Постанова № 13373478, 21.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. справа № 2а-24665/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю:

представників позивача Кліменкова М.О.,Степанова А.В.

представника відповідача Бондар О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсистемс» до Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року та № 0002912340/1, № 0002922340/0 від 15.10.2010 року та рішення по результатам розгляду первинного скарги № 45386/10/25-012-2 від 13.10.2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року та № 0002912340/1, № 0002922340/0 від 15.10.2010 року та рішення по результатам розгляду первинного скарги № 45386/10/25-012-2 від 13.10.2010 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсистемс» на підставі акту документальної невиїзної перевірки від 15 червня 2010 року № 1241/23-3/35537520, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року про донарахування податку на прибуток у сумі 72872, 00 та застосування штрафних санкцій в сумі 36436,00 грн., а також податку на додану вартість в сумі 31675,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15838,00 грн. Не погодившись з зазначеними рішеннями податкового органу позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002912340/0 та № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року. Перевіркою було встановлено завищення розміру податкового кредиту на загальну суму, а також завищення скоригованих валових витрат. Такі висновки перевіряючими були зроблені виходячи з того, що перевіркою встановлено укладення позивачем нікчемного правочину з купівлі-продажу ТМЦ з ПП «Опт-Спец-ВМ», яка не спричинила реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, її вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемною. Так, актом перевірки № 264/23/34767909 від 11.03.2010 року по взаємовідносинам ПП «Опт-Спец-ВМ» з ПП «Легас-Продторг» ДПІ у м. Свердловську встановлено, що ПП «Опт-Спец-ВМ» не знаходиться за адресою реєстрації, про що складено довідку № 4474/7/26-13 від 04.09.2009 року та направлено державному реєстратору повідомлення № 15622/29 від 09.09.2009 року за формою 18-ОПП, актом № 12810/15 від 20.07.2009 року ДПІ у м. Свердловську анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість та свідоцтво платника ПДВ № 100030035 від 22.03.2007 року. ПП «Опт-Спец-ВМ» сформовано податковий кредит з ПДВ за рахунок постачальника ПП «Легас-Продторг». ПП «Легас-Продторг» визнано фіктивним підприємством, за юридичною адресою не знаходиться. Вироком Ленінського районного суду м. Лугаська від 02.09.2009 року за справою № 1-844/09 директора та засновника ПП «Легас-Продторг» ОСОБА_4 визнано винним у здійсненні злочинів, що підтверджує відсутність у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису податкових накладних від імені зазначеного підприємства. Отже, податкові накладні ПП «Легас-Продторг» складені у порушення вимог чинного законодавства і не можуть служити документом, який підтверджує право ПП «Опт-Спец-ВМ» на включення до податкового кредиту суми ПДВ. У звязку з чим ПП «Опт-Спец-ВМ» на протязі 2008 року безпідставно було сформовано податковий кредит з ПДВ по податковим накладним виписаних від ПП «Легас-Продторг» та свою чергу безпідставно сформовані податкові зобовязання на продаж даного товару на адресу ТОВ «Маркетсистемс» у серпні-грудні 2008 року. Підприємством ТОВ «Маркетсистемс» до складу валових витрат за 2008 рік по взаємовідносинами із ПП «Опт-Спец-ВМ» віднесено суму у розмірі 291487,65 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ у розмірі 58297,53 грн. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року, № 0002912340/1, № 0002922340/0 від 15.10.2010 року та рішення по результатам розгляду первинного скарги № 45386/10/25-012-2 від 13.10.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, вважає податкові повідомлення-рішення № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року та № 0002912340/1, № 0002922340/0 від 15.10.2010 року та рішення по результатам розгляду первинного скарги № 45386/10/25-012-2 від 13.10.2010 року прийняті відповідачем в межах вимог визначених законом та у спосіб передбачений законом, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованим та таким, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ і податку на прибуток при здійсненні правових відносин з ПП «Опт-Спец-ВМ» за період з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року, про що складено акт від 15 липня 2010 року № 1241/23-3/35537520.

Перевіркою було встановлено порушення 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі ПДВ в розмірі 58297,53 грн., що призвело до заниження ПДВ у розмірі 40809,00 грн., у тому числі по періодах: листопад 2008 року 575,00 грн., грудень 2008 року - 40234,00 грн.

Перевіркою встановлено також порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: встановлено завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 291488 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 72871,00 грн., у тому числі по періодах за 2008 рік 72872,00 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди про купівлю-продаж ТМЦ між підприємства ПП «Легас-Продторг» з ПП «Опт-Спец-ВМ», а в свою чергу ПП «Опт-Спец-ВМ» з ТОВ «Маркетсістемс», що відображено в акті перевірки від 15.07.2010 року № 2141/23-3/35537520. А ні дати, а ні номеру договору купівлі-продажу податковим органом в акті вказане не було.

Судом встановлено, що позивач мав правові відносини з ПП «Опт-Спец-ВМ» з укладення та виконання умов договору суборенди № 0018/1/1р, що був укладений 17.06.2008 року.

На підставі вказаного договору та актів надання послуг № 310757 від 31 липня 2008 року, № 310766 від 31 липня 2008 року, № 310821 від 31 серпня 2008 року, № 310822 від 31 серпня 2008 року, № 300975 від 30 вересня 2008 року, № 300976 від 30 вересня 2008 року, № ОУ 311017/1 від 31 жовтня 2008 року, № 301017 від 30 жовтня 2008 року, № 311017 від 31 жовтня 2008 року, № ОУ- 301168/1 від 30 листопада 2008 року, № ОУ 301168 від 30 листопада 2008 року, № ОУ 301119 від 30 листопада 2008 року, № ОУ 311210/1 від 31 грудня 2008 року, № 3112010/1 від 31 грудня 2008 року, № 311209 від 31 грудня 2008 року, № 3112010 від 31 грудня 2008 року, № ОУ- 0000054 від 31 січня 2009 року, № ОУ 0000055 від 31 січня 2009 року, № ОУ 0000238 від 31 січня 2009 року, № ОУ 0000239 від 31 січня 2009 року, а також податкових накладних № 310757 від 31.07.2008 року, № 310822 від 31.08.2008 року, № 300964 від 30.09.2008 року, № 300908 від 30.09.2008 року, № 81008 від 08.10.2008 року, № 91008 від 09.10.2008 року, № 101002 від 10.10.2008 року, № 311017 від 31.10.2008 року, № 301168 від 30.11.2008 року, № 311209 від 31.12.2008 року, № 4 від 05.01.2009 року, № 31 від 09.01.2009 року, № 73 від 31.01.2009 року, № 74 від 31.01.2009 року позивач формував за рахунок оплати послуг з суборенди вказаного приміщення та комунальних послуг податковий кредит та відносив вказані витрати до складу валових витрат для нарахування податку на прибуток. З ПП «Легас-Продторг» ТОВ «Маркетсістемс» у правових відносинах не знаходилось.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача вище перелічені первинні документи, а саме: договір суборенди з додатками, акти надання послуг, податкові накладні, виписки з розрахункового рахунку, підтверджують виконання договору суборенди укладеного між позивачем та ПП «ОПТ-СПЕЦ-ВМ», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угоди.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт понесення витрат за договором суборенди № 0018/1/1р, а отже і правомірність внесення позивачем до складу податкового кредиту та складу валових витрат сум зі сплати послуг з оренди приміщення з урахуванням комунальних послуг ПП «Опт-Спец-ВМ».

Крім того, суд вважає за необхідне окрім викладеного зазначити, що правочин - це дозволена правомірна дія, яка направлена на досягнення позитивного правового результату, що визнається і охороняється державою.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В судовому засіданні встановлено, що угоду, щодо купівлі ТМЦ позивач з ПП «Опт-Спец-ВМ» не укладало, а отже є безпідставними посилання відповідача про нікчемність угоди про купівлю-продаж ТМЦ укладеної між ПП «Опт-Спец-ВМ» з ТОВ «Маркетсістемс», а відповідно і донарахування позивачу податку на прибуток податковими повідомленнями-рішеннями № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року та № 0002912340/1, № 0002922340/0 від 15.10.2010 року.

Проте в судовому засіданні була доведена правомірність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту витрат понесених у спірному періоді за договором суборенди № 0018/1/1р від 17 червня 2008 року, виходячи з фактичного виконання цього договору та наявності такого підтвердження перевіркою первинних документів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень.

Суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, яка стосується скасування рішення податкового органу за результатами розгляду первинної скарги № 45386/10/25-012-2 від 13.10.2010 року, з огляду на те, що позивач оскаржив податкові-повідомлення рішення у судовому порядку, а рішення прийняті з цього ж приводу в адміністративному порядку, після вирішення спору у судовому порядку не створюють жодних правових наслідків для позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне для повного захисту прав позивача та з урахуванням вимог ст. 11 КАС України, задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року та № 0002912340/1 № 0002922340/1 від 15.10.2010 року.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсистемс» до Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року та № 0002912340/1, № 0002922340/0 від 15.10.2010 року та рішення по результатам розгляду первинного скарги № 45386/10/25-012-2 від 13.10.2010 року задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0002912340/0, № 0002922340/0 від 26 липня 2010 року та № 0002912340/1 № 0002922340/1 від 15.10.2010 року.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсистемс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (три) грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 26 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

< Список >

Суддя Галатіна О.О.