Рішення № 13380153, 27.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.10 Справа № 27/203/10

Суддя Дроздова С.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект”, м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цоколь», м. Запоріжжя

про стягнення 23027 грн. 16 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Дубінська О.В., дов. № 11 від 25.08.2010 р., Калініна Ю.О., дов. № 8 від 25.05.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –27 грудня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект”, м. Одеса звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цоколь», м. Запоріжжя про стягнення 20580 грн. 00 коп. суми невикористаного авансу, 2177 грн. 16 коп. суми пені.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2010 р. порушено провадження у справі № 27/203/10 та призначено судове засідання на 15.11.2010 р.

Ухвалою суду від 15.11.2010 р. розгляд справи відкладався на 13.12.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача.

Ухвалою суду від 13.12.2010 р. продовжено строк розгляду спору, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 27.12.2010 р.

27.12.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/203/10.

27.12.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні позивач надав письмову заяву, в якій просить суд прийняти часткову відмову від позову в частині стягнення з відповідача 2177 грн. 16 коп. пені, вимоги щодо стягнення 20580 грн. 00 коп. суми невикористаного авансу задовольнити у повному обсязі.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 20580 грн. 00 коп. суми невикористаного авансу.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 15.11.2010 р., 13.12.2010 р. та 27.12.2010 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи –подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 20.10.2010 р., 15.11.2010 р., 13.12.2010 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським встановлено, що 02.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект”, м. Одеса (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цоколь», м. Запоріжжя (субпідрядник) був укладений договір субпідряду № 120/6.

Правовідносини сторін врегульовано договором субпідряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

          Згідно п. 1.1 договору генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання власними силами та коштами, у відповідності до умов даного договору, ПСД, Сніп, ДБНУ будівельно-монтажні роботи по об’єкту: «Реконструкція з розширенням лабораторно-експерементальних корпусів ВАТ «Електрозавод»за адресою: м. Запоріжжя Дніпропетровське шосе, 11. К-С 1А, прольот «А-Б/1», прольот «Б/1-Г», прольот «Г-Д/1», роботи по облаштуванню вентиляційних проходів у плитах покриття у корпусі 1А, прольот «А-Б/1», прольот «Б/1-Г», прольот «Г-Д/1».

Відповідно до п. 5.1 договору генпідрядник здійснює перерахування авансового платежу, відповідно графіку на протязі 5-календарних днів з моменту укладення договору.

09.06.2009 року на виконання умов договору ТОВ “Чорноморспецпроект” платіжним дорученням № 670 перерахувало відповідачу попередню оплату за будівельно-монтажні роботи у сумі 20 580 грн. 00 коп.

За умовами договору ТОВ «Цоколь»зобов'язувалося виконати будівельні роботи у червні 2009 року на суму 21000 грн. 00 коп., у липні 2009 року на суму 15 000 грн. 00 коп.

В порушення строків виконання робіт відповідач не виконав.

Враховуючи вищевикладене заборгованість відповідача перед позивачем склала 20 580 грн. 00 коп. залишку невикористаного авансу.

На день розгляду справи зобов'язання за договорами субпідряду відповідачем не виконані, сума невикористаного авансу відповідачем не повернута.

          Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГКУ встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

23.07.2010 р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору субпідряду з вимогою про повернення суми невикористаного авансу.

За наявності заперечень відповідачу було запропоновано викласти їх у письмовому вигляді та надіслати на адресу позивача у 20 денний строк.

Крім того, відповідача було повідомлено, що при ненадходженні від нього письмових заперечень зобов'язання нашого підприємства за договором субпідряду будуть припиненими на 25-ий день після направлення повідомлення на адресу ТОВ «Цоколь».

До теперішнього часу відповідь на повідомлення на адресу позивача не надійшла, сума невикористаного авансу не повернута.

Таким чином, зобов'язання ТОВ «Чорноморспецпроект»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Цоколь»є припиненими з 17.08.2010 р.

Пунктом 8.5 договору передбачено досудове врегулювання спорів в порядку встановленому ст. 5 ГПК України.

25.08.2010 р. позивач направив на адресу ТОВ «Цоколь»претензію про повернення невикористаного авансу.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20580 грн. 00 коп. суми невикористаного авансу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 2 500 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, відповідності до ст. 49 ГПК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

До позову додано договір від 15.07.2010 р. про надання правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт по договору № 15/07-01 про надання правової допомоги від 15.07.2010 р., квитанція № 15/07-02 від 14.10.2010 р., які свідчать про надання адвокатом Калініном Ю.О. правової допомоги ТОВ “Чорноморспецпроект”.

Господарський суд задовольняє витрати по оплаті витрат на допомогу адвоката частково у розмірі 1 000 грн. 00 коп., оскільки при складанні позовної заяви уповноваженим представником позивача-адвокатом Калініною Ю.О. не вірно було нараховано пеню за прострочку початку та закінчення виконання робіт (пропущено строк позовної давності для нарахування пені та своєю заявою позивач відмовився від стягнення пені у розмірі 2177 грн. 16 коп.).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект”, м. Одеса правомірно звернулося з позовною заявою до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме державне мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цоколь»(69002 м. Запоріжжя вул. Артема, 71, код ЄДРПОУ 31950126, р/р 26001003450004 в ФЗД АО «Індекс-Банк»м. Запоріжжя, МФО 313861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект”, м. Одеса вул. південна, 26, код ЄДРПОУ 32184104, р/р 26002303415007 в ТОВ КБ «СКБ»м. Одеса, МФО 388313) 20580 (двадцять тисячі п’ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. суму невикористаного авансу, 205 (двісті п’ять) грн. 80 коп. державного мита, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 213 (двісті тринадцять) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

міч Рішення оформлено та підписано 28.12.2010р.