Постанова № 13373464, 30.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2010 р. справа № 2а-28808/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді <Довідник >

при секретарі Савченко С.В

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача Какаріна Л.Г. за дов.

від відповідача:Рибалка О.М. за дов.

В С Т А Н О В И В:

КП “Добропільська служба єдиного замовника” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000671520/0 від 15.12.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за період з 19.01.2010 року по 30.11.2010 року, за наслідками якої складено акт № 1365/15-2/32897226 від 13.12.2010. На підставі цього акту та у відповідності до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000671520/0 від 15.12.2010.

Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки позивачем проводилася оплата податку на додану вартість платіжними дорученнями за інші податкові періоди. Податковим органом було проігноровано призначення платежу у платіжному документі, внаслідок чого він зарахував сплачену суму на погашення заборгованості по декларації з податку на додану вартість минулих періодів.

Просив визнати недійсними податкове повідомлення-рішення № 0000671520/0 від 15.12.2010.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судовому засідання представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - комунальне підприємство „ Добропільська служба єдиного замовника ” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 04.10.2004 року, включено до ЄДРПОУ за № 32897226, знаходиться на податковому обліку у до Добропільській обєднаній державній податковій інспекції.

У період з 09 грудня 2010 року по 10 грудня 2010 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питання порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за період з 19.01.2010 року по 30.11.2010 року, за наслідками якої складено акт № 1365/15-2/32897226 від 13.12.2010.

15 грудня 2010 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000671520/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань за затримку на 273 дні, що складає 33 375,03 грн.

Судом встановлено, що позивач здійснював оплату податку на додану вартість за вересень 2010 року платіжними дорученнями від 24.09.10 № 691 у сумі 5000,00., від 30.09.10 № 700 у сумі 9400,00 грн., від 01.10.10 № 640 у сумі 1000,00 грн. призначення платежу за вересень 2010 року по строку сплати 30 жовтня 2010 року.

Платіжними дорученнями від 08.10.10 № 719 у сумі 5000,00 грн., від 15.10.10 № 733 у сумі 5000,00 грн., від 22.10.10 № 781 у сумі 5000,00 грн., від 29.10.10 № 805 у сумі 14000,00 грн. позивач здійснював оплату податку на додану вартість призначення платежу за жовтень 2010 року по строку сплати 30 листопада 2010 року.

Платіжними дорученнями від 05.11.10 № 820 у сумі 5000,00 грн., від 12.11.10 № 846 у сумі 5000,00 грн., від 19.11.10 № 871 у сумі 5000,00 грн., від 26.11.10 № 909 у сумі 5000,00 грн., від 29.11.10 № 907 у сумі 1000,00 грн., від 30.11.10 № 909 у сумі 5000,00 грн., від 30.11.10 № 910 у сумі 6500,00 грн. позивач здійснював оплату податку на додану вартість призначення платежу за листопад 2010 року по строку сплати 30 грудня 2010 року.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Станом на момент здійснення позивачем оплати самостійно узгоджених податкових зобовязань у розумінні Закону 2181 за вересень, жовтень та листопад 2010 року не існувало, як не існувало і строку подання звітності, як і граничний строк сплати таких податкових зобовязань за вересень, жовтень та листопад 2010 року не настав. Судом встановлено, що:

станом на 24.09.10, 30.09.10, 01.10.10 позивачем до податкового органу не надавалась декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року, як і не настав граничний строк сплати таких податкових зобовязань;

станом на 08.10.10, 15.10.10, 22.10.10, 29.10.10 позивачем до податкового органу не надавалась декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, як і не настав граничний строк сплати таких податкових зобовязань;

станом на 05.11.10, 12.11.10, 19.11.10, 26.11.10, 29.11.10, 30.11.10 позивачем до податкового органу не надавалась декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року, як і не настав граничний строк сплати таких податкових зобовязань

Ці факти визнаються та не є спірним між сторонами.

Судом встановлено, що станом на вищевказані дати оплати податку на додану вартість у позивача обліковувався податковий борг з цього податку станом на 24.09.10 у розмірі 462688,84 грн., станом на 30.09.10 у розмірі 524667,32 грн., станом на 01.10.10 у розмірі 545147,64 грн., станом на 08.10.10 у розмірі 544104,51 грн., станом на 15.10.10 у розмірі 539372,27 грн., станом на 22.10.10 у розмірі 534643,33 грн., станом на 29.10.10 у розмірі 529917,80 грн., станом на 05.11.10 у розмірі 562821,90 грн., станом на 12.11.10 у розмірі 558087,35 грн., станом на 19.11.10 у розмірі 553355,98 грн., станом на 26.11.10 у розмірі 548627,90 грн., станом на 29.11.10 у розмірі 543903,22 грн., станом на 30.11.10 у розмірі 542958,99 грн.

Суд зазначає, що при наявності податкового боргу з відповідного податку та сплаті платежів у рахунок майбутніх незадекларованих податкових зобовязань, одночасно у платника податків не може існувати переплата з такого податку та податковий борг з цього ж податку.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу щодо погашення податкового боргу з податку на додану вартість за грудень 2009 року (декларація від 19.01.10 № 9002633376 з визначенням суми податкового зобовязання рядок 27 декларації у розмірі 32838 грн.) та за січень 2010 року (декларація від 22.02.10 № 9000414074 з визначенням суми податкового зобовязання рядок 27 декларації у розмірі 33912 грн.) у разі сплати податкових зобовязань при відсутності декларування таких зобовязань (узгоджених сум) та відсутності граничного строку сплати таких сум.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача визнання недійсним податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати не підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог комунального підприємства “Добропільська служба єдиного замовника” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000671520/0 від 15.12.2010 відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 4 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Савченко С. В.