ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.12.10 р. Справа № 37/196пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Донспецметалпром", м. Донецьк, ідентифікаційний код 35887963
до Відповідача: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк, ідентифікаційний код 14305909
про: визнання виконавчого напису нотаріуса №5234 від 21.12.2009р. таким, що не підлягає виконанню
із залученням до участі у справі у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:
·Третя особа 1 громадянин України ОСОБА_3 м. Донецьк;
· Третя особа 2 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішення, м. Київ;
·Третя особа 3 приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Токарева Ірина Петрівна, м. Донецьк
та за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
до Відповідача: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк, ідентифікаційний код 14305909
про: визнання виконавчого напису №5234 від 21.12.2009р., виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою Іриною Петрівною, таким, що не підлягає виконанню
за участю уповноважених представників:
від Позивача Марєнко М.С. (за довіреністю б/н від 01.09.2010р.);
від Відповідача Демяненко Р.О. (за довіреністю б/н відь 19.05.2010р.);
від Третьої особи 1 ОСОБА_2 (за довіреністю № 483 від 19.05.2010р.);
від Третьої особи 2 не зявився;
від Третьої особи 3 не зявився
Відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 04.11.2010р. на 22.11.2010р., з 22.11.2010р. на 07.12.2010р., з 07.12.2010р. на 13.12.2010р., з 13.12.2010р. на 27.12.2010р.
У судовому засіданні 27.12.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Донспецметалпром" м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" м. Донецьк (далі Відповідач) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення основного (кредитного) і забезпечувального його іпотечного зобовязання, в межах якого і було вчинено спірний виконавчий напис.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав рішення Господарського суду Донецької області від 03.0е6.2010р. по справі №14/127пн, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. по справі №14/127пн, постанову Вищого господарського суду України по справі №14/127пн, постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.08.2010р., договір купівлі-продажу від 01.07.2010р., витяг з Державного реєстру право чинів №8714184 від 01.07.2010р., витяг №26590798 від 02.07.2010р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг №27270410 від 09.09.2010р. з реєстрів прав власності на нерухоме майно, правоустановчі документи.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 50 Закону України „Про нотаріат”, ст.ст. 104, 593, 598, 609 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 17 Закону України „Про іпотеку”, ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.
Позивачем разом із позовом подано заяву про забезпечення позову (а.с.а.с.14-16 т. 1) шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу №5234 від 21.12.2009р., за результатами розгляду якої була винесена ухвала від 11.10.2010р. (а.с.2 т.1).
В перебігу розгляду справи Позивачем надавалися додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог суду та обґрунтування своєї позиції (а.с.а.с. 99-100, 121-122 т.1, а.с.а.с.5, 6 т.2), а також заявлялися клопотання про залучення третіх осіб, результати розгляду яких відображені в ухвалах від 04.11.2010р. та 22.11.2010р.
Заявою (а.с.39, 40 т.2), поданою через канцелярію суду 15.12.2010р., Позивач відмовився від заявленого позову.
Відповідач надав письмовий відзив на позов №16/11/84 від 18.10.2010р. (а.с.а.с. 64, 65 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на вчинення спірного виконавчого напису до ліквідації позичальника - приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”, і у звязку із вчиненням такого напису змінилася підстава зобовязання іпотекодавця з договору на виконавчий документ.
Відповідачем також були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.66-91 т.1, а.с.а.с.1-4 т. 2), у тому числі пояснення від 10.12.2010р. відносно поточного стану виконавчого провадження за спірним написом та поточної чинності вимог, на задоволення яких такий напис було вчинено.
Ухвалою від 04.11.2010р. до участі у справу у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору, на стороні Відповідача залучено: громадянина України ОСОБА_3 м. Донецьк (далі Третя особа 1) та приватний нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токарева Ірина Петрівна м. Донецьк (далі Третя особа 2).
Третьою особою 1 надані пояснення на позовну заяву (а.с.а.с.125-128 т.1), якими позовні вимоги та їх підстави підтримані у повному обсягу, та додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.129-138 т.1).
У подальшому Третьої особою 1 в порядку ст. 26 Господарського процесуального кодексу України подано позову заяву із самостійними вимогами на предмет спору до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк про визнання виконавчого напису №5234 від 21.12.2009р., виданий Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою Іриною Петрівною, таким, що не підлягає виконанню.
Фактичні обставини та нормативне обґрунтування означеної заяви є ідентичними викладеним у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Донспецметалпром", м. Донецьк, хоча і вмотивовані перебуванням саме Третьої особи 1 у статусі боржника за спірним виконавчим написом.
Ухвалою суду від 13.12.2010р. (а.с.11 т.2) означена позовна заява прийнята до розгляду в межах справи №37/196пн.
Ухвалою від 22.11.2010р. до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішення (далі Третя особа 3).
Треті особи 2 і 3 в судові засідання не зявлялися, своєї позиції до відома суду по суті спору не довели, хоча і повідомлялись про розгляд справи належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, встановленою за матеріалами справи.
У судовому засіданні 27.12.2010р. представник Позивача наполягав на прийнятті відмови від позову і припинення провадження за його позовом у звязку із цим, підтримуючи, при цьому позовні вимоги Третьої особи 1; представник Відповідача проти прийняття відмови від позову не заперечував, підтримуючи своє попередню позицію відносно неможливості задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; представник Третьої особи 1 наполягав на задоволені своїх вимог, не заперечуючи проти прийняття відмови від первісного позову.
Присутні учасники справи наголосили на відсутності будь-яких додаткових доказів на обґрунтування своєї позиції.
Вислухавши у судових засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
29.05.2007р. між Відповідачем (Іпотекодержатель) та Третьої особою 1 (Іпотекодавець) задля забезпечення вимог Відповідача як Банку до Приватним підприємством „Торговий дім „Дон-Цукор” як Позичальника, що (вимоги) витікають з укладених між ними:
- генеральної кредитної угоди №012/05/0211 від 29.05.2007р. і кредитних договорів, що укладені та будуть укладені в її межах;
- кредитного договору №010/07/0450 від 23.11.2006р.;
- а також генеральної кредитної угоди №012/08-3/0348 від 17.05.2006р. і кредитних договорів, що укладені і будуть укладені в її межах між Банком та Приватним підприємством „Донбас-бакалея 2002”,
був укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки №012/05/0211/1 (а.с.а.с.79-83 т.1), , згідно з яким предметом іпотеки за цим договором визначене є нерухоме майно - будівля магазину непродовольчих товарів літ.А-3, загальною площею 2129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр.Богдана Хмельницького, 3, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради 23.05.2007р. і зареєстрованого КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” 30.05.2007р. за реєстраційним номером 18959773 номер запису 2513 в книзі 14чн згідно витягу №14723792.
22.05.2008р., 28.08.2009р. та 13.07.2009р. Іпотекодавець та Іпотекодержатель укладали угоди (а.с.а.с.84-89 т.1), якими вносили зміни до вказаного договору іпотеки, зокрема щодо заставної вартості предмету іпотеки і обсягу забезпечених нею зобовязань, визначивши остаточно означені параметри сумами 10205303грн. і 22659000грн. відповідно. Крім того, згідно означених змін єдиною особою, чиї зобовязання як Позичальника перед Відповідачем - Банком залишалися забезпеченими, є Приватне підприємство „Торговий дім „Дон-Цукор”.
21.12.2009р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою І.П. (Третя особа 3) за заявою Відповідача №24/32-14555 від 21.10.2009р. (а.с.а.с.76, 77 т.1) був вчинений виконавчий напис №5234 (а.с.90 т.1), яким передбачалося звернення стягнення на приналежний Третій особі 1 предмет іпотеки для задоволення вимоги Відповідача до Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор” за кредитними договорами у загальній сумі 2348922,64грн.
24.08.2010р. головним державним виконавцем Третьої особи 2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим написом (далі спірний виконавчий напис), за якою Відповідач визначений як стягувач, а Третя особа 1 боржником.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. у справі №45/194б (а.с.а.с.129-133 т.1), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2010р. (а.с.а.с.134-138 т.1), підтверджено правомірність ухвали Господарського суду Донецької області від 11.05.2010р. по цій справі про затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора та припинено провадження у справі у звязку із ліквідацією Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”.
Рішенням від 03.06.2010р. у справі №14/127пн (а.с.а.с.20-25 т.1) Господарський суд Донецької області, встановивши факт припинення юридичної особи Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор” та кредитних зобовязань останньої перед Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” :
- визнав таким, що припинились, зобовязання ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, які виникли на підставі договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.;
- визнав відсутнім у Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” право утримувати під обтяження та обмеженнями майно фізичної особи Підприємця ОСОБА_3 передане в іпотеку за договором іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.;
- зобовязав ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” протягом 10 днів з моменту набрання рішення суду законної сили направити приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболевій В.Л. заяву про погашення кредитів за генеральною кредитною угодою №012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.
За результатами перегляду в апеляційному та касаційному порядку означене рішення згідно постанов від 30.06.2010р. (а.с.а.с.26-32 т.2) та від 21.09.2010р. (а.с.а.с.31-35 т.2) відповідно залишено без змін.
01.07.2010р. між ОСОБА_3 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецметалпром” (Покупець) укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с.а.с. 39-40 т.1), згідно п. 1.1 Продавець продав, а Покупець купив будівлю магазину непродовольчих товарів літ А, загальною площею 2122,3кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 3. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів (а.с.41 т.1)
02.07.2010р. Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк” на підставі вказаного договору купівлі-продажу зареєструвало право власності ТОВ „Донспецметалпром” на будівлю магазину непродовольчих товарів літ А, загальною площею 2122,3кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 3, що підтверджується витягом №26590798 від 02.07.2010р. (а.с.а.с. 42, 43 т.1) про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
За таких обставин Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом, від вимог якого у подальшому відмовився, а Третя особа 1 наполягає на задоволені власних вимог відносно спірного виконавчого напису.
Відповідач проти вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов №16/11/84 від 18.10.2010р. (а.с.а.с. 64, 65 т.1)
Інші учасники справи своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.
Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує права та інтереси.
З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:
- заява про відмову здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою представником за довіреністю від 01.09.2010р. (а.с.102 т.1), що передбачає наявність відповідних повноважень, та у встановленій діючим законодавством формі;
- Позивач підтвердив свою обізнаність із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову, про що зазначив безпосередньо в самій заяві; такі наслідки до прийняття відмови також були розяснені судом безпосередньо у засіданні 27.12.2010р.
- оскільки учасниками спірних правовідносин щодо звернення стягнення на заставне майно є саме Третя особа 1 як боржник та Відповідач як стягувач, а не Позивач як поточний власник відповідного майна, суд, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в абз. 2 п. 21 Рекомендації „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. N 04-5/120, не вбачає порушення закону внаслідок вчинення відмови від позову.
За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.
З урахуванням наведеного, провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Донспецметалпром" м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" м. Донецьк про визнання виконавчого напису нотаріуса №5234 від 21.12.2009р. таким, що не підлягає виконанню, має бути припинено на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.
Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.
Таким чином, суд вирішує спору по суті відносно позовних вимог Третьої особи 1.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані позовні вимоги Третьої особи 1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, з огляду на наступне:
За змістом означених вимог, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні виконавчого написів такими, що не підлягають виконанню, з мотивів припинення право відносин, в межах яких такий напису було вчинено.
Виходячи із змісту ст. 18 Цивільного кодексу України спірний виконавчий напис опосередковує захист цивільних прав особи, в розглядуваному випадку прав Відповідача як іпотекодержателя майна, що було надано Третьою особою 1, які (права), в свою чергу, у світлі ст.ст.546, 572 цього Кодексу та ст.ст. 1, 3, 7 Закону України „Про іпотеку” мають забезпечувальну і похідну природу від основних кредитних правовідносин між Відповідачем як Банком та Приватним підприємством „Торговий дім „Дон-Цукор”.
При цьому, метою вчинення виконавчого напису згідно ч. 1 ст. 88 Закону України „Про нотаріат” є отримання стягувачем майна або грошових коштів, в даному випадку звернення стягнення на предмет іпотеки задля задоволення (погашення припиненням шляхом виконання) кредитних вимог. Зважаючи на те, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом у розумінні п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, досягнення означеної мети здійснюється в межах виконавчого провадження і обєктивно (через строки здійснення відповідних процедур) не співпадає з моментом вчинення такого напису. Таким чином, виконавчий напис спрямований на примусове спонукання до здійснення боржником невиконаного добровільно обовязку перед стягувачем.
В свою чергу, матеріально-правовою підставою для існування відповідного обовязку згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України в розглядуваному випадку виступають основне кредитне зобовязання та забезпечувальне іпотечне, що виникли на підставі вказаних вище договорів. За висновком суду, саме перебування Відповідача у статусі кредитора за такими зобовязаннями у сукупності із фактом їх порушення у розумінні ст. 610 цього Кодексу з боку відповідних боржників зумовлює правомірність очікування Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на захисту свого права згідно ч. 1 ст. 15 Кодексу за допомогою реалізації наслідків вчиненого виконавчого напису.
Суд наголошує, що виконавчий напис не змінює підстави матеріального зобовязання, адже згідно ст. 604 Цивільного кодексу України така зміна може опосередковуватися лише договором між сторонами, яким він (напис) не є, а тому не може, як помилково визначає Відповідач, вважатися самостійним чинником для перебування Третьої особи 1 у статусі боржника. Такий статус останнього у виконавчому провадженні є процесуальним і похідним від аналогічного статусу у матеріально-правових відносинах. Дійсно, за відсутністю іпотечного зобовязання Третьої особи 1 будь-які б зазіхання Відповідача на предмет іпотеки були б несумісними із гарантіями захисту права власності, закріпленими ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України.
За висновком суду, стягувач за виконавчим написом має впродовж всього строку здійснення виконавчого провадження за таким написом зберігати статус кредитора у зобовязанні, на примусове задоволення якого вчинено напису, оскільки в іншому випадку на досягається законодавчо визначена мета застосування такого способу захисту порушених прав. Дійсно, захист прав обєктивно вимагає наявності останніх, у розглядуваному випадку прав Відповідача як Іпотекодержателя та Банку у кредитних правовідносинах.
Дійсно, втрата статусу кредитора з будь-яких підстав у світлі встановленої ст. 509 Цивільного кодексу України взаємообумоленості між права та обовязками у зобовязанні має наслідком і припинення зобовязання боржника та безпідставність його спонукання до виконання такого відсутнього зобовязання в контексті принципів, закріплених ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України.
Виходячи із змісту положень глави 50 Цивільного кодексу України зобовязання може припинятися з декількох підстав, і виконання (на примушення до якого у кінцевому підсумку спрямований виконавчий напис) є лише однією з них.
Наразі, як було встановлено згаданим вище рішенням Господарського суду Донецької області у справі №14/127пн, кредитні зобовязання Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор” та іпотечні зобовязання ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” припинилися відповідно до ст.ст. 593, 609 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України „Про іпотеку” внаслідок ліквідації позичальника в основному зобовязанні.
Суд зауважує, що з огляду на співпадіння сторін справи №14/127пн і сторін розглядуваного позову Третьої особи 1 з самостійними вимогами, такі факти мають преюдиціальний у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського кодексу України та не підлягають повторному доказуванню та встановленню.
Припинення зобовязання, в межах правовідносин за яким і для задоволення прав вимоги у якому свого часу був вчинений спірний виконавчий напис, унеможливлює збереження стягувачем за таким написом статусу кредитора і правомірного набуття будь-якого на виконання цього припиненого зобовязання у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, подальше збереження спірним написом статусу виконавчого документу і продовження виконавчого провадження за ним не тільки є несумісним із його правовою природою як способу захисту порушеного права при відсутності (припинення) останнього, але й створює загрозу безпідставного втручання у права і законні інтереси колишнього боржника у іпотечному зобовязанні - Третьої особи 1.
При цьому, судом також враховується неможливість виконання приписів спірного напису у світлі відсутності відповідного майна у Третьої особи 1 через його відчуження на користь Позивача за підставою (договір купівлі-продажу), презумпції правомірності яких, встановлені ст.ст. 204, 328 Цивільного кодексу України, належними доказами в межах цієї справи не спростовані. Дійсно, п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження” передбачає повернення виконавчого документу стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги Третьої особи 1 з наведених вище міркувань, зазначаючи при цьому про те, що такі висновки не можуть ототожнюватися із встановленням незаконності вчинення напису, адже на момент його видачі вказаних підстав для припинення не вбачалось, що унеможливлює твердження про виникнення розглядуваного спору внаслідок неправомірних дій Відповідача, а отже і покладання на нього в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судових витрат. Відтак, понесені Позивачем та Третьої особою 1 судові витрати відносяться на їх рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 26, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Припинити провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Донспецметалпром", м. Донецьк (ідентифікаційний код 35887963) до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк (ідентифікаційний код 14305909) про визнання виконавчого напису нотаріуса №5234 від 21.12.2009р. таким, що не підлягає виконанню.
2. Задовольнити позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк (ідентифікаційний код 14305909) про визнання виконавчого напису №5234 від 21.12.2009р., виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою Іриною Петрівною, таким, що не підлягає виконанню.
3. Визнати виконавчого напису №5234 від 21.12.2009р., вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою Іриною Петрівною, таким, що не підлягає виконанню.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 27.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.12.2010р.
Суддя Попков Д.О.
Судове рішення № 13382689, Господарський суд Донецької області було прийнято 27.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/196пн. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: