Постанова № 13378146, 18.11.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 р. Справа № 38261//09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.

при секретарі судового засідання Куземському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» до Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» в березні 2009 року звернувся з позовом в суд до Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 13.01.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує, на те що службовими особами Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року про що був складений акт № 126/23/31067573 від 26.12.2008 року. На підставі даного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 13.01.2009 року, яким застосовано штрафну санкцію по збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду у розмірі 4567,5 грн. Дану штрафну санкцію застосовано на основі п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вважає, що податковий орган вправі застосувати таку штрафну санкцію, у разі, якщо він самостійно донараховує суму податкового зобовязання. Вказує, що відповідно до підпункту «б» пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платником податків самостійно включено суму лісового квитка №81 від 17.12.2007 року в розрахунку збору за І квартал 2008 року, а тому могло б ставитись питання лише про застосування до товариства штрафної санкції визначеної підпунктом «б» пункту 17.2 статті 17 вказаного вище Закону.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року в справі №2а-965/09/0970 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в м. Яремче Івано-Франківської області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року в справі №2а-965/09/0970 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права з неповним встановленням обставин справи. Вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» 15.02.2008 року подало до Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 2007 рік в якому не включено вартість лісорубного квитка №81 від 17.12.2007 року в сумі 9135 грн. Дану суму товариством включено в загальний розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду за І квартал 2008 року. Зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» порушено вимоги п. 5.1, п.п 6.1 та 6.2 Інструкції «Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду від 15.10.1999 року № 91/241/129/236/565.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Яремче Івано-Франківської області проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року про що був складений акт № 126/23/31067573 від 26.12.2008 року. На підставі даного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 13.01.2009 року, яким застосовано штрафну санкцію по збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду у розмірі 4567,5 грн.

Як встановлено перевіркою та не заперечується сторонами у справі ДП «Ворохтянське лісове господарство» за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року товариству з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» видало 4 лісорубних квитки (ордери) та лісових квитки на суму 71893 грн., а саме:

№ 81 від 17.12.2007 року на суму 9135,0 грн.

№ 26 від 05.05.2008 року на суму 40147,0 грн.

№ 27 від 05.05.2008 року на суму 1585,0 грн.

№ 48 від 20.08.2008 року на суму 21026,0 грн.

В ході перевірки встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» в розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 2007 рік № 15923 від 15.02.2008 року не включено вартість лісорубного квитка №81 від 17.12.2007 року в сумі 9135,0 грн. Дану суму товариством включено в загальний розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду за І квартал 2008 року.

Згідно п. 1.7 Інструкції «Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду» (далі Інструкція) спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі - дозвіл).

Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість, строки заготівлі та вивезення.

Ордери видаються на дрібний (до 10 куб. метрів) відпуск деревини. Право їх виписувати надається лісництвам у межах обсягів, зазначених у лісорубному квитку, яке надане на здійснення відповідних користувань.

Лісовий квиток видається на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду обчислюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.

Пунктом 6.1 визначено, базовим податковим (звітним) періодом для збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду дорівнює календарному кварталу.

Частиною 2, 3 вказаного пункту зазначено, лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою (додаток 3), що є підставою для взяття їх на облік в органах державної податкової служби та нарахування суми збору в особовому рахунку платника.

Розрахунок лісокористувачами подається органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

У відповідності до п. 6.2 Інструкції збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

Як вбачається з матеріалів справи лісорубний квиток № 81 виданий 17 грудня 2007 року, а тому згідно наведених положень суму збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду платник такого збору зобовязаний був включити до останнього звітного кварталу, а саме квартал жовтень листопад грудень. 2007 року.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 17.1 ст. 17 вказаного вище Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Статтею 1 п. 1.5 зазначено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.п «б» п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з положень п 17.2 ст. 17 Закону згідно якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження (недоплати) податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Таким чином як вбачається з даної законодавчої норми вона встановлює дві умови за яких платник податків звільняється від сплати штрафних санкцій за заниження (недоплати) податкового зобовязання за минулий податковий період.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було самостійно включено до загального розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду за І квартал 2008 року суму несплаченого податкового зобовязання за 2007 рік в розмірі 9135,00 грн. Вказана сума недоплати сплачена позивачем 25 березня 2008 року, що підтверджується платіжним дорученням.

Однак як було наведено вище п.п «б» п. 17.2 ст. 17 Закону встановлює умову, згідно якої платник податків самостійно повинен був включити в податкову декларацію за наступний податковий період суму недоплати податкового зобовязання збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від вказаної суми та сплатити ці суми.

Позивачем, як вбачається з податкової декларації включено тільки суму недоплати з податкового зобовязання в розмірі 9135,00 грн. та не включено передбачений 5% розмір штрафу.

Таким чином колегія суддів зазначає, що платником податків не виконано в повному розмірі положень п 17.2 ст. 17 Закону, а таким чином нарахована податковим органом штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення №0000012301/0 від 13.01.2009 року, у розмірі 4567,5 грн. є правомірною та підлягає сплаті.

З огляду на наведене апеляційні вимоги Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області підлягають задоволенню.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Яремче Івано-Франківської області задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року в справі №2а-965/09/0970 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді І.М. Обрізко

Т.В. Онишкевич

Повний текст

виготовлено та підписано

23.11.2010 р.