Постанова № 13379573, 15.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 грудня 2010 р. № 2-а- 8701/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю:

представника позивача Зальотної О.П.,

представника прокуратури Гур'єва В.М.

представників відповідачів не прибули, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова за участю Прокуратури Харківської області

до Приватного підприємства "КСК" Приватної фірми "Агросоюз" провизнання недійсними господарських зобов'язань та застосування наслідків недійсності правочину ,

встановив:

Позивач, Державна податкова інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПП "КСК" та ПФ "Агросоюз", яким просить визнати недійсними господарські зобов'язання відповідачів на загальну суму 2467080,45 грн., що виникли у підприємств на підставі вчинення ними правочинів в період з 01.11.2005р. по 31.03.2006р., на підставі ст. 207 ГК України та застосувати наслідки, що передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України.

Листом від 06.04.07р. прокурор Харківської області повідомив суд про свій вступ у дану справу, підтримуючи позовні вимоги позивача.

Постановою господарського суду Харківської області від 16.05.2006р. по справі № АС-42/59-07 в задоволені позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову господарського суду Харківської області від 16.05.2006р. по справі № АС-42/59-07 та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Також апеляційна скарга була подана прокуратурою Харківської області, яка також просила скасувати постанову господарського суду Харківської області від 16.05.2006р. по справі № АС-42/59-07 та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2007 року апеляційні скарги залишені без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Не погодившись з рішенням апеляційної інстанції позивач та прокуратура подали касаційні скарги. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2010 року постанова Господарського суду Харківської області від 16.05.2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2007 року скасовані. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним господарських зобовязань між приватним підприємством «КСК»та Приватною фірмою «Агросоюз»на загальну суму 1641330,57 грн. - закрито. В іншій частині позовних вимог справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача та прокуратури підтримали адміністративний позов в частині застосування наслідків недійсності правочинів та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за їх офіційним місцем знаходження за адресою, визначеною відповідно довідки з ЄДРПОУ. Відповідно до ст. 35 КАС України суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем за запитом ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова у зв"язку з проведенням виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Торговий дім "ХТЗ" щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, проведено невиїзну документальну перевірку підприємства ПФ "Агросоюз" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Торговий дім "ХТЗ" за період січень, лютий 2006 року. За результатами перевірки підтверджено відносини між ПФ "Агросоюз" та ТОВ "Торговий дім "ХТЗ" та підтверджено віднесення підприємством НВПФ "Агросоюз" сум ПДВ, зазначених у запиті, доскладу податкових зобов'язань відповідних періодів. За результатами зустрічної перевірки складено Довідку №3018/2340/30138831 від 15.05.2006 року.

В ході проведення вказаної перевірки встановлено, що серед основних постачальників запчастин ПФ "Агросоюз" є ПП "КСК", між якими укладено договори поставки № 10 від 01.11.2005 року, № 4 від 16.01.2006 року та № 15 від 15.02.2006 р. та № 18 від 31.03.2006р., на підставі яких ПП «КСК»зобов'язувалося здійснити поставку запчастин до тракторів ХТЗ, а ПФ «Агросоюз»зобов'язувалося здійснити оплату запчастин.

На виконання вимог вказаних договорів ПП "КСК" поставив ПФ "Агросоюз" запчастини до тракторів на загальну суму 1641330,57 грн. та видав податкові накладні від 30.11.05р. №82, від 01.12.05р. №85, від 05.12.05р. №87, від 15.02.2006р. №19, від 15.02.2006р. №20, від 27.01.2006р. №7, від 18.01.2006р. №4, від 15.02.2006р. №18, від 01.04.06р. №26, від 02.04.06р. №27, від 10.04.06р. №29.

Провести зустрічну перевірку ПП "КСК" з питань взаємовідносин з ПФ "Агросоюз" на той час було не можливим у зв"язку з тим, що ПП "КСК" визнано банкрутом відповідно до постанови Господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом від 08.06.2006 року по справі № Б-31/53-06.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що ПФ «Агросоюз»не мала права відносити вказану суму за господарськими зобов'язаннями до складу податкового кредиту, оскільки господарські зобов'язання між ПП "КСК" та ПФ "Агросоюз" вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам Держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування доходів та створенні для ПФ «Агросоюз»джерела відшкодування з державного бюджету суми податкового кредиту з ПДВ, оскільки ПП "КСК" визнано банкрутом відповідно до постанови Господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом від 08.06.2006 року по справі №Б-31/53-06, свідоцтво платника ПДВ №28304697 ПП "КСК" анульовано 28.11.2005 року.

Проте суд не може погодитися з позицією податкової інспекції та прокуратури з наступних підстав.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби можуть звертатися до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим, за змістом частини першої статті 208 Господарського кодексу України, застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені цією нормою, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Частиною першою статті 208 цього Кодексу передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 Господарського кодексу та можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього кодексу. Тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судовим розглядом встановлено, що угоди, охоплені актом перевірки ПФ «Агросоюз»від 22.02.2007 року укладені 01.11.05 року (договір № 10), 16.01.2006 року (договір № 4) та 15.02.2006 р. (договір № 15), тобто наслідки порушення ст.207 ГПК України застосовуються із пропуском річного строку встановленого ст. 250 ГК України для застосування санкцій, встановлених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Приписами п.9.2 ст.9, п.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальних податкових номер, що використовується для справляння податку, а право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Із досліджених в судовому засіданні письмових пояснень представників позивача, копій документів (а.с.137-140 т.2, 78-80 т.3) вбачається, що копія акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 492 від 28.11.2005 року була направлена на адресу ПП «КСК», проте повернулася до податкової інспекції, внаслідок чого був складений акт № 234 від 07.12.2005 року про неможливість вручення (а.с. 136 т.2).

З метою встановлення факту обізнаності ПП «КСК»та ТОВ «Агросоюз»про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «КСК», як доказу наміру укласти договори з метою ухилення від оподаткування суд, керуючись ст..11 КАС України протокольною ухвалою від 21.10.2010 року витребував у позивача докази на підтвердження того, що на момент укладення спірних договорів інформація про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «КСК»була розміщена на офіційному сайті ДПА України в порядку, визначеному п.35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79. Проте в судове засідання такі докази представником позивача не надані.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем у судовому засіданні не доведено наміру відповідачів укласти договір № 18 від 31.03.2006 року з метою ухилення від сплати податків, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.8-14,35,128,160-163,185-186 КАС України суд

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова за участю прокуратури Харківської області до Приватного підприємства "КСК", Приватної фірми "Агросоюз" про визнання недійсними господарських зобов'язань та застосування наслідків недійсності правочину залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 20.12.2010 року

Суддя Зоркіна Ю.В.