Ухвала суду № 133822529, 04.02.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/1239/25

Номер провадження 2/948/158/26

04.02.2026

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

04.02.2026 с-ще Машівка

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Тимофєєвої Г.Л.,

з участю секретаря судового засідання - Порохні І.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 948/1239/25 за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ :

30 грудня 2025 року Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 1014864158 від 07.03.2024 та № 1014864149 від 07.03.2024 у розмірі 225726,86 грн та сплаченого судового збору.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 02.01.2026 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено на 04.02.2026 на 10:30 год у порядку спрощеного позовного провадження

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному проваджені та за відсутності представника банку (а.с.4).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, який 14.01.2026 повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.60-61). Разом з цим 22.01.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав клопотання про зупинення розгляду справи у зв`язку з тим, що він призваний на військову службу за мобілізацією, на особливий період, на підставі повідомлення № 590 від 13.09.2025 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.62-65).

Суд, перевіривши матеріали справи, беручи до уваги клопотання відповідача та надані докази, дійшов такого висновку.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на території Українивведено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває і на даний час.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до повідомлення начальника восьмим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №590, військовозобов`язаний ОСОБА_1 13.09.2025 призивався до лав ЗСУ (а.с.63).

З фотокопії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №256 від 13.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначений на посаду інструктора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.64).

Крім цього відповідачем додано фотокопію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 342 від 28.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований до списків особового складу відділу (а.с.65).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 визначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні такої конструкції була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов`язок, пов`язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.

За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що змоменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке. Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача необхідно задовольнити та зупинити провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції під час дії воєнного стану в Україні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 253, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі 948/1239/25 за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення, у тому числі призупинення, перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені н воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції під час дії воєнного стану в Україні.

Зобов`язати сторони повідомити Машівський районний суд Полтавської області про припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити суд про припинення або призупинення перебування на військовій службі під час дії воєнного стану в Україні протягом 3 днів з моменту настання такого.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за їх клопотанням або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Г.Л. Тимофєєва