Рішення № 13380154, 22.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10 Справа № 18/257/10

Суддя Носівець В.В.

за позовом: приватного підприємства “Торгсервіс” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд.123, оф. 10)

до відповідача: дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 2 562 353,22 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Діордієв О.С., довіреність б/н від 22.11.2010 р., паспорт серія СВ НОМЕР_1 від 10.03.2000 р.;

від відповідача: Євстратенко С.Ю., довіреність № 13/15-10 від 15.10.2010р., посвідчення №НОМЕР_2 від 05.10.2010 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.11.2010 року звернувся позивач приватне підприємство “Торгсервіс” з позовною заявою до відповідача дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 2 562 353,22 грн., із яких: 2358989,03 грн. основний боргу із урахуванням індексу інфляції, 167608,66 грн. пені та 35755,53 грн. 3 % річних, на підставі договору поставки № 15/06 П від 10.02.2006 р. та керуючись ст.ст. 536, 625, 712 ЦК України та ст.ст. 193, 218, 230, 231, 265 ГК України.

Ухвалою суду від 25.11.2010 року порушено провадження у справі № 18/257/10, судове засідання призначено на 09.12.2010 р. Ухвалою суду від 09.12.2010 р., розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 22.12.2010 р. У судовому засіданні 22.12.2010р. представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути із відповідача 2088658,07 грн. основного боргу та 33 043,21 грн. 3 % річних, в звязку зі сплатою відповідачем 09.12.2010 р. 202 838,16 грн. боргу. Заява про зменшення розміру позовних вимог задоволена судом частково, в частині зменшення суми 3% річних та втрат від інфляції, в іншій частині заява судом відхилена, як така, що суперечить вимогам статті 22 ГПК України. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги про стягнення із відповідача 2 088 658,07 грн. основного боргу та 33 043,21 грн. 3 % річних. Відповідач у судовому засіданні 22.12.2010 р. надав відзив, в якому визнав суму боргу у розмірі 2088658,07 грн. та 3 % річних, вказав, що у боржника склались обставини, які ускладнюють погашення боргу. Судом наданий відзив залучений до матеріалів справи та прийнятий до уваги.

Розгляд справи закінчений 22.12.2010 р., в судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Торгсервіс” (надалі позивач, постачальник) та дочірнє підприємство “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (надалі відповідач, покупець) 10.02.2006 р. уклали договір поставки № 15/06П (надалі договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору, постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, здійснювати на замовлення покупця поставку товарів: шляхові знаки, керосин, фарба розміточна та розчинник, бітум дорожній, асфальтобетон, труби та інші товари, перелік та кількість яких для поставки у кожному поточному році визначається згідно додатку до договору, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити такий товар. Загальна кількість товару, що є предметом поставки за даним договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за видами, марками, типами, розмірами може бути змінена (збільшена, зменшена) в межах загальної вартості договору, що буде визначатися в додатках та специфікації, що додається до договору (п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 10.03.2006 р.).

Постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що визначаються в погоджених сторонами специфікаціях та видаткових накладних, що додаються до договору, та можуть бути змінені за домовленістю сторін. Товар, вказаний в п. 1.1 договору, поставляється покупцю партіями. На кожну партію товару складається специфікація, в якій вказується: одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару по конкретній партії, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по видам, маркам, типам. Специфікації складаються та узгоджуються сторонами та є невід'ємною частиною договору. Відвантаження та доставка товару забезпечується постачальником (пункти 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).

Сторони у договорі (п.п. 5.1., 5.2., 5.3.) визначили, що покупець здійснює передоплату за придбаний товар у розмірі 100 % поставленої товару, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника. За домовленістю сторін Договору оплата здійснюється з відстрочкою платежу до 30 календарних днів від дня отримання партії товару. Форма розрахунків: безготівковий розрахунок.

В період з травня 2009 р. по жовтень 2010 р. позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 4426621,31 грн., що підтверджується видатковими накладеними, довіреностями на отримання товару та підписаним 10.11.2010 р. актом звірки взаємних розрахунків між сторонами, вказані документи містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач, в порушення умов договору поставки № 15/06П від 10.02.2006 р., здійснив часткову оплату вартості за поставленого товару.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 10.11.2010 р., заборгованість ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” перед ПП “Торгсервіс”, складала 2270703,13 грн.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом, в процесі розгляду справи, встановлено, що після звернення позивача до суду, відповідач сплатив 202 838,12 грн. основного боргу, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку від 10.12.2010 р., отже, в цій частині позову відсутній предмет спору.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі, в частині стягнення 202 838,12 грн. основного боргу, підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 20.12.2010 р., заборгованість ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” перед ПП “Торгсервіс”, складає 2088658,07 грн.

Відповідачем були визнані позовні вимоги у сумі 2088658,07 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Вимога позивача про стягнення із відповідача 2 088 658,07 грн. основного боргу є обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 33 043,21 грн. 3 % річних за період часу з 27.06.2009 р. по 15.11.2010 р.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 р.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як свідчать матеріали справи, відповідач повинен був виконати свій обовязок щодо передоплати за товар до 27.06.2009 р.

Вимога позивача про стягнення із відповідача 33 043,21 грн. 3 % річних є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, р/р 26007302000007 в філії АКБ “Трансбанк” м. Запоріжжя, МФО 313991) на користь приватного підприємства “Торгсервіс” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123, оф. 10, код ЄДРПОУ 25677659, р/р 26002301000014 в філії АКБ “Трансбанк” м. Запоріжжя, МФО 313991) 2 088 658,07 (два мільйона вісімдесят вісім тисяч шістсот пятдесят вісім) грн. 07 коп. основного боргу, 33043,21 (тридцять три тисячі сорок три) грн. 21 коп. 3 % річних, 23 037,46 (двадцять три тисячі тридцять сім) грн. 46 коп. державного мита та 212,18 (двісті дванадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Провадження у справі, в частині стягнення з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь приватного підприємства “Торгсервіс” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123, оф. 10, код ЄДРПОУ 25677659) 202 838,16 грн. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 30.12.2010 р.

Суддя В.В. Носівець