Постанова № 13375275, 22.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.12.2010 р. Справа № 2а-7059/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В, при секретарі судового засідання Саловій І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "ІНДАСТРІАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ", (вул. Шевченка, 42/18, м. Миколаїв, 54030) доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026420700/0 від 01.10.2010 р., ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026420700/0 від 1 жовтня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 4199 385 грн., посилаючись на невмотивованість обставин (порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 та пп.7.7.1-7.7.2 п.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»: включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого митним органам при імпорті обладнання з переробки цукрових буряків, що на даний час не використовується в господарської діяльності, а також податку на додану вартість, сплаченого підприємствам, що надавали транспортно-експедиційні послуги щодо транспортування та послуги зі зберігання цього обладнання), з якими контролюючий орган пов'язує можливість зменшення суми бюджетного відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в запереченнях на позов та представник відповідача у судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на законність постановленого податкового повідомлення-рішення, посилаючись на те, що, оскільки імпортоване обладнання для переробки цукрових буряків знаходиться у розібраному стані, не використовується та може використовуватися у господарській діяльності, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений при імпорті, транспортуванні та зберіганні цього обладнання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 15.08.2008 та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.

20 липня 2010 року ТОВ «ІНДАСТРІАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року. 4 серпня 2010 року ТОВ «ІНДАСТРІАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ»подало до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації за червень 2010 року. Згідно з декларацією сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, складає 5 539863 грн..

З 13.09.2010 по 17.09.2010 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНДАСТРІАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ»(код за ЄДРПОУ 36098826) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період листопад, грудень 2008 року, січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, травень 2010 року № 1499/07-000/36098826 від 17.09.2010 (надалі по тексту акт перевірки). В акті перевірки зазначено про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 4199 385 гривень.

Перевіркою (відповідно до тексту акта перевірки) встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 сст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість». Так, в розділі 4 (висновки) акта перевірки зазначено, що:

1. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 1340478 грн., що повязано з відсутністю відповідей по постачальникам товарів (робіт, послуг) на дату підписання акут перевірки.

2. На порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, ТОВ «ІНДАСТРІАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 4199385 грн..

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податку, сплаченого при імпорті обладнання для переробки цукрових буряків у розмірі 4070391 гривень, оплаті послуг по його транспортуванню у розмірі 93348 гривень та зберіганню у розмірі 35646 гривень, оскільки зазначене обладнання не введено в експлуатацію, не використовується у господарської діяльності, у штатному розкладі відсутні фахівці по обслуговуванню цього обладнання та території Миколаївської області протягом останніх років цукрові буряки не вирощуються.

27 вересня 2010 року (вих. №21) позивачем булі надані заперечення до акту перевірки.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове-повідомлення-рішення від 01 жовтня 2010 року №0026420700/0 згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 4199 385 гривень.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані Законом України «Про державну податкову службу», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облі та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облі та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які в повному обсязі підтверджують фактичне виконання господарських операцій.

Так, при розгляді справи встановлено, що позивачем та компанією «ED&F MAN SUGAR LIMITED»(Продавець) 25 серпня 2008 року укладено контракт №BMP07/2008, згідно з яким позивач набув у власність обладнання для цукрової промисловості, що було у використанні за загальну суму 4115675 доларів США.

03 жовтня 2008 року відповідно до вантажної митної декларації № 504020000/8/000971 позивач отримав зазначене обладнання, а саме:

-діфузори цукрового буряку 2 од..;

-жомові преси 4 од..;

-бурякорізальні машини 2 од.;

-автоматичний верстат для заточки ножів 1 од.;

-автоматична правильна та точильна машина 1 од.;

-автоматична лінія для відбору проб цукрових буряків;

-автоматична лінія для визначення цукровості цукрових буряків;

-контейнери 21 од.

Загальна вартість товарів, отриманих позивачем, згідно з офіційним обмінним курсом, встановленим Національним банком України на день митного оформлення (4,8697 гривень за 1 долар США), складає 20042102,55 гривень. Загальна сума податку на додану вартість, сплаченого митним органам, складає 4384 174,42 гривні, що підтверджується актом перевірки (стор. 24).

Транспортування зазначеного обладнання здійснювалось згідно з договорами на транспортне експедирування, укладених позивачем 08 вересня 2008 року: №08-08/09 з ТОВ «МОРСЬКЕ АГЕНТСТВО «ПІТЕРС», №08-09/1 з ФОП ОСОБА_1 та №1 з ТОВ «Аква Плюс Н». Факт надання послуг та проведення розрахунків підтверджується відповідачем в акті перевірки (стор. 19-22).

В липні 2009 року відповідно до контракту №Р18/2009 від 02.07.2009, укладеному позивачем та компанією «ED&F MAN SUCRE SARL»(покупець), позивачем було експортовано один жомовий прес. Вартість продажу 343 000 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком на день митного оформлення (24.07.2009) складало 2691864 гривні. Факт експорту та розрахунків підтверджується відповідачем в акті перевірки (стор. 46-47).

На даний час обладнання, імпортоване позивачем в жовтні 2008 року, за винятком одного жомового пресу, знаходиться на зберіганні на території ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ»(Миколаївська область, Жовтневий район, смт Первомайське, вул, Заводська, 2) на підставі договору зберігання №206, укладеному між позивачем та ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ»15 вересня 2008 року. Факт надання послуг та розрахунків за договором за період з жовтня 2008 року по січень 2010 року підтверджується в актом перевірки (стор. 22-23, 26-27, 34-35, 39-40, 41-42, 43, 45, 47-48, 50-56).

Відповідач в акті перевірки також підтвердив в повному обсязі наявність документів, що підтверджують позивачем сплату податку на додану вартість та право на нарахування податкового кредиту: податкових накладних та вантажних митних декларацій.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Витрати на придбання імпортного обладнання відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств (організацій), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року за №291, обліковуються позивачем на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», рахунку 15 «Капітальні інвестиції», призначеному для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».

Відповідно до пункту 4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання обєктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»надає позивачу право на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при придбанні незавершених капітальних інвестицій з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності. Це право виникає незалежно від того, чи почали придбані товари використовуватися у господарської діяльності протягом звітного періоду, чи ні.

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює порядок розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, яка визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Акт перевірки не містить доказів порушення позивачем цього порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Позивач заявив до бюджетного відшкодування залишок відємного значення податку на додану вартість, у сумі податку, фактично сплаченого постачальникам товарів та послуг та при імпорті обладнання, послуг по його транспортуванню та зберіганню. Відповідачем в акті перевірки підтверджується фактична сплата позивачем податку на додану вартість в повному обсязі.

Отже, висновки відповідача щодо порушення позивачем підпунктів 7.7.1-7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими.

В акті перевірки та запереченнях до позовної заяви, наданих відповідачем, зазначено, що обладнання для переробки цукрових буряків не представляє собою єдиного технологічного комплексу (виробничої лінії), не використовується та може використовуватися у господарської діяльності. Цей висновок, зроблений відповідачем на підставі огляду обладнання представниками податкової міліції, які не є технічними фахівцями, є надуманим та ґрунтується на припущеннях.

Можливість використання обладнання для переробки цукрових буряків за функціональним призначенням та його комплектність підтверджується експертним висновком Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області №120-2016 від 17 грудня 2010 року, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

В акті перевірки відповідачем та представником відповідача в судовому засіданні на надано фактичних даних на порушення позивачем порядку розрахунку суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню. Позивачем заявлено до бюджетного відшкодування залишок відємного значення податку на додану вартість, у сумі податку, фактично сплаченого постачальникам товарів та послуг та при імпорті обладнання, послуг по його транспортуванню та зберіганню. Актом перевірки підтверджується фактична сплата субєктом господарювання (позивачем) податку на додану вартість.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контексті наведених правових норм вказує те, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість»у звязку із включенням до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митним органам при імпорті обладнання для переробки цукрових буряків, витрат на його транспортування та зберігання, є безпідставним, а оскаржуване податкового повідомлення-рішення неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 70-71, 86, 122, 138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва №0026420700/0 від 01.10.2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний