснив реєстрацію цього підприємства за винагороду без мети здійснення господарської діяльності, податкову звітність не складав та до податкових органів не надавав. Позивач вважає, що податковий орган безпідставно не визнав валові витрати в сумі 1827908,75 грн. з придбання вівса у ПП«Легас-Продторг», оскільки первинні документи свідчать про факт здійснення таких господарських операцій. Окрім того, позивач вказує, що на час вказаних господарських відносин ПП«Легас-Продторг»було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та платником податку на додану вартість.

З тих же підстав позивач вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за даними господарськими операціями. При цьому позивач зазначає, що право формування податкового кредиту ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»не залежить від того, чи декларувалося податкове зобовязання з податку на додану вартість у податковій звітності ПП«Легас-Продторг»та чи здійснювалася його сплата.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки контрагент позивача ПП«Легас-Продторг»має ознаки фіктивності, а вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 02.09.2009 р. посадову особу ПП«Легас-Продторг»ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч. 1 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 КК України, а також встановлено, що службова особа ПП«Легас-Продторг»ОСОБА_1 здійснив реєстрацію цього підприємства за винагороду без мети здійснення господарської діяльності, податкову звітність не складав та до податкових органів не надавав.

29 грудня 2010 року представник позивача подав заяву про подальший розгляд справи без його участі. Представник відповідача, повідомлений належним чином, не зявився.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З 20.04.2010 р. по 17.05.2010 р. посадовою особою Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі відповідно до направлень №44 від 20.04.2010 р. (а.с.182, Т.1) та №54 від 11.05.2010 р. (а.с.185, Т.1) проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів, за наслідками якої складено акт №14/23-10?\00951876 від 20.05.2010 р. (а.с.12-17), де висновками є порушення, на думку відповідача,:

- п.5.1, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено податок на прибуток у сумі 456977,00 грн., у тому числі:

за ІІ квартал 2008 р. в сумі 98830,00 грн.;

за ІІІ квартал 2008 р. в сумі 358147,00 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість у сумі 365581,75 грн., у тому числі:

у червні 2008 року 79064,37 грн.;

у липні 2008 року 286517,38 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №000020/23-1010 від 27.05.2010 р. (а.с.201, Т.2) та №000021/23-1010 від 27.05.2010 р. (а.с.202, Т.2), які оскаржені ДПДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»в адміністративному порядку.

В процесі адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, у звязку з чим Новоукраїнською МДПІ винесено податкові-повідомлення рішення:

- №0000202310/3 від 10.11.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 456977,00 грн. основного платежу та 228488,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 685465,50 грн. (а.с.10, Т.1);

- №0000212310/3 від 10.11.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 365581,75 грн. основного платежу та 182790,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 548372,63 грн. (а.с.69, Т.1).

Податкове повідомлення-рішення №0000202310/3 від 10.11.2010 р. (№000020/23-1010 від 27.05.2010 р.) з податку на прибуток.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання з податку на прибуток (основний платіж), визначене податковим повідомленням-рішенням в сумі 456977,00 грн. через те, що ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»включено до складу валових витрат за ІІ та ІІІ квартали 2008 року вартість овесу за договором з ПП «Легас-Продторг». Вказані господарські операції, на думку перевіряючих, є нереальними та виникли на підставі нікчемних правочинів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року (а.с.105-106, Т.1) позивачем до складу валових витрат віднесено витрати з придбання у ПП «Легас-Продторг»овесу в сумі 395321,83 грн., згідно податкової декларації за третій квартал 2008 року (а.с.103-104, Т.1) в сумі 1432586,92 грн.

До матеріалів справи позивачем надано копію договору поставки №01-Ов-23/05/452 від 23.05.2008р. (а.с.86-87, Т.1), в якому зазначено, що ДП ДАК «Хліб України» «Новоукраїнський КХП», в особі директора Гулавського В.Т. (Покупець») та ПП «Легас-Продторг», в особі директора ОСОБА_1 (Продавець) дійшли згоди про те, що ПП «Легас-Продторг»передає, а ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»приймає овес врожаю 2007 року в кількості відповідно Додатків (а.с.88-92, Т.1).

Позивачем до суду надано податкові накладні, в яких постачальником значиться ПП «Легас-Продторг»№106 від 19.06.2008 р. (а.с.102, Т.2), №107 від 27.06.2008 р. (а.с.100, Т.2), №108 від 30.06.2008 р. (а.с.98, Т.2), №109 від 03.07.2008 р. (а.с.96, Т.2), №301 від 30.07.2008 р. (а.с.94, Т.1). Навпроти підпису в накладних стоїть прізвище ОСОБА_1

Також позивачем надано видаткові накладні, в яких постачальником значиться ПП «Легас-Продторг»№106 від 19.06.2008 р. (а.с.101, Т.2), №107 від 27.06.2008 р. (а.с.99, Т.2), №108 від 30.06.2008 р. (а.с.97, Т.2), №109 від 03.07.2008 р. (а.с.95, Т.2), отримувачем по яких вказано ОСОБА_3 та №301 від 30.07.2008 р. (а.с.93, Т.1), отримувачем по якій вказано ОСОБА_4. В графі «відвантажив»стоїть підпис «ОСОБА_1.».

Допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що вони є працівниками ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП», проте участі в прийманні вівса не брали, підписи у видаткових накладних виконані від їх імені невідомими особами та їм не належать.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що вони є працівниками ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»і їм відомо, що у ІІ та ІІІ кварталах 2008 року позивач одержував залізничним транспортом овес, проте їм не відомо хто був постачальником цього вівса. При цьому вони пояснили, що зерно залізничним транспортом отримується дуже часто.

В якості доказів проведення з ПП «Легас-Продторг»розрахунків за поставлену продукцію ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»надало копії платіжних доручень та банківських виписок (а.с.132-198, Т.2).

В судовому засіданні встановлено, що вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 02.09.2009 р. по справі №1-844/09 засуджено ОСОБА_1 за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.358 , ч.5 ст.27, ч. ст. 205 КК України (а.с.103-106, Т.2). Вирок набрав законної сили 18.09.2009 року (а.с.102 Т.2).

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком встановлено, що ОСОБА_1 за винагороду, без мети здійснення господарської діяльності став засновником та керівником ПП «Легас-Продторг», всі статутні та реєстраційні документи ПП «Легас-Продторг», печатку та штамп підприємства, банківські документи він передав іншій особі, а тому він немає ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства, бухгалтерських та податкових документів не підписував, підприємницьку діяльність не здійснював (а.с.103-106, Т.2), що унеможливлює укладення ОСОБА_1 від імені ПП «Легас-Продторг»договору поставки №01-Ов-23/05/452 від 23.05.2008р, оскільки вироком встановлено.

До матеріалів справи в обґрунтування реальності господарських операцій з ПП «Легас-Продторг»позивачем надано копії вантажних накладних (а.с.2-34, 123-126, Т.2), у відповідності до яких, як стверджує позивач, відбувалося залізничне перевезення придбаного в ПП «Легас-Продторг»товару, при цьому в судовому засіданні було досліджено оригінали вказаних вантажних накладних.

Відомості в оригіналах вантажних накладних заповнені технічним друкованим шляхом. Відправником товару значиться ТОВ «Трансекспрес», власником товару вказано «Югтранзитсервіс», ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП», ЗПУ «Варта-Універсал». При цьому в судовому засіданні встановлено, що в вантажних накладних від руки невідомою особою зроблено запис «Товар належить Легас-Продторг», який відрізняється від почерку та чорнила, якими виконані записи в інших графах вантажної декларації. При цьому суд бере до уваги той факт, що у вказаних вантажних накладних зазначені різні менеджери-експедитори. Інших доказів в обґрунтування транспортування залізничним транспортом вівса суду не надано, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд критично оцінює такі вантажні накладні та не вважає їх беззаперечним доказом реальності господарської операції з придбання позивачем у ПП «Легас-Продторг»товару.

Бухгалтерські документи позивача, облікові регістри, та інші відомості про рух товарів також не можуть бути беззаперечним доказом реальності господарської операції, оскільки складаються позивачем одноособово.

Згідно п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд не приймає позицію ДП ДАК «Хліб України»«Новоукраїнський КХП»про те, що податкові та видаткові накладні, а також вантажні накладні, є такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання господарської операції.

З огляду на викладене та зміст вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 02.09.2009 р. по справі №1-844/09, зважаючи на відсутність інших доказів, які б підтверджували фактичну передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями позивачем, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування, а тому суд приходить до висновку що в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження достовірність обставин щодо реальності цих господарських операцій, а тому суд приходить до висновку про безпідставність віднесення до валових витрат вартості товарів за накладними ПП «Легас-Продторг»та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 456977,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 228488,50 грн. (456977,00грн. х 50%) правомірними, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202310/3 від 10.11.2010 р. задоволенню не підлягають.

Податкове повідомлення-рішення №0000212310/3 від 10.11.2010 р. з податку на додану вартість.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем податковим повідомленням-рішенням в сумі 365581,75 грн. у звязку з включенням ДП ДАК «Хліб України» «Новоукраїнський КХП»до складу податкового кредиту за червень та липень 2008 року сум податку на додану вартість за податковими накладними №106 від 19.06.2008 р. (а.с.102, Т.2), №107 від 27.06.2008 р. (а.с.100, Т.2), №108 від 30.06.2008 р. (а.с.98, Т.2), №109 від 03.07.2008 р. (а.с.96, Т.2), №301 від 30.07.2008 р. (а.с.94, Т.1)., виданими ПП «Легас-Продторг»за господарськими операціями з придбання вівса, вартість якого була попередньо включена позивачем до валових витрат.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

У відповідності до п.п.7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкового кредиту визначено дату здійснення першої з подій, що сталася раніше: або дату списання коштів з рахунку платника або дату одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.5.1. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обовязкові реквізити, а саме містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 02.09.2009 р. по справі №1-844/09 встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював фінансово-господарську діяльність підприємства (а.с.103-106, Т.2), а тому договір поставки №01-Ов-23/05/452 від 23.05.2008р. (а.с.86-87, Т.1), податкові та видаткові накладні складені від ПП «Легас-Продторг»підписати та скріпити печаткою не міг, що унеможливлює здійснення ОСОБА_1 від імені ПП «Легас-Продторг»господарських операцій шляхом передання товару та виписки первинних документів, що свідчить про відсутність їх реальності (а.с.94, 96, 98, 100, Т.1) та виключає підстави для формування позивачем податкового кредиту, в тому числі, і за умови наявності у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 13.01.2009 року по справі за позовом ТОВ «Дабл ю Джей-Херсон»до ДПІ в м.Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вірно обраховано позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 365581,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 182790,88 грн. (365581,75 грн. х 50%), а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212310/3 від 10.11.2010 р., задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан