Постанова № 13378632, 13.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р. справа № 2а-25279/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді <Довідник >

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання КОНТІ»

до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області

про визнання протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача: Кисельова В.С. за дов. від 04.08.2010 р.

від відповідача № 1:Чернишової О.О. за дов. від 10.09.2010 р.

від відповідача № 2: не з»явився

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Виробниче обєднання “КОНТІ” звернулось до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000040 від 25.01.2010 р., визнання недійсною картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70000000/0/000040 від 25.01.2010 р., визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/0/000053/1 від 25.01.2010 р., стягнення Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 74853,16 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок ЗАТ «Виробниче об»єднання Конті».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до контракту № СР-2009/2 від 11.12.2009 р., специфікація № 1/1 від 11.12.2009 р., 22.01.2010 р. Закритим акціонерним товариством «Виробниче об»єднання «Конті» (далі- Позивач) через свого митного брокера Закрите акціонерне товариство «Укрсервіс» було подано до Східної митніці декларацію митної вартості № 700000012/2010/000673 на товар масло-какао «PPP NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д»івуар з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг) у кількості 20000 кг за ціною 7 0544, 00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 141080,00 доларів США або 1130050, 80 грн. Підставою для здійснення дій митного брокеру є договір доручення №1740-04.3 на здійснення митних брокерських послуг від 20.12.2005р., укладеним між Позивачем та Декларантом. Ціна товару 7054,00 доларів США за 1000 кг, за якою він був задекларований, визначена у підписаному Контракті № СР-2009/2 від 11.12.2009 р. та специфікації № 1/1 від 11.12.2009 р.

Східна митниця відмовила в прийняті Декларації митної вартості № 700000012/2010/000673, в підтвердження чого надала картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000040 від 25.01.2010 р., обгрунтовуючи свою відмову неподанням додаткових документів згідно з вимогами ст.11 Порядку № 1766.

Сума надміно сплаченого податку на додану вартість становить 40232,10 грн.

Під час контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем було витребувано на підтвердження задекларованої митної вартості певні документи, але декларантом позивача було зроблено напис на зворотному боці ДМВ, що “надання документів за п.1-8 вказаного вище переліку, вважає недоцільним, оскільки декларантом були надані документи в повному обсязі для проведення процедури митного оформлення та визначення митної вартості товарів за ціною договору”.

2 лютого 2010 року Відповідачем № 1 було відмовлено в прийняті декларації митної вартості, якою було задекларовано чергову партію цього товару - какао масло «PPP NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д»івуар у кількості 20000 кг за ціною 7228,00 доларів США за 1000 кг, поставленого тією Компанією «GRACOMAR S.L.» на підставі того ж Контраку № СР-2009/2 від 11.12.2009 р. на загальну митну вартість 144560,00 доларів США або 1156378,81 грн. Але з огляду на вимогу Відповідача № 1, Позивач здійсним митне оформлення товару за ціною 8310,00 доларів США за 1000 кг, що була встановлена Відповідачем № 1 Рішенням про визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000053/1 від 25.01.2010 р. на загальну митну вартість 1329483,66 грн., або 166200,00 доларів США. Позивачем була подана Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 № 700000012/2010/001159 від 02.02.2010 р. Сума надміно сплаченого податку на додану вартість становить 34620,97 грн.

Зазначає, що згідно ст.11 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що при здійсненні експортних та імпортних операцій в розрахунках із закордонними партнерами застосовуються контрактні ціни, які формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Відповідно до ст.190 Господарського кодексу України вільні ціни ухвалюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Також, при визначенні митної вартості товарів митний орган повинен дотримуватись приписів нормативно-правових актів, що встановлюють законодавчо обумовлений порядок й процедури визначення митним органом митної вартості товарів, зокрема, з проведення консультацій з декларантом, у ході яких може бути здійснено обмін наявною у сторін інформацією з метою обгрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару. Отже, позивач вважає, що ціна товару документально підтверджена, є об'єктивною та підлягає обчисленню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Східна митниця проти позову заперечував, зазначивши, що Східна митниця діяла на підставі положень ст. 41 Митного кодексу України, в якій зазначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом, зокрема, шляхом перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. за №1766 (Далі - Порядок) та порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено та наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до ч. 2 ст.265 Митного кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Крім того, право митного органу використовувати під час контролю митної вартості таке джерело інформації як цінова база даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків" визначено Наказом Державної митної служби України від 24.06.2009р. за №602 "Про затвердження порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".

Відповідачем-1 зазначено, що згідно ст. 7 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Представник відповідача вказав на те, що митний орган має право корегувати заявлену митну вартість з урахуванням наявної інформації, в тому числі, що міститься в ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків".

Відповідач-1 зазначає, що під час контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено наступне. На умовах поставки DDU UA м. Макіївка (згідно Правил Інкотермс) заявлена митна вартість товару какао масло ««PPP NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д»івуар складала 7,054 доларів США/кг, що є нижчою у порівнянні з митною вартістю на раніше оформлені аналогічні товари згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ, а саме: 8,31 доларів США/кг.

Відповідно до ст.88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. Якщо декларантом не надано в установлений законодавством десятиденний термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст.265 Митного кодексу України, п.14 Порядку, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідач 1 зауважує, що позивачем не була підтверджена заявлена ним митна вартість, що призвело до її коригування до рівня цін, що містились в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України та електронних та/або паперових бюлетенях "Огляд цін українського та світового товарних ринків". Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача - Головне управління Державного казначейства в Донецькій області в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України митні органи, реалізуючи митну політику України, здійснюють виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 12 МК України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці та митниці. Відповідач 1 Східна митниця є митним органом, який в спірних правовідносинах реалізує владні управлінські функції в сфері митної справи.

Закрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті" є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 25112243 та діє на підставі статуту.

Згідно з контрактом «GRACOMAR S.L.» Канада за контрактом № СР -2009/2 від 11.12.2009 р. специфікація № 1/1 від 11.12.2009 р. на адресу позивача надійшов товар - масло-какао «PPP NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д»івуар з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг) у кількості 20000 кг за ціною 7 0544, 00 доларів США на 1000 кг га загальну митну вартість 141080,00 доларів США або 1130050, 80 грн.

25.01.2010 р. позивачем через митного брокера Закрите акціонерне товариство "Укрсервіс" було подано до Східної митниці відповідну декларацію митної вартості № 700000012/2010/000673.

2 лютого 2010 року Східною митницею було відмовлено в прийняті декларації митної вартості, якою було задекларовано чергову партію цього товару - какао масло «PPP NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д»івуар у кількості 20000 кг за ціною 7228,00 доларів США за 1000 кг, поставленого тією Компанією «GRACOMAR S.L.» на підставі того ж Контраку № СР-2009/2 від 11.12.2009 р. на загальну митну вартість 144560,00 доларів США або 1156378,81 грн.

В результаті чого, позивач здійснив митне оформлення товару за ціною 8310,00 доларів США за 1000 кг, що була встановлена Відповідачем № 1 Рішенням про визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000053/1 від 25.01.2010 р. на загальну митну вартість 1329483,66 грн., або 166200,00 доларів США. Позивачем була подана Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 № 700000012/2010/001159 від 02.02.2010 р. Сума надміно сплаченого ПДВ становить 34620,97 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.265 Митного кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.1998р. за №339 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, який визначає, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом, зокрема, шляхом перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. за №1766 та порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено та наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Право митного органу використовувати під час контролю митної вартості таке джерело інформації як цінова база даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України визначено Наказом Державної митної служби України від 24.06.2009р. №602 "Про затвердження порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".

Під час контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем було встановлено, що на умовах поставки DDU UA м. Макіївка (згідно Правил Інкотермс) заявлена митна вартість товару какао масло ««PPP NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д»івуар складала доларів 7,05 США/кг, що є нижчою у порівнянні з митною вартістю на раніше оформлені аналогічні товари згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ, а саме: 8,31 доларів США/кг.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому, в рамках положень п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 за № 1766 для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

На виконання ст.88 Митного кодексу України та п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 за № 1766 на декларації митної вартості митним органом 25.01.2010р. було запропоновано позивачу надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості, а саме: договір з третіми особами, що повязаний з договором (контрагентом) про поставку товарів, митна варітсь яких визначається); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лісти) фірми виробника товару; калькуляцію фірми виробника товару; копію вантажно митної декларації країни відправника; висновки про якісні та вартісні характеристики товару , підготовлені спеціалізованими експертиними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторгівельних організацій про вартість товару.

25.01.2010 р. декларантом позивача було зроблено напис на зворотному боці ДМВ, що надання документів за п. 1-8 вказаного вище переліку, вважає недоцільним, оскільки декларантом були надані документи в повному обсязі для проведення процедури митного оформлення та визначення митної вартості товарів за ціною договору”.

Якщо декларантом не надаються в установлений законодавством десятиденний термін додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митний орган відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, п.14 Порядку, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Судом встановлено, що митним органом при визначені необхідності надання додаткових документів на декларації митної вартості від 25.01.2010 року були наведені конкретні вимоги до витребуваних документів. Так, договір з третіми особами, що повязані з договором про поставку товарів, митна вартість, яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця носять конкретний та обґрунтований характер, у звязку з тим, що товар поставляється за непрямим контрактом, згідно наданих до митного оформлення документів, продавцем товару, згідно зовнішньоекономічних контрактів є іноземний контрагент фірма «GRACOMAR S.L.» Іспанія, виробником цього товару є фірма «CARGILL COCOA SARL» Нідерланди, поставку в Україну здійснюється компаніює «AS Sankotrans», Естонія, за дорученям «CARGILL B .V CARGILL COCOA», Нідерланди.

Позивачем не здійснено дій на виконання законої вимоги митного органу щодо надання цих документів. Виконання зазначеного обовязку, Закон жодним чином не ставить у залежність від внутрішнього переконання Декларанта щодо доцільності або недоцільності вже наданих документів на підтвердження митної вартості. Наслідком невиконання цього обовязку є визначення митним органом самостійно, на підставі наявної інформації митної вартості товару. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів, щодо правильності заявленої митної вартої товару, що підтверджується данними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. При цьому, відповідач відповідно до Порядку № 1766 надав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості, шляхом надання додаткових документів. Однак Позивач фактично відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження митної варстості спірного товару. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартосі товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із Декларантом законодавчими нормами не передбачено.

З урахування наведеного, митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У звязку з фактичною відмовою від наданням будь-яких додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену Позивачем.

Пунктом 8 наказу Державної митної служби України від 24.06.2009р. за №602 "Про затвердження порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за N669/16685, визначено, що митний орган визначає митну вартість на підставі наявних відомостей з оформленням відповідного рішення у випадках, якщо декларантам, зокрема, не подано або подано з порушенням строку, додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товарів.

Як вже зазначалося, відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Позивач заперечує проти правомірності визначення відповідачем-1 митної вартості за другим методом з посиланням на порушення процедури його обрання через непроведення вказаних консультацій та наявність документів, на підставі яких можливо було визначити митну вартість у іншій спосіб.

Наведений лист може свідчити про проведення консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, оскільки саме під час таких консультацій порушується питання щодо заявленої митної вартості товарів.

При коригуванні митної вартості товару у цілях проведення митного оформлення декларант подає нову ДМВ форми ДМВ -2 з вже скоригованою митною вартістю. При цьому згідно п.10 Наказу ДМСУ від 02.12.03 № 828 «Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості» декларант самостійно заповнює всі графи ДМВ відповідно до порядку їх заповнення, за винятком граф, призначених для відміток митного органу. У гр. 8 ДМВ- «скорочено наводиться обґрунтування причин, з яких неприйняте застосування всіх методів, що передували методу, зазначеного в гр.7, а саме «метод 1 неприйнятий для застосування, оскільки недостатньо відмомостей для визначення митної вартості договору».

Також судом враховується, що доказів надання до митного оформлення калькуляції, прайс - листа та інших документів, на які посилається позивач у позовній заяві, суду не надані.

Відповідно до ст. 268 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах.

При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Враховуючи те, що не надання до митного органу всіх необхідних для визначення митної вартості документів, зумовлена саме бездіяльністю декларанта в їх отриманні та є фактично невиконанням законної вимоги митниці про надання додаткових документів, посадовою особою відповідача-1 прийняте рішення про коригування митної вартості товару позивача на підставі наявної у нього інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та рішення щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості.

Так, інспектором митниці була складена та вручена декларанту позивача картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70000000/0/000040 від 25.01.2010, з визначенням того, що товари не підлягають митному оформленню з причин неподання додаткових документів згідно вимог пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766.

У спірній картці зазначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови коригування митної вартості товарів згідно митної оцінки митного органу у рішенні про визначення митної вартості.

Спірне рішення про визначення митної вартості товару прийняте першим відповідачем № 700000006/0/000053/1 від 25.01.2010 р.

Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, який затверджений Наказом Державної митної служби України від 17.03.2008р. за №230, декларантові надано право, за неможливістю обґрунтувати заявлену митну вартість у встановлений п.13 Порядку десятиденний термін, здійснити випуск товарів у вільний обіг під гарантію з подальшою можливістю підтвердити (в тому числі шляхом надання необхідних підтверджуючих документів) протягом 90 днів заявлену митну вартість.

Судом встановлено, що таким правом позивач не скористався.

За таких обставин суд вважає, що у звязку з обґрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості, враховуючи ту обставину, що позивачем не надано жодного додаткового документа, який від нього вимагався відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 1766, митницею правомірно використані наявні в неї відомості, зокрема, цінова інформація, що й стало підставою для самостійного визначення першим відповідачем митної вартості.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що перший відповідач довів правомірність своїх дій, спірної картки відмови та рішення про визначення митної вартості відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, і як наслідок відсутність надмірної сплати податку на додану вартість, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000040 від 25.01.2010 р., визнання недійсною картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70000000/0/000040 від 25.01.2010 р., визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/0/000053/1 від 25.01.2010 р., стягнення Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 74853,16 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок ЗАТ «Виробниче об»єднання Конті» - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 20 грудня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Савченко С. В.