Постанова № 13373479, 21.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. справа № 2а-24945/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю:

представників позивача Декабрського А.М.

представника відповідача Киркач О.Б., Врублевської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Насолода» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення № 0002952341 від 18.10.2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, закрите акціонерне товариство «Насолода» звернулось до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від № 0002952341 від 18.10.2010 року за платежем податок на прибуток підприємств і організацій.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що згідно акту невиїзної документальної перевірки № 6865/23-3-31477332 від 01.10.2010р. Словянської ОДПІ Донецької області про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Насолода» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «МАКРА ПЛЮС» за період червень 2010 року, в результаті чого відповідачем були направлені позивачу податкове повідомлення-рішення № 0002952341 від 18.10.2010 року щодо визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за податком на прибуток підприємств в розмірі 1560,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу, просив скасувати податкове повідомлення - рішення від № 0002952341 від 18.10.2010 року як таке, що прийнято неправомірно.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги аналогічно викладеному в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засідання проти задоволення позову заперечував, вважав рішення податкового органу прийнятим в межах закону та зазначив, що до Слов'янської ОДПІ від ДПІ у Київському районі м. Донецька надійшов акт від 06.08.2010 р. № 6079/15-1/34746826 про неможливість проведення перевірки ТОВ «МАКРА ПЛЮС». Відповідно до цього акту операції з продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «МАКРА ПЛЮС» на адресу ЗАТ «Насолода» на загальну суму 6240,0 грн., в т.ч. ПДВ 1040,0 грн. не підтверджено, в зв'язку з встановленням нікчемного правочину по операціям з продажу товарів (робіт, послуг). Угода ТОВ «МАКРА ПЛЮС» згідно частин 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, має ознаки нікчемності, оскільки, у ТОВ «МАКРА ПЛЮС» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. ТОВ «МАКРА ПЛЮС» до податкової інспекції за другий квартал 2010 р. декларації з податку на прибуток надавались, але прийняті «до відома», тому відповідно податкові зобов'язання з податку на прибуток не взяті до обліку.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Насолода» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від № 0002952341 від 18.10.2010 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів /обовязкових платежів/, а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Словянська обєднана державна податкова інспекція, є суб`єктомп владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом, встановлено, Закрите акціонерне товариство “Насолода” є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31477332, знаходиться на податковому обліку в Словянській обєднаній державній податковій інспекції Донецької області, є платником податку на додану вартість з 02.11.2007 року, свідоцтво № 100074941.

30.04.2010 за № 30/04 між ЗАТ «Насолода» (продавець) та ТОВ «Макра Плюс» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого повинен бути поставлений гофрокартон на суму 6240,00 грн.

Словянською ОДПІ, листом від 30.08.2010 року на адресу ЗАТ «Насолода» був надісланий запит про надання завірених копій документів, а саме: 1) договорів по яких здійснюється розрахунки за поставлену продукцію; 2) визначити походження продукції, що поставляється, перелік договорів, по яких здійснюються розрахунки за цю продукцію; 2) у розрізі договорів визначити назву продукції що постачалась, кількісні та вартісні показники продукції, яка постачалась (ціна за одиницю, кількість та вартість продукції по періодах), перелік виписаних податкових накладних із зазначенням номера, дати та суми, відображення податкових накладних у книзі придбання товарів (робіт, послуг) з урахуванням коригування (із зазначенням дати та номера запису), перелік актів приймання передачі. Вантажно-митних декларацій, платіжних доручень із зазначенням сум сплаченого ПДВ на імпорт. А у разі застосування вексельної форми розрахунків по сплаті ПДВ номер та дата векселя, порядок відображення ПДВ у податкових деклараціях, відображення операцій придбання продукції в бухгалтерському та податковому обліках субєкта господарювання по періодах, форма розрахунку, обсяги та сума заборгованості на певну дату, засіб перевезення та найменування перевізника; 4) стан розрахунків між підприємствами станом на кінець періоду, що перевіряється та на дату отримання цього запиту; 5) вказати чи були використані придбані ТМЦ для потреб власного виробництва, чи реалізовано іншим підприємствам (з наданням підтверджуючих документів, щодо факту реалізації).

Підставою даного запиту були сумніви правомірності віднесення сум до складу податкового кредиту та запити, надіслані ДПІ Київського району м. Донецька з питання взаємовідносин з ТОВ «МАКРА ПЛЮС», на який 01.09.2010 року за № 169 ЗАТ «Насолода» дала відповідь та окрім копії податкової накладної з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року інших, зазначених у запиті документів, надано не було.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями, Слов'янською ОДПІ було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Насолода» з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «МАКРА ПЛЮС», за результатами якої складено акт № 6865/23-3-31477332 від 01.10.2010 року. Під час перевірки було встановлено, що позивачем у 2 кварталі 2010 року до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1040 грн. та до складу валових витрат включено витрати на загальну суму 5200 грн. без ПДВ, за товари (роботи, послуги), що придбавались ним у ТОВ «МАКРА ПЛЮС».

Таким чином в ході перевірки виявлені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2010 року всього в сумі 1300,00 грн. та пп. 7.2.3. п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, та як наслідок завищено відємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду для зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду Податкової декларації з податку на додану вартість) всього в сумі 1040 грн., в тому числі за червень 2010 року на суму 1040 грн.

На підставах, визначених в акті перевірки, Словянською обєднаною державною податковою інспекцією було винесене податкове повідомлення рішення № 0002952341/0 від 18.10.2010 року, згідно якого було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на суму 1560 грн. (за основним платежем 1300,00 грн. та за штрафними санкціями 260,00 грн.)

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

При цьому, необхідною умовою для віднесення витрат до валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника, понесені підприємством витрати повинні бути спрямовані на отримання прибутку.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) передбачено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлен частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, вказаний правочин має ознаки нікчемності.

За змістом ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у Довідці «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року» зазначено, що відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу,місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Окрім того у Довідці «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року» зазначено, що за загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, кому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

Відповідно до ст.2 Закону України “ Про державну податкову службу в Україні ”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів /обовязкових платежів/, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Отже, податковим органом листом від 30.08.2010 року на адресу ЗАТ «Насолода» надсилався запит про надання необхідних документів у звязку із запитами, надісланими ДПІ Київського району м. Донецька з питання взаємовідносин з ТОВ «МАКРА ПЛЮС», але позивачем окрім копії податкової накладної з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року зазначених у запиті документів надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач виконував свою господарську діяльність без мети настання правових наслідків, оскільки позивачем не надано доказів стосовно руху товарно-матеріальних цінностей та здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України, а відповідачем зроблені висновки та прийнято оскаржуване рішення саме на підставі наданих документів.

Відповідно до статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача стосовно скасування податкового повідомлення рішення № 0002952341 від 18.10.2010 року як протиправного, не відповідають вимогам діючого законодавства та не ґрунтуються на доказах наданих у справі, бо прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Насолода» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення № 0002952341 від 18.10.2010 року - відмовити в повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 грудня 2010 року в присутності сторін.

Повний текст постанови буде складений 27 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.