Рішення № 133768487, 28.01.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3865/25

Провадження № 2/309/1435/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку, у зв`язку з чим 13.02.2025 підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту. Вказаний документ містить усі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.

Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms, складають між ним та банком кредитний договір.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Однак відповідач не виконував умови договору належним чином, у зв`язку з чим станом на 28.10.2025 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 26375,43 грн., яка складається з: 16952 грн. заборгованість за кредитом; 8773,43 грн. заборгованість за відсотками; 650 грн. заборгованість за пенею. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 26375,43 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Відзив на позов відповідачем ОСОБА_1 не подавався.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 02.12.2025 року та 28.01.2026 року позов не визнав, стверджував, що позику не брав, кредитні кошти не отримував. Правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву від 13.02.2025, у якій відображено його волевиявлення на отримання банківських послуг, без деталізації щодо природи таких послуг (а.с.16-17).

13.02.2025 року ОСОБА_1 уклав з позивачем АТ «А-Банк» договір №б/н, з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms, складають між ним та банком кредитний договір (а.с. 18-23, 34-50).

Згідно наданої позивачем виписки по картці відповідача від 28.10.2025 року №SAMABWFC10080188908, за період з 13.02.2025 по 28.10.2025 ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, однак не здійснював повернення кредиту, інших сум за кредитним договором (а.с. 28-29).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, станом на 28.10.2025 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 26375,43 грн., яка складається з: 16952 грн. заборгованість за кредитом; 8773,43 грн. заборгованість за відсотками; 650,00 грн. заборгованість за пенею.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд констатує, що у підписаній 13.02.2025 року відповідачем анкеті-заяві чітко відображено його волевиявлення на відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту.

В паспорті споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ» визначено розміри відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за порушення умов договору, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з усіма істотними умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання, а тому суд вважає встановленою наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Таким чином, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відтак, оскільки кредитний договір між сторонами був укладений, у такому договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних його умов, кредитор виконав свої зобов`язання та встановив відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту, яким відповідач користувався, то між сторонами виникли кредитні зобов`язання, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсоткам, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Суд критично оцінює та відхиляє твердження відповідача щодо неукладення ним кредитного договору та неотримання ним кредитних коштів, оскільки відповідний кредитний договір підписаний відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, а надані позивачем докази підтверджують користування відповідачем кредитними коштами, що не спростовано відповідачем.

Відповідач в судовому засіданні не довів належних доказів, що не підписував анкету-заявку та кредитний договір, не спростував того факту, що підпис від його імені, які містяться в анкеті-заяві та договір належить саме йому.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки такий відповідає умовам кредитного договору, відповідачем не спростований, власного контррозрахунку відповідачем також суду не надано.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суд виходить з того, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 13.02.2025, станом на 28.10.2025 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 26375,43 грн., яка складається з: 16952 грн. - заборгованість за кредитом; 8773,43 грн. - заборгованість за відсотками; 650,00 грн. заборгованість за пенею і така підлягає стягненню з нього на користь кредитора.

Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,264-265 ЦПК України, ст.ст.11,509,526,549,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.02.2025 року, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 26375,43 грн., яка складається з: 16952 грн. - заборгованість за кредитом; 8773,43 грн. - заборгованість за відсотками; 650,00 грн. заборгованість за пенею, станом на 28.10.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.