Рішення № 13382244, 22.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.10 р. Справа № 29/105

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Словянськтепломережа”, м.Словянськ, Донецька область

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Словянськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 1315,51грн., пені у сумі 63,13грн., інфляційних витрат за 2009р. у розмірі 47,65грн., за 2010р. у сумі 96,56грн., 3% річних за 2009р. у сумі 13,33грн., за 2010р. у розмірі 26,67грн.

за участю:

представника Позивача Карабаєва Н.В. (за довіреністю №юр/4732 від 31.12.2009р.)

представника Відповідача не зявився;

Відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.11.2010р по 01.12.2010р., та з 01.12.2010р. по 22.12.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Словянськтепломережа”, м.Словянськ, Донецька область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Словянськ, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1315,51грн., пені у сумі 63,13грн., інфляційних витрат за 2009р. у розмірі 47,65грн., за 2010р. у сумі 96,56грн., 3% річних за 2009р. у сумі 13,33грн., за 2010р. у розмірі 26,67грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором про постачання теплової енергії №672 від 15.10.2007р., щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору на постачання теплової енергії №672 від 15.10.2007р., додатків до договору, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, актів на включення та відключення опалення, рішення від 26.12.2007р. №09/7050 про затвердження нових тарифів, рахунків, положення про виробничу одиницю обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Словянськтепломережа”, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно статусу та місцезнаходження Виробничої одиниці Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Словянськтепломережі”, правоустановчих документів Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 216-218, 230, 231 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 6, 509, 525,526, 527, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України.

11.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: актів на включення та відключення опалення, договору на постачання теплової енергії №627 від 15.10.2007р., правоустановчих документів Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” та Виробничої одиниці обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Словянсктепломережа”, акту звіряння взаємних розрахунків підписаного та завіреного печаткою з боку Позивача, відповідано до якого заборгованість станом на 01.11.2010р. складає 1431,86грн.

17.11.2010р. Відповідачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії квитанцій на суму 1000,00грн. та 316,00грн., які свідчать про погашення заборгованості у розмірі 1315,51грн.

Представник Позивача у судове засідання зявився, підтвердив про сплату Відповідачем заборгованості та підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 63,13грн., інфляційних витрат за 2009р. у розмірі 47,65грн., за 2010р. у сумі 96,56грн., 3% річних за 2009р. у сумі 13,33грн., за 2010р. у розмірі 26,67грн.

Представник Відповідача у судове засідання зявився, вказав про сплату заборгованості.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2007р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Словянськтепломережа” (Постачальник) укладено договір на постачання теплової енергії №672, відповідно п.1.1 договору Сторони керуються Законом України „Про житлово комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання”, Правилами технічної експлуатації теплопостачальних установок і теплових мереж та відповідної якості, а також іншими нормативними документами, даним договором і діючим законодавством.

За даним договором „Постачальник” бере на себе зобовязання постачати „Споживачеві” теплову енергію для всіх обєктів загальною площею 6,15м2, а „Споживач” зобовязується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченим даним договором. Тариф, діючий на момент укладення договору:

-8,58грн. за 1 кв.м. опалювальної площі; без ПДВ

-__грн. за 1 куб.м. гарячої води;

-__грн. за 1 Гкал.

В залежності від тарифів не енергоносії (газ, електроенергію, воду) тариф не може змінюватись в більшу чи меншу сторону без узгодження зі „Споживачем” (п.1.2 Договору).

Згідно п.3.2.1 договору Споживач теплової енергії зобовязаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 5 договору визначено облік теплової енергії:

- облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п.5.1 Договору);

- „Споживач”, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії терміном до 20 числа поточного місяця (п.5.3 Договору);

- у разі підключення „Споживача” без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку від загального споживання теплової енергії визначної за приладами обліку ЦТП віднімаються обсяги споживання теплової енергії визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється „Споживачу” пропорційно його договірним навантаженням (п.5.6 Договору);

У розділі 6 Договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно предявлених рахунків, відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представниками „Споживача” (п.6.1 Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць. В платіжному документі „Споживача” повинен бути вказаний період за який сплачується послуга за спожиту теплову енергію згідно договору. В разі відсутності вказаного періоду, „Постачальник” вважає сплату за теплопостачання з першого місяця виникнення заборгованості(п.6.2 Договору);

- „Споживач” за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. З урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.3 Договору);

- „Споживачам”, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуваннями середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання „Споживача” в розрахунковому періоді згідно діючих „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КГМ 204 України 244-94 (п.6.5 Договору).

Відповідно п.7.2.3 договору несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для субєктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості та санкції, передбачені діючим законодавством.

На виконання умов вказаного договору Відповідачу були надані послуги теплопостачання.

Документи, які б свідчили про незгоду Споживача з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відповідачу для оплати були виставлені рахунки, які містяться в матеріалах справи.

Факт направлення вказаних рахунків відповідача підтверджується відмітками про отримання наявні на рахунках.

Проте Відповідач незважаючи на настання строку оплати не здійснив оплату рахунків за квітень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., квітень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1315,51грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.

Як встановлено судом Відповідачем після звернення позивача до суду з позовом, була здійснена палата за надані послуги у розмірі 1315,51грн., що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи, у яких призначення платежу „договір №672”.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст договорів з яких виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір про постачання теплової енергії №672 від 15.10.2007р. прийняв на себе зобовязання відповідно п.6.3 договору сплатити поставлену теплову енергію. Проте, Відповідач несвоєчасно сплачував за фактично одержану теплову енергію, чим порушив умови договору, у звязку з чим виникла заборгованість.

Судом встановлено, що після звернення Позивача з позовом, Відповідачем було здійснено оплату заборгованості з надані послуги на суму 1315,51грн.

Відтак, на момент слухання справи сума основної заборгованості, яка виникла у Відповідача перед Позивачем по договору на постачання теплової енергії №672 від 15.10.2007р., погашена у повному обсязі.

Таким чином, Відповідачем було сплачено суму боргу, припинивши у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення суми боргу у розмірі 1315,51грн.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 1315,51грн. відповідно до п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить за 2009р. 47,65грн., за 2010р. 96,56грн., 3% річних від суми загального боргу складає за 2009р. 13,33грн., за 2010р. 26,67грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем а саме за 2009р. 47,65грн., за 2010р. 96,56грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем за 2009р. 13,33грн., за 2010р. 26,67грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 7.2.3 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, проте період стягнення визначений без урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені:

-з 16.02.2010р. по 15.09.2010р. (за 182 день) у сумі 13,98грн.;

-з 16.03.2010р. по 13.09.2010р. (за 182 день) у сумі 13,42грн;

-з 16.04.2010р. по 14.10.2010р. (за 182 день) у сумі 12,81грн.;

-з 16.05.2010р. по 13.11.2010р. (за 138 день) у сумі 6,11грн. на загальну суму 46,32грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Словянськтепломережа”, м.Словянськ, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Словянськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 1315,51грн., пені у сумі 63,13грн., інфляційних витрат за 2009р. у розмірі 47,65грн., за 2010р. у сумі 96,56грн., 3% річних за 2009р. у сумі 13,33грн., за 2010р. у розмірі 26,67грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84121, АДРЕСА_1, пасп. СВ НОМЕР_1 вид Словянським МВ УМВС України в Донецькій області 18.06.2002р., св-во сер.В01 №НОМЕР_2, Інд. №НОМЕР_3) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83036, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26006300001260 в АТ „Златобанк”, МФО 380612, ЄДРПОУ 26221744 отримувач ВО „ДТКЕ” „Словянськтепломережа”) в особі Виробничої одиниці „Словянськтепломережа (84122, м.Словянськ, Донецької обл.., вул..Іскри, 5) пені у сумі 46,32грн., інфляційних витрат за 2009р. у розмірі 47,65грн., за 2010р. у сумі 96,56грн., 3% річних за 2009р. у сумі 13,33грн., за 2010р. у розмірі 26,67грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84121, АДРЕСА_1, пасп. СВ НОМЕР_1 вид Словянським МВ УМВС України в Донецькій області 18.06.2002р., св-во сер.В01 №НОМЕР_2, Інд. №НОМЕР_3) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83036, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26006300001260 в АТ „Златобанк”, МФО 380612, ЄДРПОУ 26221744 отримувач ВО „ДТКЕ” „Словянськтепломережа”) в особі Виробничої одиниці „Словянськтепломережа (84122, м.Словянськ, Донецької обл.., вул..Іскри, 5) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 100,90грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,46грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Словянськтепломережа”, м.Словянськ, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Словянськ, Донецька область в частині стягнення заборгованості у розмірі 1315,51грн. припинити

У судовому засідання 22.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.10р