Рішення № 13382243, 23.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.10 р. Справа № 29/103

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м.Дружківка, Донецька область

до Відповідача: Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” Дружківської міської ради, м.Дружківка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 68589,70грн., інфляційних витрат у сумі 7748,46грн., 3% річних у розмірі 3029,47грн., пені у розмірі 1521,92грн.

за участю:

представника Позивача – Кононець Н.В. (за довіреністю від 31.12.2010р.)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м.Дружківка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” Дружківської міської ради, м.Дружківка, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 68589,70грн., інфляційних витрат у сумі 7748,46грн., 3% річних у розмірі 3029,47грн., пені у розмірі 1521,92грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором про постачання теплової енергії №592 від 01.10.2008р., щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про постачання теплової енергії №592 від 01.10.2008р., додатків до договору, додаткових угод, актів про підключення житлових будинків до системи централізованого опалення, рахунків, актів звіряння взаємних розрахунків, листів, правоустановчих документів Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” Дружківської міської ради.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 527, 530, 623, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст 1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 84200, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, б. 16.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008р. між КП „Служба єдиного замовника” (квартири що пустують у будинках тимчасового проживання) (Споживач) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) в особі директора виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, відповідно розділу у договорі сторони керуються „Правилами користування теплової енергією”, затвердженими наказом Міністерства енергетики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.10.1999р. №307/262, іншими нормативними документами, даним договором і діючим законодавством. За даним договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) у термін, передбаченими даним договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до даного договору на такі потреби:

- опалення та вентиляція – в період опалювального сезону;

- технологічні потреби;

- кондиціювання повітря.

У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно встановлених тарифів (п.6.1 Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 Договору);

- Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.3 Договору);

- Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п.6.4 Договору);

- Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 Договору);

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п.7.2.3 Договору).

Додатками №4 до Договору, сторони визначили розмір щомісячної сплати за надані послуги, додатками №1 до договору сторони визначили обсяги постачання теплової енергії споживачу.

Додатковою угодою №543/1 до Договору на підставі рішення Виконавчого комітету Дружківської міської ради від 05.09.2008р. №986 „Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання для населення, бюджетних установ та інших організацій” з 15.10.2008р. сторони дійшли згоди щодо впровадження нових тарифів на послуги теплопостачання для населення, які визначили у вказаній угоді.

На виконання умов вказаного договору Відповідачу були надані послуги теплопостачання, що підтверджується актами на включення опалення за відповідні періоди, актами на відключення опалення, які містяться в матеріалах справи, вказані акти підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень.

Документи, які б свідчили про незгоду Споживача з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов’язань по Договору – суду не надавались.

Відповідачу для оплати були виставлені рахунки, які також містяться в матеріалах справи, проте Відповідач незважаючи на настання строку оплати не здійснив оплату у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за період з січня 2009 року по вересень 2010 року у розмірі 68 589,70грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст договорів з яких виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір про постачання теплової енергії №592 від 01.10.2008р. прийняв на себе зобов’язання відповідно п.6.5 договору сплатити поставлену теплову енергію. Проте, Відповідач несвоєчасно сплачував за фактично одержану теплову енергію, чим порушив умови договору, у зв’язку з чим в період з січня 2009 року по вересень 2010р. виникла заборгованість.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 68 589,70грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за надані послуги матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 7748,46грн., 3% річних від суми загального боргу складає 3029,47грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 7748,46грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем – 3029,47грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 7.2.3 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте суд перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі лише 1248,14грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м.Дружківка, Донецька область до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” Дружківської міської ради, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 68589,70грн., інфляційних витрат у сумі 7748,46грн., 3% річних у розмірі 3029,47грн., пені у розмірі 1521,92грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” Дружківської міської ради (84207, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, б.16, ЄДРПОУ 33876830, р/р 26004270353191 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 26221744, р/р 26006300001260 у АТ „Златобанк” у м.Донецьк, МФО 380612) в особі Виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” (84207, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 39, ЄДРПОУ 05540853, р/р 26005060163780 в КФ Приватбанк у м.Краматорськ, МФО 335548) заборгованість у розмірі 68589,70грн., 3% річних у розмірі 3029,47грн., інфляційних витрат у розмірі 7748,46грн., пені у сумі 1248,14

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” Дружківської міської ради (84207, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, б.16, ЄДРПОУ 33876830, р/р 26004270353191 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 26221744, р/р 26006300001260 у АТ „Златобанк” у м.Донецьк, МФО 380612) в особі Виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” (84207, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 39, ЄДРПОУ 05540853, р/р 26005060163780 в КФ Приватбанк у м.Краматорськ, МФО 335548) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 806,16грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 23.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.10р