Постанова № 13378713, 26.10.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-383/09

категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г.,

при секретарі - Снігірьовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" до Державної податкової інспекції у Малинському районі про скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Стакі-Рейл" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Вказує, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року державними податковими інспекторами був складений акт №78/23-10/32875993 від 12.06.2008 року, в якому зафіксовано порушення з боку ТзОВ "А.Стакі-Рейл" вимог пп.5.4.2 п.5.4, пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". На підставі вказаного акту видано податкове повідомлення-рішення №0002242340/0 від 23.06.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 365333,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 236044,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем до ДПІ у Малинському районі, однак скарга залишена без задоволення. За результатами розгляду скарги винесено нове податкове повідомлення-рішення №0002242340/1 від 22.07.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 365333,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 236044,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн. За результатами оскарження до ДПА Житомирської області податкове повідомлення-рішення №0002242340/0 від 23.06.2008 року (№0002242340/1 від 22.07.2008 року) скасовано в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 63296,00 грн. і залишено без змін в сумі 302037,00грн. За результатами розгляду скарги винесені нові податкові повідомлення - рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 302037,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 172748,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн., №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 782,00 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 782,00 грн. Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малинському районі Житомирської області №0002242340/0 від 23.06.2008 року (№0002242340/1 від 22.07.2008 року, №0002842340/2, №0002842340/2 від 30.09.2008 року) оскаржувалось позивачем до ДПА України однак, скарга залишена без задоволення. За результатами розгляду скарги винесені нові податкові повідомлення-рішення №0002842340/3 від 10.12.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 782,00 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 782,00 грн., №0002842340/3 від 10.12.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 302037,00грн., в т.ч. - основний платіж - 172748,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями №0002242340/0 від 23.06.2008 року, №0002842340/2, №0002842340/2 від 30.09.2008 року, №0002842340/3, №0002842340/3 від 10.12.2008 року та просить їх скасувати, так як вважає, що вірно застосував норми амортизації для відповідних груп і амортизаційні відрахування не завищував. На думку позивача, податковий орган при зменшенні валових витрат на суму пашуального платежу і роялті згідно з ліцензійним договором від 06.07.2005 року порушив вимоги абз.6 пп.5.4.2. п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зазначає, що відсотки по договору фінансового лізингу від 23.08.2004 року товариством правильно нараховані, що підтверджено і рішенням ДПА у Житомирській області за результатами оскарження в адміністративному порядку. Що стосується податкового повідомлення-рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким додаткового застосовано штрафну санкцію в сумі 782 грн., то його винесення не має під собою правового підґрунтя.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2010 року замінено назву позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Стакі-Рейл" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл", так як позивачем змінена назва товариства згідно свідоцтва про державну реєстрацію.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з вищезазначених підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду заперечення щодо позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив: ДПІ у Малинському районі Житомирської області проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року, про що складений акт №78/23-10/32875993 від 12.06.2008 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення з боку позивача вимог пп.5.4.2 п.5.4, пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5, пп.8.2.2 п. 8.2, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

1) - в порушення п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем віднесено нараховані роялті до складу валових витрат, внаслідок чого зависило валові витрати на суму 445341,00 грн., в т.ч. по періодах: в ІІІ кварталі 2006 року - на суму 176672,00 грн.; в ІV кварталі 2006 року - на суму 125501,00 грн.; в І кварталі 2007 року - на суму 44235,00 грн.; в ІІ кварталі 2007 року - на суму 60275,00 грн.; в ІІІ кварталі 2007 року - на суму 20562,00 грн.; в ІV кварталі 2007 року - на суму 18096,00грн.;

2) - в порушення пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариство в 3 кварталі 2006 року віднесло до валових витрат витрати по нарахованим відсоткам по договору фінансового лізингу від 23.08.2004 року, в сумі 1024236,00 грн. По даних перевірки сума відсотків, яку можна віднести до валових витрат із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" становить 524790,88 грн. Різниця в сумі 499445,12грн.; в порушення пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариство в 4 кварталі 2006 року віднесло до валових витрат витрати по нарахованим відсоткам по договору фінансового лізингу від 23.08.2004 року, в сумі 246260,57,00 грн. По даних перевірки сума відсотків, яку можна віднести до валових витрат із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" становить 246260,57грн.;

3) - в порушення пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач в перевіряємому періоді невірно проводив розподіл основних фондів по відповідним групам, в зв'язку з чим в порушення пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" невірно застосував норми амортизації для відповідних груп основних фондів, внаслідок чого завищив амортизаційні відрахування на загальну суму 7494,00 грн. в т.ч. по періодам: за 9 місяців 2006 року на суму 1816,00 грн.; за 2006 рік на суму 3369,00 грн.; за І квартал 2007 року на суму 1272,00 грн.; на І півріччя 2007 року на суму 2324,00 грн. за 9 місяців 2007 року на суму 3288,00 грн.; за 2007 рік на суму 4125,00грн.

На підставі вказаного акту видано податкове повідомлення-рішення №0002242340/0 від 23.06.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 365333,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 236044,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем до ДПІ у Малинському районі однак, скарга залишена без задоволення. За результатами розгляду скарги винесено нове податкове повідомлення-рішення №0002242340/1 від 22.07.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 365333,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 236044,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малинському районі №0002242340/0 від 23.06.2008 року оскаржувалось позивачем до ДПА Житомирської області. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малинському районі Житомирської області №0002242340/0 від 23.06.2008 року (№0002242340/1 від 22.07.2008 року) скасовано в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 63296,00 грн. і залишено без змін в сумі 302037,00грн. За результатами розгляду скарги винесені нові податкові повідомлення - рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 302037,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 172748,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн., №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 782,00 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 782,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малинському районі Житомирської області №0002242340/0 від 23.06.2008 року (№0002242340/1 від 22.07.2008 року, №0002842340/2, №0002842340/2 від 30.09.2008 року) оскаржувалось позивачем до ДПА України однак, скарга залишена без задоволення. За результатами розгляду скарги винесені нові податкові повідомлення-рішення №0002842340/3 від 10.12.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 782,00 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 782,00 грн., №0002842340/3 від 10.12.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 302037,00грн., в т.ч. - основний платіж - 172748,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

1.) Судом встановлено, що ТзОВ "А.Стакі-Рейл" уклало ліцензійний договір від 06 липня 2005 року з власниками деклараційних патентів №НОМЕР_1 на корисну модель «Викружка обода залізничного колеса», та №НОМЕР_2 на корисну модель «Профіль обода залізничного колеса», виданого 13.03.2002 року. Уповноваженим представником осіб, виступаючих по вказаному договору на боці "ліцензіара", є громадянин України ОСОБА_1

В акті перевірки зазначено, що позивач не здійснює діяльності, для якої необхідно застосувати вказаний вище ліцензійний договір. Проте погодитись з цим неможливо.

Відповідно до пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до валових витрат, включаються, зокрема, витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Питання застосування ліцензійного договору від 06.07.2005 року в господарській діяльності позивача, досліджувалось під час розгляду адміністративної справи №2а-18/07 і суд, на підставі наданої технічної документації, прийшов до висновку що вказаний договір безпосередньо застосовується у господарській діяльності позивача при виготовленні комплектів та модернізації візків вантажних вагонів. Такого ж висновку прийшов і суд апеляційної інстанції.

Крім того, у разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Як встановлено з матеріалів справи, податковий орган при виникненні розбіжностей з платником податків стосовно зв'язку витрат за ліцензійним договором на цілі, обумовлені пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, з основною діяльністю платника податку, не звертався до відповідного Міністерства України за експертним висновком.

Отже, донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій по витратам, пов'язаним відсотками за договором фінансового лізингу, є неправомірним.

2.) В судовому засіданні встановлено, що згідно договору лізингу №1 від 23.08.2004 року, укладеного між корпорацією "Хансен, Інк.", юридичною особою за законодавством Пенсільванія (лізингодавець) та ТзОВ "А. Стакі - Рейл" (лізингоодержувач) лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування обладнання, детальний опис якого міститься у додатку 1 до цього договору.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем віднесено нараховані роялті до складу валових витрат, внаслідок чого зависило валові витрати на суму 445341,00 грн., в т.ч. по періодах: в ІІІ кварталі 2006 року - на суму 176672,00 грн.; в ІV кварталі 2006 року - на суму 125501,00 грн.; в І кварталі 2007 року - на суму 44235,00 грн.; в ІІ кварталі 2007 року - на суму 60275,00 грн.; в ІІІ кварталі 2007 року - на суму 20562,00 грн.; в ІV кварталі 2007 року - на суму 18096,00грн.; в порушення пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариство в 3 кварталі 2006 року віднесло до валових витрат витрати по нарахованим відсоткам по договору фінансового лізингу від 23.08.2004 року, в сумі 1024236,00 грн. По даних перевірки сума відсотків, яку можна віднести до валових витрат із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" становить 524790,88 грн. Різниця в сумі 499445,12грн.

При цьому в акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи, на підставі яких перевіряючі прийшли до висновку про неправильне визначення суми валових витрат по нарахованим відсоткам. Тобто, висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки, необґрунтовані первинними документами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представники податкового органу, які є суб'єктом владних повноважень, не довели правомірності проведених нарахувань податку на прибуток підприємств з обґрунтуванням первинними документами. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про неправомірність включення підприємством відповідних сум до складу валових витрат в матеріалах справи не міститься та відповідачем не надано.

Крім того, за результатами адміністративного оскарження акту перевірки, в рішенні про результати розгляду скарги від 30.09.2008 року №17775/Х-С/25-009 ДПА у Житомирській області підтверджено правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат процентів за користування кредитними коштами в сумі 1024236,00 грн. Крім того зазначено, що за результатами перевірки оподаткований прибуток без врахування віднесених перевіркою процентів за користування кредитом є ще більшим (а.с. 52).

Отже, донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій по витратам, пов'язаним з ліцензійним договором, є неправомірним.

3.) В акті перевірки зазначено, що в порушення пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТзОВ "А.Стакі-Рейл" в перевіряємому періоді невірно проводило розподіл основних фондів по відповідним групам, а саме:

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-037 від 18.04.2005 року ввело в експлуатацію газовий повітронагрівач вартістю 43268,57 грн., (Дт 104 - Кт 1521), та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 28381,51 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-037 від 18.04.2005 року ввело в експлуатацію конвектор АКОГ-5 вартістю 4397,50 грн. (Дт 104 - Кт 1521), та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 2885,19 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-073 від 03.06.2005 року ввело в експлуатацію нутромір мікрометричний НМ-75-175 вартістю 1215,00 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 797,16 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-095 від 30.06.2005 року ввело в експлуатацію стелаж вартістю 1215,00 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 9369,11 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-070 від 01.06.2005 року ввело в експлуатацію колії шляху маніпулятора лінії аустемперизації вартістю 109989,57 грн. (Дт 104 - Кт 1521) та віднесло його до 3 групи, а не до 1 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 85874,25 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-070 від 01.06.2005 року ввело в експлуатацію стіл металевий АСТР 01.00.000. вартістю 4973,60 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 3263,18 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-117 від 01.08.2005 року ввело в експлуатацію стелаж подвійний для зберігання матеріалів вартістю 9240,00грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 6735,96 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-117 від 01.08.2005 року ввело в експлуатацію стелаж одинарний для зберігання матеріалів вартістю 19720,00 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 14375,88 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-141 від 27.09.2005 року ввело в експлуатацію стіл 700*1400 для лабораторії для проведення випробувань вартістю 1080,00грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 787,32 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-141 від 27.09.2005 року ввело в експлуатацію автомобіль "Хюндай" вартістю 122500,00грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 3 групи, а не до 2 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 122500,0 грн.

Внаслідок вищевказаного ТзОВ "А.Стакі-Рейл" в порушення пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" невірно застосувало норми амортизації для відповідних груп основних фондів, внаслідок чого завищило амортизаційні відрахування на загальну суму 7494,00 грн. в т.ч. по періодам: за 9 місяців 2006 року на суму 1816,00 грн.; за 2006 рік на суму 3369,00 грн.; за І квартал 2007 року на суму 1272,00 грн.; на І півріччя 2007 року на суму 2324,00 грн. за 9 місяців 2007 року на суму 3288,00 грн.; за 2007 рік на суму 4125,00грн.

Відповідно до норм ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди підлягають розподілу за групами. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду.

Згідно до пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

До 2 групи належать в тому числі меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них. Згідно з пп.5.1.6 п. 5.1 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509, для цілей бухгалтерського обліку основні засоби кваліфікуються за такими групами - пп.5.1.6 Інструменти. прилади, інвентар (меблі). Отже, зі змісту зазначеного вище пункту вбачається, що для цілей бухгалтерського обліку поняття "меблі" застосовуються у більш широкому сенсі, яке включає в себе поняття інструменти, прилади і інвентар, що не мають виробничого призначення і не можуть бути включені до групи (пп.5.1.4) "Машини і обладнання".

Отже, введені позивачем в експлуатацію газовий повітронагрівач (прилад для опалення приміщення), конвектор АКОГ-5 (прилад для опалення приміщення), нутромір мікрометричний НМ-75-175 (вимірювальний прилад), стелаж, стіл металевий АСТР 01.00.000., стелаж подвійний для зберігання матеріалів, стелаж одинарний для зберігання матеріалів, стіл 700*1400 для лабораторії для проведення випробувань правомірно були віднесені ним до групи 2 основних фондів, а не до групи 3 основних засобів. В свою чергу, колії шляху маніпулятора лінії аустемперизації не є структурним компонентом будівлі або споруди, а є структурним елементом маніпулятора лінії аустемперизації, тому правильно були віднесені до групи 3, а не до групи 1 основних засобів. За таких обставин, позивачем правильно були визначені суми амортизаційних відрахувань. Що стосується автомобіля "Хюндай", то в акті перевірки зазначено, що він введений в експлуатацію згідно акта №ВЄ-141 від 27.09.2005 року, вартістю 122500 грн., тоді як згідно наданих документів автомобіль "Хюндай" згідно акту прийому-передачі позивачем отриманий лише 23.05.2006 року (а.с.231) зареєстрований в ДАІ 30.05.2006 року і введений в експлуатацію актом № П-00000015 від 23.05.2006 року (а.с.168).

Отже, донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій по витратам, пов'язаним з проведенням амортизаційних нарахувань, є неправомірним.

Що стосується додаткового нарахування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року в сумі 782 грн., то воно є необґрунтованим з огляду на висновки суду про необґрунтованість нарахування основного платежу податковим органом.

Крім того, податкове повідомлення-рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким проведено донарахування штрафної санкції в сумі 782 грн. має такий же номер та число, як і податкове повідомлення - рішення від 30.09.2008 року № 0002843240/2 щодо суми податкового зобов'язання, що протирічить п.9 наказу ДПА України № 93 "Про затвердження положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби" в частині де зазначено, що у разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення.

Крім того, зазначене у вказаному наказі знаходить своє підтвердження у п.6.6 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно чого у разі коли нарахована сума податкового (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення.

На підставі викладеного суд приходить до переконання про безпідставність нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і застосованих штрафних санкцій та скасовує податкові повідомлення-рішення в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати на її користь.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР та керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі від 23.06.2008 року №0002242340/0, від 30.09.2008 року №0002842340/2, від 10.12.2008 року №0002842340/3 та №0002842340/3.

Відшкодувати позивачу понесені судові витрати в сумі 13,60 грн. з державного бюджету через Головне управління державного казначейства Житомирської області.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.Г. Попова

повний текст постанови виготовлений 01.11.2010 року