Рішення № 13376328, 20.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.10 р. Справа № 6/241

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Шахтарськськтепломережа” м.Шахтарськ, Донецької області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Шахтарськ, Донецької області

про стягнення 8072грн. 14коп.

за участю

представників сторін:

від позивача Колесникова С.І. представник по довіреності №юр/4753 від 31.12.2009р.

від відповідача ОСОБА_1- особисто

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 01.12.2010р.

до 20.12.2010р.

Позивач, Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Шахтарськськтепломережа” м.Шахтарськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Шахтарськ, Донецької області основного боргу за надані послуги по теплопостачанню у сумі 7 106грн. 80коп., пені у сумі 937грн. 62коп., 3% річних у сумі 162грн. 36коп., інфляційних у сумі 7 584грн. 94коп. на підставі договору №86 про постачання теплової енергії від 15.10.2002р. (Усього 15 791грн. 72коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 7 106грн. 80коп.

Відповідач у запереченні на позовну заяву від 01.12.2010р. частково заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що станом на 21.05.2010р. у нього дійсно існувала заборгованість у сумі 7106грн. 80коп., але 27.07.2010р. він сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 500грн., про що свідчить платіжне доручення №103 від 19.07.2010р. Тому, на момент подачі позовної заяви заборгованість складає 6606грн. 80коп. Також відповідачем представлений перерахунок інфляційних витрат та пені. Крім того, відповідач просить суд звільнити його від їх стягнення, посилаючись при цьому на мирову економічну кризу та кредитний договір №1к-07-701 про надання споживчого кредиту від 27.12.2007р.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст.22 ГПК України, в якій зменшив розмір позовних вимог, оскільки між сторонами була здійснена звірка розрахунків. Тому, просить суд стягнути з відповідача основний борг за надані послуги по теплопостачанню у сумі 6 606грн. 80коп., пеню у сумі 851грн. 16коп., 3% річних у сумі 148грн. 59коп. та інфляційні у сумі 465грн. 59коп. (Усього 8072грн. 14коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2002року між Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськськтепломережа” м.Шахтарськ, Донецької області (далі по тексту-постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м.Шахтарськ, Донецької області (далі по тексту-споживач) укладено договір №86 про постачання теплової енергії, за умовами якого постачальник взяв на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води (п.2.1 договору).

Додатковою угодою від 14.04.2009р. до договору №86 про постачання теплової енергії від 15.10.2002р. сторони змінили порядок розрахунків споживачем та встановили, що розрахунки за фактично спожиту теплову енергію проводяться споживачем на підставі пред”явлених енергопостачальною організацією рахунків до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У відповідності до п.2.3 договору розділ „Відповідальність сторін” споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію-пеня в розмірі 0,3%, більше 2-й. облікової ставки НБУ від неналежної до сплати суми за кожен день прострочення.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками енергопостачальної організації, та СПД.

Факт підключення опалення підтверджується актом включення опалення від 23.10.2009р.

За надані послуги постачання теплової енергії відповідно до договору №86 про постачання теплової енергії від 15.10.2002р. позивачем були виставлені до оплати рахунки, зокрема, №441 від 16.03.2009р. на суму 860грн. 48коп., №623 від 16.04.2009р. на суму 430грн. 24коп., №852 від 27.10.2009р. на суму 697грн. 30коп., №981 від 19.11.2009р. на суму 1 271грн. 53коп., №1119 від 14.12.2009р. на суму 1 271грн. 53коп., №55 від 19.01.2010р. на суму 1 271грн. 53 коп., №387 від 10.03.2010р. на суму 1 271грн. 53коп., №528 від 19.04.2010р. на суму 635грн. 77коп.

Рахунки були отримані відповідачем, що підтверджується підписами, які містяться на зазначених вище рахунках.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 6 606грн. 80коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за договором №86 про постачання теплової енергії від 15.10.2002р. належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 6 606грн. 80коп., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 6 606грн. 80коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 148грн. 59коп. та інфляційних у сумі 465грн. 59коп. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 465грн. 59коп. та 3% річних у сумі 148грн. 59коп. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 851грн. 16коп. на підставі п.2.3 договору.

Суд відхиляє клопотання відповідача про звільнення його від стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки дані нарахування (пеня) передбачені як умовами договору так і діючим законодавством (3% річних, інфляційні). Крім того, наявність у відповідача кредитного договору укладеного з банківською установою не є підставою для звільнення його від відповідальності.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена теплова енергія позивачем не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Шахтарськськтепломережа” м.Шахтарськ, Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Шахтарськ, Донецької області про стягнення 8072грн. 14коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86211 АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83036, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, п/р 26006300001259 в ВАТ „Златобанк” м.Київ, МФО 380612, ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці „Шахтарськськтепломережа” (86211 м.Шахтарськ, Донецької області, вул.Зої Космодем”янської, 1а, п/р26009301619 в філії „Шахтарське відділення №6687 ВАТ „Державний Ощадбанк України” м.Шахтарськ, МФО 394352, ЄДРПОУ 05540899) основний борг за надані послуги по теплопостачанню у сумі 6 606грн. 80коп., пеню у сумі 851грн. 16коп., 3% річних у сумі 148грн. 59коп., інфляційні у сумі 465грн. 59коп., витрати по сплаті держмита у сумі 80грн. 72коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120грн. 63коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2010р.

Суддя Подколзіна Л.Д.