Рішення № 13381717, 08.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.10 р. Справа № 43/216

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервис”, м. Макіївка

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про стягнення вартості наданих послуг у розмірі 207937,99грн., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 22262,85грн., 3% річних у розмірі 3738,84грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Сенів А.М. за довіреністю №1-239 від 30.11.2010р.

від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю №3325 від 31.08.2009р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 08.12.2010р. з 13:20год. до 13:40год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервіс”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення вартості наданих послуг у розмірі 207937,99грн., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 22262,85грн., 3% річних у розмірі 3738,84грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за договором №08/17 від 31.01.2008р., в частині оплати вартості виконаних робіт.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №08/17 від 31.01.2008р., акти виконаних робіт №85966 від 29.10.2008р. у сумі 165376,51грн., №86727 від 26.11.2008р. у сумі 8449,56грн., №86772 від 30.12.2008р. у сумі 25624,74грн., №87167 від 30.12.2008р. у сумі 10050,19грн., №87429 від 30.12.2008р. у сумі 2843,04грн., №90008 від 31.01.2009р. у сумі 7739,40грн., №90011 від 31.01.2009р. у сумі 3172,33грн., №90123 від 31.01.2009р. у сумі 11214,23грн., №90182 від 31.01.2009р. у сумі 2656,91грн., рахунки №ДН85584 від 02.10.2008р. у сумі 165376,51грн., №ДН86418 від 26.11.2008р. у сумі 8449,56грн., №ДН86813 від 30.12.2008р. у сумі 25624,74грн., №ДН86815 від 30.12.2008р. у сумі 2843,04грн., №ДН90279 від 31.01.2009р. у сумі 7739,40грн., №ДН90288 від 31.01.2009р. у сумі 3172,33грн., №ДН90280 від 31.01.2009р. у сумі 11214,23грн., №ДН90278 від 31.01.2009р. у сумі 2656,91грн., №ДН90595 від 24.02.2009р. у сумі 662,40грн., фіскальний чек №7102 від 29.04.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення №156414 від 05.05.2009р., вимогу №59 від 27.04.2009р.

Ухвалою суду від 11.08.2009р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі №43/216.

Ухвалою суду від 28.09.2009р. провадження у справі №43/216 було зупинено до вирішення повязаної з нею справи №15/289пд.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2009р. ухвалу господарського суду Донецької області від 28.09.2009р. у справі №43/216 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ “Донбас-Скан-Сервис” без задоволення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. поновлено провадження у справі №43/216.

Відповідач 08.12.2010р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що у позивача не виникло право вимоги виконання відповідачем зобовязання з оплати виконаних робіт у сумі 207937,99грн. Також відповідач посилався на касаційний перегляд рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2010р. у справі №15/289пд про визнання договору №08/17 від 31.01.2008р. недійсним та часткову оплату наданих послуг у сумі 4500грн.

Судом не прийнято до уваги заперечення відповідача відносно касаційного провадження у справі №15/289пд, оскільки наразі рішення місцевого та апеляційного судів у цій справі набрали законної сили та у разі їх скасування Вищим господарського судом України відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою за нововиявленими обставинами.

В ході судового розгляду справи представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.07.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2010р., у справі №15/289пд за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Скан-Сервіс”, м. Макіївка про визнання договору №08/17 від 31.01.2008р. недійсним, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду від 26.07.2010р. у справі №15/289пд набрало законної сили та наразі не скасовано.

За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

Зокрема, в рішенні суду від 26.07.2010р. у справі №15/289пд зазначено, що договір є укладеним та підстав для визнання його недійсним не має.

Причиною спору у справі №43/216 є питання про правомірність стягнення з відповідача заборгованості за договором №08/17 від 31.01.2008р. у сумі 207937,99грн. та інфляційних втрат у сумі 22262,85грн., 3% річних у сумі3738,84грн., нарахованих внаслідок прострочки з оплати.

Як встановлено судом, 31.01.2008р. сторони уклали договір №08/17, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором замовник (відповідач) дає завдання, а виконавець (позивач) приймає на себе обовязки у відповідності із завданням замовника надавати останньому за плату наступні послуги: технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (вузла), постачання запасних частин на автотранспорт замовника (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що послуги надаються відповідно до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів (згідно наказу Міністерства транспорту України №792 від 11.11.2002р. зі змінами та доповненнями).

Згідно пункту 2.2.3. договору виконавець зобовязаний в пятиденний строк з моменту завершення виконання роботи подати замовникові на підписання акт здаванняприймання виконаної роботи.

Відповідно до п. 3.1 договору здаванняприймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами (уповноваженими особами) акту здаванняприймання та підпису замовником (уповноваженою особою) отриманого рахунку.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 7 банківських днів з моменту підписання акту прийманняпередачі виконаних робіт та отримання рахунку.

Згідно пункту 7.1 договору строк його дії до 31.12.2008р.

Таким чином, між відповідачем та позивачем укладений договір, який включає елементи поставки та підряду.

Зокрема, приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як встановлено судом, позивачем виконано роботи з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу, загальною вартістю 207937,99грн.грн., що підтверджується актами виконаних робіт №85966 від 29.10.2008р. у сумі 165376,51грн., №86727 від 26.11.2008р. у сумі 8449,56грн., №86772 від 30.12.2008р. у сумі 25624,74грн., №87167 від 30.12.2008р. у сумі 10050,19грн., №87429 від 30.12.2008р. у сумі 2843,04грн., №90008 від 31.01.2009р. у сумі 7739,40грн., №90011 від 31.01.2009р. у сумі 3172,33грн., №90123 від 31.01.2009р. у сумі 11214,23грн., №90182 від 31.01.2009р. у сумі 2656,91грн.

Вказані акти підписані відповідачем з прикладанням його печатки без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

За висновком суду право вимогати виконання зобовязання з оплати наданих послуг виникло у позивача в порядку ч.2 ст.530 ЦК України через сім днів з моменту направлення відповідачу письмової вимоги №59 від 27.04.2009р.

Доказом направлення відповідачу вищевказаної вимоги є фіскальний чек №7102 від 29.04.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення №156414 від 05.05.2009р.

Відповідач взяті на себе зобовязання з оплати наданих послуг належним чином не здійснив, послуги оплатив лише частково у сумі 4500грн. згідно платіжних доручень №507 від 21.05.2009р., №510 від 27.05.2009р., №542 від 26.06.2009р., №548 від 01.07.2009р., №554 від 10.07.2009р., №604 від 18.08.2009р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 203437,99грн.

Доказів погашення боргу у сумі 203437,99грн. відповідач не надав, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 203437,99грн.

Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та предявлено до стягнення 3% річних у розмірі 3738,84грн., де період нарахування з 01.10.2008р. по 31.06.2009р. та індекс інфляції у розмірі 22262,85грн., де період нарахування жовтень 2008р. квітень 2009р.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних та індексу інфляції, оскільки за висновками суду граничний термін наданих послуг 12.05.2009р. За таких обставин розмір 3% річних, який є арифметично вірним становить 317,70грн грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, а також те, що позивачем при нарахуванні 3% річних та індексу інфляції припущено помилки, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №43/216 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервис”, м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення боргу у сумі 4500грн., в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервис”, м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення боргу у сумі 203437,99грн., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 22262,85грн., 3% річних у розмірі 3738,84грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (83000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервис” (86123, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Териконна, 2; ідентифікаційний код 34516735) борг у сумі 203437,99грн., 3% річних у сумі 317,70грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 2035,27грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 102,66грн.

Відмовити в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервис”, м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 22262,85грн., 3% річних у розмірі 3421,14грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 13.12.2010р.