Ухвала суду № 13376098, 22.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р.справа № 2а-4555/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Туркіної Л.П. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Красота А.О.

за участю представників:

прокуратури: не з'явився

позивача: не з'явився

відповідача: Домрачев Є.М., довіреність від 03.04.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних

шпал», м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2009р.

у справі № 2а-4555/09/0870

за позовом Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах держави

в особі Запорізького міського центру зайнятості, м. Запоріжжя

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних

шпал», м. Запоріжжя

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 500 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурором Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького міського центру зайнятості заявлено позов до Закритого акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал»про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 500грн.

Розглянувши справу по суті, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2009р. у справі № 2а-4555/09/0870 позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал»на користь Запорізького міського центру зайнятості штраф в розмірі 2 500 грн.

Постанова суду мотивована тим, що у разі відмови у прийнятті на роботу громадян, які належать до категорій, зазначених у пункті 2 Положення, у межах встановленої броні за кожну таку відмову, відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII, державна служба зайнятості стягує з підприємства штраф в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідач не обґрунтував належним чином причину відмови в прийняті на роботу ОСОБА_3.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Закритим акціонерним товариством «Запорізький завод залізобетонних шпал»подана апеляційна скарга, а також заява про зміну апеляційної скарги, в якій зазначено, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідач зокрема зазначає, що державна служба зайнятості відповідно до законодавства повинна здійснювати добір і направлення на підприємства, установи і організації працівників потрібних професій і кваліфікацій, тобто працівників, необхідних підприємству відповідно до специфіки виробництва, а у разі невідповідності професії працівника посаді на підприємстві, установі чи організації, державний центр зайнятості організовує попередню професійну перепідготовку такого працівника.

Всупереч цьому, позивач направив на підприємство відповідача працівника, спеціальність якого не відповідає посаді формувальника залізобетонних шпал.

Відповідач просить суд скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2009р. у справі № 2а-4555/09/0870 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги викладені в апеляційній скарзі.

Прокурором Шевченківського району м. Запоріжжя та Запорізьким міським центром зайнятості письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надано.

Прокурор тапредставник позивача до судового засідання не з'явились. Прокурор та позивач про причини неявки суд неповідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. На підставі ч.4 ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи без участі прокурора та представника позивача, оскільки їх неявка не є перешкодою для цього.

Фіксація судового засідання 22.09.2010р. здійснювалась за допомогою технічного комплексу «Камертон».

В судовому засіданні 22.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали та обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Запорізькій завод залізобетонних шпал»( код ЄДРПОУ 32407952) зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 06.03.2003.

Відповідно до розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя № 3290 від 16.12.2008 відповідачу встановлено квоту на працевлаштування громадян в 2009 році в кількості трьох робочих місць.

30.03.2009р. Шевченківським районним центром зайнятості м. Запоріжжя в рахунок квоти на заброньоване робоче місце на підприємство відповідача було направлено для працевлаштування громадянина ОСОБА_3.

Відповідно до персональної картки НОМЕР_1 ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Шевченківському районному центрі зайнятості м. Запоріжжя, має спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів, є особою звільненою після відбуття покарання і підпадає під дію зазначеної квоти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було відмовлено в працевлаштуванні громадянина та в корінці направлення на працевлаштування № 8560903300020001 від 30.03.2009р. зазначено причину відмови «вакансія зайнята».

ЗАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал»в поясненнях від 03.04.2009 № 132, Шевченківському центру зайнятості м. Запоріжжя зазначив, що в корінці направлення на працевлаштування № 8560903300020001 від 30.03.2009р. було помилково вказано причину відмови «вакансія зайнята», замість «кандидатура не відповідає вимогам». Провести навчання ОСОБА_3 за вказаною спеціальністю не має можливості у зв'язку із тим, що на підприємстві був скорочений об'єм виробництва та були відсутні кошти на його перепідготовку.

Шевченківський районний центр зайнятості направив відповідачу претензію від 09.04.2009р. № 432 з пропозицією добровільної сплати протягом місяця штрафу у розмірі 2 500 грн., у зв'язку з тим, що Законом України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 № 803-ХІІ не передбачено підстав для відмови в прийняті на роботу громадян, направлених за рахунок квоти.

У відповіді на претензію від 28.04.2009 № 169 відповідач зазначив, що претензія є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що кваліфікація ОСОБА_3 не відповідає вимогам кваліфікації «формувальник залізобетонних виробів». Провести навчання ОСОБА_3 за спеціальністю «формувальник залізобетонних виробів»неможливо. Прийняти на роботу направлену кандидатуру можливо, лише після проходження перепідготовки в порядку встановленому ст. 24 Законом України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 № 803-ХІІ.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

а) жінкам, які мають дітей віком до шести років;

б) одиноким матерям, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів;

в) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх заміняє, можуть, як виняток, бути прийняті на роботу;

г) особам передпенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам - 53 років);

д) особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.

Для працевлаштування зазначених категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях (далі - підприємство) незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працівників понад 20 осіб для бронювання до 5 % загальної кількості робочих місць, у т. ч. з гнучкими формами зайнятості.

Порядок квотування і бронювання робочих місць та працевлаштування на них зазначених категорій громадян встановлюється Положенням про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 578 (далі - Положення).

Згідно Положення, підприємства зобов'язані працевлаштовувати громадян, які потребують соціального захисту, на заброньовані робочі місця за направленням державної служби зайнятості і про прийняте рішення у триденний термін повідомити центр зайнятості. У разі відмови у працевлаштуванні громадян підприємства повідомляють про це державну службу зайнятості з викладенням мотивів відмови у прийняті на роботу.

Відповідно до п. 10 Положення у разі тимчасового скорочення обсягів виробництва і переведення його працівників на неповний робочий день (тиждень) прийняття на роботу громадян в рахунок квоти робочих місць за погодженням з державною службою зайнятості може бути тимчасово припинено за умови забезпечення дотримання цієї квоти до кінця року в повному обсязі.

Пункт 2 ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII передбачає, що у разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ і організацій у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств, установ і організацій.

Відповідач не звертався ані до Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя, ані до Шевченківської райадміністрації м. Запоріжжя щодо перегляду встановлених квот у зв'язку із скрутним становищем, що приводить до скорочення виробництва та штату працівників.

Таким чином, якщо Законом України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII та Положенням не передбачені підстави для відмови в прийнятті на роботу направлених за рахунок квоти громадян, відповідач повинен був прийняти на роботу ОСОБА_3, та у разі необхідності, направити його на професійну перепідготовку відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII.

У разі відмови у прийнятті на роботу громадян, які належать до категорій, зазначених у пункті 2 Положення, у межах встановленої броні за кожну таку відмову, відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII, державна служба зайнятості стягує з підприємства штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Пункт 18 Положення передбачає, що у разу відмови підприємства від сплати штрафу до державного фонду сприяння зайнятості населення державна служба зайнятості у встановленому порядку вирішує питання про його стягнення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького міського центру зайнятості підлягають задоволенню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач направив на підприємство відповідача працівника, спеціальність якого не відповідає посаді формувальника залізобетонних шпал та що у разі невідповідності професії працівника посаді на підприємстві, установі чи організації, державний центр зайнятості організовує попередню професійну перепідготовку такого працівника, колегією суддів як на підставу відмови в прийняті на роботу громадян, направлених за рахунок квоти, до уваги не приймається, оскільки Законом України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII та Положенням не передбачено такої підстави для відмови в прийнятті на роботу направлених за рахунок квоти громадян. Відповідач повинен був прийняти на роботу ОСОБА_3 та у разі необхідності направити його на професійну перепідготовку відповідно до ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03. 1991 р. № 803-XII.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що первісно відмова в працевлаштуванні ОСОБА_3 була вмотивована відповідачем згідно із корінцем направлення на працевлаштування № 8560903300020001 від 30.03.2009р. наступною причиною відмови - «вакансія зайнята». Саме в цьому полягає порушення з боку відповідача, внаслідок чого підлягає застосуванню штраф.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 198 (п.1), 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2009р. у справі № 2а-4555/09/0870 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Ухвала виготовлена в повному обсязі .08.10.2010р

Головуючий:М.В. Мірошниченко

Суддя:Л.П. Туркіна

Суддя:О.В. Юхименко