Ухвала суду № 13377845, 08.11.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2010 р. Справа № 53430/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Гром В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-Т» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року ТзОВ «Максима-Т» звернулось до суду з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач посилався на те, що рішення Тернопільської ОДПІ від 09.12.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000503230377650 за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, є незаконним, та порушує права та законні інтереси позивача.

Проведеною перевіркою встановлено перевищення залишку ліміту готівкових коштів в касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 4669,94 грн. В охоплений перевіркою період, товариство дотримувалось чинного законодавства відносно обігу готівки, ведення касових операцій та перевищення встановленого ліміту каси відповідно до п.5.10 Положення Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про ведення косових операцій у національній валюті в Україні» не було.

Позивач просив визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2008 року № 000503230377650.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року позов задоволено.

Визнано нечинним та скасовано рішення Тернопільської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2008 року № 000503230377650.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Тернопільська ОДПІ, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що проведеною перевіркою встановлено перевищення залишку ліміту готівкових коштів в касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 4668,94 грн., а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2008 року № 000503230377650 є обґрунтованим та прийняте на підставі норм чинного законодавства. Крім того, прикінцеві положення акту перевірки містять підпис директора товариства щодо підтвердження достовірності наданих документів для перевірки, а наказ, на який посилався позивач, не був наданий працівникам податкового органу в процесі перевірки.

Апелянт просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Тернопільської ОДПІ, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що працівниками Тернопільської ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Максима Т» за період з 1.10.2005 року по 30.08.2008 року, за результатами якої складено акт від 27.11.2008 року №91/35-00/32148443.

Як зазначено в акті перевірки, ТзОВ «Максима-Т» допустило перевищення залишку ліміту готівкових коштів в касі підприємства на кінець робочого дня 23.02.2006 року та 24.02.2006 року на загальну суму 4668,94 грн., в звязку з чим оскаржуваним рішенням Тернопільської ОДПІ №000503230377650 від 9.12.2008 року було піддано штрафним санкціям в сумі 9337,88 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, Тернопільський окружний адміністративний суд виходив з того, що посадові особи податкового органу не виконали вимоги законодавства в частині ознайомлення субєкта господарювання з актом перевірки, що забезпечує право такого субєкта оскаржити акт, подати пояснення до нього або надати додаткові документи, не взяті до уваги при проведенні перевірки.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.1.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925,112/05 ( далі Порядку), за результатами невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок субєктів господарювання складається акт перевірки.

Згідно з розділом 4 Порядку акт складається в 2-х примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для перевірки строку.

Підписання акта перевірки посадовими особами субєкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходження платника податків.

У разі незгоди посадових осіб з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, субєкт господарювання має право протягом 3-х робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому в разі незгоди з висновками акта субєкт господарювання в акті перевірки при його підписанні робить відповідну відмітку. Після реєстрації акта перевірки (у той же день) один його примірник передається керівнику або уповноваженій особі субєкту господарювання, про що на останній сторінці робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт з зазначенням посади та дати одержання акта.

При відмові субєкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи видно, що один примірник акта перевірки разом з додатками під розписку ніби - то вручений керівнику підприємства ОСОБА_1, при цьому дата вручення документів на останній сторінці акта не зазначена. Підпис ОСОБА_1 щодо підтвердження достовірності поданих для перевірки первинних бухгалтерських та інших документів, їх повноти та відсутності документів, що спростовують висновки перевірки на останній сторінці акта перевірки відсутній взагалі. Керівник підприємства заперечує свої підписи в акті перевірки та в довідці від 1.12.2008 року, складеній працівником ОДПІ ОСОБА_2 щодо ознайомлення з виявленими порушеннями законодавства щодо залишку в касі готівкових коштів.

Шляхом візуального огляду всіх підписів керівника ТзОВ «Максима-Т», які маються в справі, колегія суддів приходить до висновку про сумнівність таких підписів в акті перевірки та довідці від 1.12.2008 року.

Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2, а також керівник перевірки ОСОБА_3 не змогли пояснити, при яких обставинах ОСОБА_1 був ознайомлений з актом перевірки, хоча в силу ч.2 ст.71 КАС України обовязок доказування даного факту лежить на відповідачу.

Суд першої інстанції, в звязку з наведеним, правильно вважав, що відповідач не дотримав вимог законодавства щодо ознайомлення позивача з актом перевірки, що негативно вплинуло на його права та законні інтереси, оскільки у нього не було обєктивної можливості подати для перевірки наказ по підприємству від 10.01.2006 р. №2/ГО «Про встановлення ліміту залишку готівки в касі», згідно якого такий залишок готівки в касі на лютий 2006 року складав 1662 грн., а не 190 грн., як вважав податковий орган, що виключало б застосування до нього штрафних санкцій згідно оскаржуваного рішення відповідача.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги стосовно допущення порушення позивачем понадлімітного залишку готівки в касі висновків суду не спростовують, оскільки в апеляційній скарзі не міститься посилань на спростування підстав, в силу яких суд задоволив позов, зокрема, не доведено факту ознайомлення позивача з актом перевірки. Доводи апелянта про наявність підпису директора ТзОВ «Максима-Т» в акті перевірки на підтвердження повноти та достовірності поданих документів та відсутності документів, які спростовують висновки перевірки не відповідають дійсності, оскільки, як видно з наявної в справі копії акта, такий підпис керівника підприємства відсутній.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року по справі № 2а-1279/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

Д.М. Старунський

Повний текст виготовлено 12.11.2010 р.