Постанова № 13377757, 13.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2010 р.справа № 3/53 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Католікяна М.О. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Федорова Т.С.

за участю представників сторін:

позивача: Ваганова Л.В. дов. від 08.10.2010р. Цигульский М.Ф. дов. від

08.10.2010р.,

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

на постанову господарського суду Кіровоградської області

від 16.04.2008р.

у справі № 3/53

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Кіровоградщини»,

м. Кіровоград

до відповідача Державної податкової інспекції у у м. Кіровограді,

м. Кіровоград

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Кіровоградщини»заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001042300/1 від 20.09.2007р.

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2008р. (суддя Болгар Н.В.) адміністративний позов було задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001042300/1 від 20.09.2007р. в частині визначення податкового зобовязання позивачу по податку на прибуток у сумі 20544грн., в тому числі: у сумі 13696грн. за основним платежем та у сумі 6848грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині вимог у позові відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована наступними обставинами. Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність порушення позивачем вимог п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відповідачем не доведено, що письмовий звіт про результати поточного дослідження конюнктури ринку із практичними рекомендаціями є обовязковим документом для ведення його в податковому обліку. За таких обставин суд дійшов до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання в сумі 20544грн. з податку на прибуток.

Суд першої інстанції відмовив в іншій частині позову, пославшись на правомірність висновку відповідача про те, що при отриманні в лютому 2006р. суми 1500грн. у якості повернення попередньої оплати від КОДП «Хліб України», платник податку мав відкоригувати валові витрати, збільшені на таку суму. Суд також вказав, що позивач не довів наявності підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 563грн., в тому числі: у сумі 375грн. за основним платежем та у сумі 188грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини. В порушення приписів п.п.5.1 ст. 5, п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»позивач безпідставно відніс до складу валових витрат грошові кошти у сумі 33333,33грн. та 10500грн.грн. за надані ТОВ «Колос»маркетингові та інформаційні послуги в листопаді 2005р. та в січні 2006р., а також у сумі 19250грн. за надані маркетингові та інформаційні послуги ТОВ «Агроверт»в грудні 2006р., оскільки факту надання йому будь-яких послуг повязаних із використанням у власній господарській діяльності, не підтверджено документально. Так, на момент перевірки були відсутні акти із письмовим звітом про результати поточного дослідження кон'юнктури ринку та практичними рекомендаціями, які позивач може використовувати у власній господарській діяльності.

Просить постанову суду першої інстанції від 16.04.08р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Представники позивача в судовому засіданні 13.10.2010р. заперечили проти апеляційної скарги, вказавши на законність постанови суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Представник відповідача до судового засідання 13.10.10р. не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. На підставі ч.4 ст 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представника відповідача, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.

Судове засідання 13.10.2010р. фіксувалось за допомогою технічного комплексу «Камертон»,

За результатами апеляційного розгляду справи, в судовому засіданні 13.10.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.08.2004р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт № 74/23-00/33083670 від 12.07.2007р.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.п.5.3.9, п.5.3, п.5.9 ст 5, п.п.11.2.1, 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем занижено податок на прибуток за 2005рік у розмірі 6258грн., в тому числі:

-за 1 квартал 2005р. завищено в сумі 2167грн.,

-за півріччя 2005р. завищено в сумі 2175грн.,

-за 9 місяців 2005р. завищено в сумі 2292грн.,

-за 11 місяців 2005р. занижено в сумі 6408грн.

та за 2006рік занижено податок на прибуток в розмірі 7813грн., в тому числі:

-за 1 кваритал 2006р. 3000грн.,

-за півріччя 2005р. 3000грн.,

-за 9 місяців 2005р. 3000грн.,

-за 11 місяців 2005р. 3000грн.

В акті перевірки визначено, що позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст 5 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємств»включено до складу валових витрат в листопаді 2005року вартість інформаційних та маркетингових послуг, наданих ТОВ «Колос»в розмірі 33333,33грн. та в січні 2006року вартість інформаційних та маркетингових послуг наданих ТОВ «Колос»в розмірі 10500грн.; в грудні 2006року вартість інформаційних та маркетингових послуг наданих ТОВ «Агровет»в розмірі 19250грн. При цьому, в акті вказано, що документального оформлення результатів наданих консультативних та маркетингових послуг на момент проведення перевірки не надано (відсутній письмовий звіт з результатами поточного дослідження кон'юктури ринку з практичними рекомендаціями, які позивач може використовувати в своїй діяльності, що приносить дохід).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001042300/0 від 24.07.2007р.

В результаті розгляду первинних скарг позивача, відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001042300/1 від 20.09.2007р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 21107 грн. (у т.ч. основний платіж - 14071 грн.; штрафні санкції - 7036 грн.).

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.39 ст 5 зазначеного Закону України, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 ст 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку дня їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).

За договорами № 23а від 01.11.2005р. ( а.с. 45) та № 1/6 від 01.06.2006р. (а.с. 46), ТОВ «Хліб Кіровоградщини»(Замовник) уповноважило, а ТОВ «Колос»та ТОВ НВП «Агровет»(Виконавець) зобовязлися: провести маркетингові дослідження за напрямками дослідження: обсягів продукції, можливості ведення комерційних операцій; визначення діючих та потенційних конкурентів; загальної характеристики умов роботи конкурентів; загальної характеристики обігу продукції; розрахунки цін, відомостей про їх динаміку; ступінь розвитку комерційної інфраструктури; попиту на продукцію; відомості про потенційних споживачів; можливість та доцільність рекламних компаній (п.2 договорів).

У відповідності до п.3 договорів Виконавець зобовязався надати результати досліджень в належний термін. В свою чергу, у відповідності до п.4.1 договору, позивач (Замовник) зобовязаний прийняти результати досліджень у виконавця негайно.

Позивач зобовязався виплатити Виконавцю винагороду після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до актів виконаних робіт від 15.11.05р., від 31.01.2006р., від 28.12.2006р., вказано, що Виконавцями робіт позивачу надана інформація по наявності на підприємствах зерна, по його ціні та ринку збуту.

Колегія суддів зазначає, що Акти прийому-передачі виконаних робіт не є належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 70 КАС України, факту отримання та використання позивачем у власній господарській діяльності послуг, наданих ТОВ «Колос»та ТОВ «Агровет». Так, до суду не надано будь-яких інших доказів факту виконання інформаційних та маркетингових послуг з метою використання їх позивачем в господарській діяльності.

Такими доказами також не є Звіти про фактично виконані послуги від 31.01.06р. та від 28.12.06р. з наступних підстав:

-підготовка та участь в укладенні господарських договорів не входить до

предмету договорів про надання послуг;

-вказані Звіти не підтверджують факту надання інформації про наявність зерна,

ціни на нього та умови поставки із сільгоспотоваровиробниками: ТОВ ім..Фрунзе, ПСП Яна Плюс, ЗПП Дмитрівське, ТОВ Промагро, ТОВ «Долинське», ТОВ «Червона Калина», СТОВ «Авангард», СФГ «Центр», ПСП ім..Шевченка, ТОВ «Агро Мир».

Доказів факту наявності безпосередніх господарських відносин позивача із юридичними особами, вказаними в Актах прийому-здачі та у Звітах, до суду не надано. До суду не надано навіть листування Виконавця робіт із вказаними юридичними особами щодо проведення маркетингових досліджень.

Самі Акти приймання-передачі виконаних робіт всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.2.4 Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.1995р. № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»(зареєстров. в Мінюсті 05.06.1995р. за № 168/704) не є належним первинним документом , оскільки не містить змісту господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі).

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1.32.ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/ВР господарська діяльність - це будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.2.ст.3 Господарського Кодексу України підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Статтею 79 Господарського кодексу України визначено, що господарські товариства є суб'єктами господарювання.

Згідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, аналіз зазначених норм права свідчить, що власна господарська діяльність позивача в результаті здійснення господарської операції за договорами про надання маркетингових послуг повинна бути спрямована на отримання прибутку і мати наслідком зміну активів та зобовязань товариства.

В результаті господарської операції за вказаними договорами, структура активів та зобовязань позивача суттєво не змінилась і не направлена на отримання прибутку.

Таким чином, в порушення п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати на суму 33333,33грн. та на суму 10500грн. (по операції з ТОВ «Колос»), а також на суму 19250грн. (по операції з ТОВ «Агровет»), які не підлягали використанню у власній господарській діяльності. Позивачем безпідставно віднесено вартість виконаних робіт до складу валових витрат.

Колегія суддів погоджується із таким висновком відповідача, зробленим за результатами перевірки позивача. За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2007р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 20544грн., в тому числі: в сумі 13696грн. за основним платежем та у сумі 6848грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. У позові в цій частині слід відмовити.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у позові про скасування повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 563грн. внаслідок безпідставності заявленого позову у цій частині.

Таким чином, у звязку з неповним зясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає необхідним частково скасувати постанову господарського суду від 16.04.08р. У задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.3, 202 п. 1, 3, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград задовольнити.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2008р. у справі № 3/53 скасувати в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2007р. № 0001042300/1 щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 20544грн., в тому числі: в сумі 13696грн. за основним платежем та у сумі 6848грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 15.11.2010р.

Головуючий:М.В. Мірошниченко

Суддя:М.О. Католікян

Суддя:О.В. Юхименко