Ухвала суду № 13378095, 18.11.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 р. Справа № 62649/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі : головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.

при секретарі судового засідання Куземському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ПП «Техно» на постанову господарського суду Львівської області від 05 квітня 2007 року по справі за позовом ПП «Техно» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. З позову вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі міста Львова проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Техно» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року. За наслідками перевірки складено акт №86/23-031/23971812 від 28 квітня 2006 року, згідно якого встановлено порушення ПП «Техно» у 2005 році: занижено податок на додану вартість за 2005 рік на суму 35715,21 гривень. Також допущено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2005 рік у сумі 58462,08 гривень. На підставі акту перевірки керівником ДПІ у Шевченківському районі міста Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2006 року № 0002002320/011326 та № 0001982320/011325.

У запереченні на позов представник ДПІ зазначає, що перевіркою встановлено не включення до валових доходів доходи з інших джерел. Як відображено в акті перевірки ПП «Техно» не надало до перевірки розшифровку по валових доходах та валових витратах підприємства, а лише надало бухгалтерські рахунки (реєстри), по яких формувався податковий облік за відповідні періоди.

Постановою господарського суду Львівської області від 05 квітня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні матеріали справи і давши їм юридичну оцінку, заслухавши суддю-доповідача по справі, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду констатує наступне.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Колегія суддів встановила, що підставою для донарахування податкових зобов»язань згідно висновків акту перевірки стали порушення ведення податкового обліку, а саме вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні валових доходів, валових витрат та податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування податкового зобовязання в цій частині стали результати аналізу податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2005 рік бухгалтерських реєстрів ПП «Техно». Позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про висвітлення в акті перевірки відомостей, які не відповідають показникам податкової звітності чи документам бухгалтерського обліку ПП «Техно»- акти інвентаризації, картки складського обліку, реєстри бухгалтерського обліку. Через те суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог у цій частині.

Згідно наданих підприємством документів за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року позивач не здійснював авансових платежів та не отримував товарів від ВАТ «Сільмаш», і тому сума валових витрат - 25000 гривень не може вважатись такою, що у 2005 році позивачем сформована правомірно. Тому відсутність першої події в даному випадку виключає право позивача на віднесення вказаної суми до валових витрат в першому кварталі 2005 року. У попередніх звітних періодах факт недовключення до валових витрат даної суми відсутній, що спростовує право на будь-яке коригування валових витрат в даній ситуації.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що в актах-здачі приймання наданих послуг відсутні розрахунки визначення вартості наданих послуг, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на виконання послуг. Первинні документи, які б містили відомості про господарські операції, позивачем ні до перевірки, ні до матеріалів справи не додані. Саме тому колегія суддів вважає, що відсутні докази належно підтверджених і наданих послуг; не доведено використання маркетингових послуг у власній господарській діяльності, і тому відсутні підстави для включення вартості даних послуг до складу валових витрат.

Враховуючи викладене вище, постанова суду першої інстанції є законною. Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПП «Техно» залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 05 квітня 2007 року по справі № 5/158-13/25А/5015 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді І.М. Обрізко

Т.В. Онишкевич

Повний текст

виготовлено та підписано

23.11.2010 р.