Постанова № 13373466, 14.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. справа № 2а-24860/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси"

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників:

від позивача Ткаченко Е.С. за дов.

від відповідача не зявився

В С Т А Н О В И В:

.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення №0000312304/0/14247/10 від 21.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 482 264 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що угода про постачання товару за №106 від 29.05.2009р., яка укладена між позивачем та ПП "Фудстаф" має ознаки нікчемності.

Позивач зазначає, що згідно договору поставки товарів за №106 від 29.05.2009р., за специфікаціями №6 та №7 від 18.02.2010р. та податкових накладних від 01.06.10 № 496, від 02.06.10 № 502, від 03.06.10 № 505, від 04.06.10 № 514, від 04.06.10 № 515, від 04.06.10 № 516, від 07.06.10 № 518, від 07.06.10 № 521, від 08.06.10 № 522, від 08.06.10 № 526, від 09.06.10 № 529, від 11.06.10 № 538, від 11.06.10 № 539, від 14.06.10 № 542, від 14.06.10 № 548. Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" було доставлено мильну стружку виробництва Туреччини. На підприємстві використовується безперервний цикл виробництва мила, тому вся партія мильної стружки, за винятком зразків, які лишає у себе Департамент з якості, була використана для виробництва мила.

Позивач зазначає, що ним у червні 2010 року було придбано у ПП "Фудстаф" мильну стружку, яка в подальшому була використана в межах господарської діяльності позивача шляхом виробництва мила. Згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Тому позивач вважає, що податковим органом не правомірно зменшено підприємству бюджетне відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість за червень 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на висновки акту перевірки від 26.08.10 № 2211/23-41/30415558, яким встановлено нікчемність договору поставки товарів за №106 від 29.05.2009р. Вважає правомірним податкове повідомлення рішення про зменшення бюджетного відшкодування за червень 2010 року за податковими накладними, виписаними у червні 2010 року. У запереченнях на позовну заяву представником відповідача з посиланням на акт перевірки від 11.10.10 № 3290/23-411/30415558 період перевірки червень 2010 року вказано на порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість у липні 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" є юридичною особою, зареєстроване 06.03.1999 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 30415558, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька в період з 14.09.2010р. по 04.10.2010р. проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010р. За результатами перевірки складено акт від 11.10.2010р. за №3290/23-411/30415558 (далі акт перевірки), яким зафіксовані виявлені порушення п.п.7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 482264грн. за червень 2010р. Крім того, у висновках акту перевірки зазначено, що позивачем було укладено нікчемний правочин з ПП "Фудстаф" за №106 від 29.05.2009р., який не спричинив реального настання правових наслідків, він не відповідає вимогам закону, та вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Так, в ході проведення даної перевірки податковою інспекцією було встановлено завищення податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Фудстаф". Як зазначено податковим органом в акті перевірки, на підприємстві ПП "Фудстаф" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби,

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000312304/0/14247/10 від 21.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 482 264 гривень.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Фудстаф" укладено договір про постачання товару (мильної стружки) за №106 від 29.05.2009р. та специфікації №6 та №7 від 18.02.2010р., за яким ПП "Фудстаф" зобов'язується передати у власність, а позивач прийняти та оплатити партії товару за умовами, викладеними в договорі.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП "Фудстаф" були виписані позивачу наступні податкові накладні: від 01.06.10 № 496 загальна сума 192 972,78 грн., ПДВ 32 162,13 грн.; від 02.06.10 № 502 загальна сума 193 777,58 грн., ПДВ 32 296,26 грн.; від 03.06.10 № 505загальна сума 193 172,18 грн., ПДВ 32 195,36 грн.; від 04.06.10 № 514 загальна сума 193 044,85 грн., ПДВ 32 174,14 грн.; від 04.06.10 № 515 загальна сума 193 044,85 грн., ПДВ 32 174,14 грн.; від 04.06.10 № 516 загальна сума 193 044,85 грн., ПДВ 32 174,14 грн.; від 07.06.10 № 518 загальна сума 193 044,85 грн., ПДВ 32 174,14 грн.; від 07.06.10 № 521 загальна сума 193 049,64 грн., ПДВ 32 174,94 грн.; від 08.06.10 № 522 загальна сума 192 929,53 грн., ПДВ 32 154,92 грн.; від 08.06.10 № 526 загальна сума 192 929,53 грн., ПДВ 32 154,92грн.; від 09.06.10 № 529 загальна сума 191 602,75 грн., ПДВ 31 933,79 грн.; від 11.06.10 № 538 загальна сума 192 725,33 грн., ПДВ 32 120,89 грн.; від 11.06.10 № 539 загальна сума 192 725,33 грн., ПДВ 32 120,89 грн.; від 14.06.10 № 542 загальна сума 192 758,96 грн., ПДВ 32 126,49 грн.; від 14.06.10 № 548 загальна сума 192 758,96 грн., ПДВ 32 126,49 грн.

Факт отримання товвру за вказаними податковими накладними підтверджується видатковими накладними від 01.06.10 на суму 192 972,78 грн.; від 02.06.10 на суму 193 777,58 грн.; від 03.06.10 на суму 193 172,18 грн.; від 04.06.10 на суму 193 044,85 грн.; від 04.06.10 на суму 193 044,85 грн.; від 04.06.10 на суму 193 044,85 грн.; від 07.06.10 на суму 193 044,85 грн.; від 07.06.10 на суму 193 049,64 грн.; від 08.06.10 на суму 192 929,53 грн.; від 08.06.10 на суму 192 929,53 грн.; від 09.06.10 № на суму 191 602,75 грн.; від 11.06.10 на суму 192 725,33 грн.; від 11.06.10 на суму 192 725,33 грн.; від 14.06.10 на суму 192 758,96 грн.; від 14.06.10 на суму 192 758,96 грн.

Транспортування реалізуємого товару проводилась за рахунок ПП "Фудстаф" згідно договору без номеру від 02.03.2009р. на транспортно-експедиторське обслуговування з ФОП ОСОБА_2

Факт транспортування товару від складу ПП «Фудстаф» до позивача підтверджується товарно траспортними накладними від 01.06.10 на відпущену суму 192 972,78 грн.; від 02.06.10 на відпущену суму 193 777,58 грн.; від 03.06.10 на відпущену суму 193 172,18 грн.; від 04.06.10 на відпущену суму 193 044,85 грн.; від 04.06.10 на відпущену суму 193 044,85 грн.; від 04.06.10 на відпущену суму 193 044,85 грн.; від 07.06.10 на відпущену суму 193 044,85 грн.; від 07.06.10 на відпущену суму 193 049,64 грн.; від 08.06.10 на відпущену суму 192 929,53 грн.; від 08.06.10 на відпущену суму 192 929,53 грн.; від 09.06.10 № на відпущену суму 191 602,75 грн.; від 11.06.10 на відпущену суму 192 725,33 грн.; від 11.06.10 на відпущену суму 192 725,33 грн.; від 14.06.10 на відпущену суму 192 758,96 грн.; від 14.06.10 на відпущену суму 192 758,96 грн.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених договорів розрахунки між позивачем та ПП "Фудстаф" проводились у безготівковій формі.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутностізараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7. зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовується в ході розгляду справи.

Відповідно до банківських виписок, які долучені до матеріалів справи, позивачем здійснені розрахунки з ПП «Фудстаф» за отриманий товар у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом встановлено, що згідно статутних документів позивача та даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивачем зареєстровані наступні види діяльності: виробництво мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування, виробництво парфумерних та косметичних засобів, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно укладення позивачем вищезазначеного договору без мети настання правових наслідків, оскільки позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення позивачем господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України, а саме виготовлення з придбаної продукції (мильної стружки) мила, що в подальшому реалізовувалось контрагентам в межах господарської діяльності.

По суті виявлених в акті перевірки порушень, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3 - директора ПП "Фудстаф". Свідок був повідомлений та попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, як це передбачає ч.2 п.8 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України.

Свідок, ОСОБА_3, зазначив, що позивач є одним з основних покупців мильної стружки. Транспортування реалізуємої позивачу продукції згідно договору за №106 від 29.05.2009р. проводилось за рахунок ПП "Фудстаф" на підставі укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування з ФОП ОСОБА_2 На виконання вищезазначених договорів, розрахунки між позивачем та ПП "Фудстаф" проводились у безготівковій формі.

Виходячи з вищевикладеного, позивачем доведений факт придбання у ПП "Фудстаф" та в подальшому використання в межах своєї господарської діяльності продукції згідно договору поставки товарів за №106 від 29.05.2009р, та спростовані зафіксовані актом перевірки доводи щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ПП "Фудстаф".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення №0000312304/0/14247/10 від 21.10.2010 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведена.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 9, 10, 11 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення Донецька №0000312304/0/14247/10 від 21.10.2010 року задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька №0000312304/0/14247/10 від 21.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 482 264 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" (83030, Донецька область, м. Донецьк, вул. Рогачевська,1г, код ЄДРПОУ 30415558) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 20 грудня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Савченко С. В.