Рішення № 13376351, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р. Справа № 20/126

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Сгара Е.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія”, м.Артемівськ

про стягнення 3871572,46 грн.

За участю представників:

від позивача: Татусь О.А. – дов.

від відповідача: Степанова О.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія”, м.Артемівськ, про стягнення 3871572,46 грн., з яких 2908112,76 грн. – сума основного боргу, 355850,05 грн. – сума пені, 469542,04 грн. – сума інфляції, 138067,61 грн. – сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/08-1843 БО-6 від 29.09.08 р., на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 10.06.10 р., в якому позовні вимоги вважає безпідставними. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 31.08.10 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.10.10 р. змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/126.

Листом від 29.11.10 р. відповідач залучив до матеріалів справи розрахунок обсягу заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, копію платіжного доручення № 4313 від 29.11.10 р.

08 грудня 2010 року відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення штрафних санкцій, в якому просив суд зменшити суму заявленої до стягнення суми пені у розмірі 355850,05 грн. до 35000,00 грн. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 10.06.10 р. до 01.07.10 р., з 29.11.10 р. до 14.12.10 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 вересня 2008 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/08-1843 БО-6 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ, в обсязі зазначеному у статті 2 Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу.

Відповідач свого обов’язку зі своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 3871572,46 грн., з яких 2908112,76 грн. – сума основного боргу, 355850,05 грн. – сума пені, 469542,04 грн. – сума інфляції, 138067,61 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Листом від 29.11.10 р. відповідач залучив до матеріалів справи розрахунок обсягу заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, копію платіжного доручення № 4313 від 29.11.10 р.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що під час вирішення спору відповідачем частково погашено основний борг на суму 137524,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4313 від 29.11.10 р.

На підставі вищевикладеного, суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з відповідача 137524,00 грн. в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/08-1843 БО-6 від 29.09.08 р., Додатковими угодами до Договору, актами передачі-приймання природного газу, розрахунком суми позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2770588,76 грн. – суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 469542,04 грн. – суми інфляції, 138067,61 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 355850,05 грн.

08 грудня 2010 року відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення штрафних санкцій, в якому просив суд зменшити суму заявленої до стягнення суми пені до 35000,00 грн., посилаючись на те, що діяльність підприємства є збитковою, оскільки комунальні послуги регулюються тарифами та процедура їх затвердження займає протягом трьох місяців, у зв’язку із чим підприємство не може своєчасно та пропорційно виконувати основні грошові зобов’язання по сплаті платежів в бюджети всіх рівнів, своєчасної виплачувати заробітну плату та що застосування штрафної санкції негативне вплине на якість послуг, які надаються по забезпеченню споживачів міста тепловою енергією.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обставини, на які відповідач посилається у своєму відзиві на позов та клопотанні про зменшення розміру пені, суд зменшує розмір стягуваної пені на 15%, тобто до 302472,54 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, частково задовольняючи клопотання відповідача, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія”, м.Артемівськ, про стягнення 3871572,46 грн. – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 302472,54 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Зелена, 41; п/р № 26009190275901 в Артемівському відділенні ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 34776960) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; р. 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 2770588,76 грн. – суму основного боргу, 469542,04 грн. – суму інфляції, 138067,61 грн. – суму 3% річних, 302472,54 грн. – суму пені, 25500,00 – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.12.2010 р.

Повне рішення складено 20.12.2010 р.

Головуючий суддя Донець О.Є.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.