Рішення № 13382149, 27.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.10 р. Справа № 34/259

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан-Спецавтотехніка”, м. Черкаси

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс В.В.В.”,

м. Харцизьк

про стягнення 2650,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Богдан-Спецавтотехніка”, м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс В.В.В.”, м. Харцизьк про стягнення боргу в сумі 2650,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на видаткову накладну, довіреність на отримання товару, претензію. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст.ст. 175, 265 Господарського кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав. Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вхід. №02-62/21779 від 08.12.2010р. (а.с. 31), з якого вбачається, що ухвалу про порушення справи представник відповідач отримав 03.12.2010р. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника у судове засідання не направив.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, встановив :

20 листопада 2007р. за усною домовленістю сторін Товариство з обмеженою відповідальністю „Богдан-Спецавтотехніка” відвантажило відповідачу – Товариству з обмеженою відповідальність „Транс В.В.В.” пневмо-ресорси у кількості 2шт. за ціною 833,33грн без ПДВ на суму 1666,67грн. без ПДВ та амортизатор у кількості 1 шт. за ціною 541,66грн. на суму 541,67грн. Всього на загальну суму разом із ПДВ 2650,00грн.

Факт передачі зазначеного товару на суму 2650,00грн. підтверджується видатковою накладною №РН-0002303 від 20.11.2007р. Поставка здійснювалася на умовах попередньої оплати.

Товар було отримано представником відповідача Симоновим П.І., який діяв на підставі довіреності серії ЯОК №177708 від 20.11.2007р. для отримання цінностей від ТОВ „Богдан-Спецавтотехніка”.

У зв’язку із несплатою отриманого товару позивач направив на адресу відповідача претензію №287/9 від 06.11.2009р. з вимогою сплатити суму у розмірі 2650,00грн. Як доказ направлення претензії позивачем надано поштове повідомлення від 09.11.2009р.

Відтак у зв’язку із невиконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за отриманий товар, за останнім на момент звернення до суду із позовом, за розрахунком позивача обліковується заборгованість в сумі 2650,00грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати товару належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2650,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2650,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача .

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан-Спецавтотехніка”, м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс В.В.В.”, м. Харцизьк про стягнення боргу в сумі 2650,00грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс В.В.В.” (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Восточна, 2-а, код ЄДРПОУ 34246900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан-Спецавтотехніка” (18000,м. Черкаси, вул. 14-го Грудня, б. 8, код ЄДРПОУ 31423894, п/р 26009301000003 в Черкаській філії ВТБ Банк, МФО 354938) борг в сумі 2650,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.