Ухвала суду № 13371286, 07.12.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р.Справа № 2-а-6975/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми - на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2010р. по справі№2-а-6975/10/1870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе" (далі по тексту - ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі по тексту - ДПІ у м.Суми, перший відповідач) та до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (далі по тексту - ГУДКУ в Сумській області, другий відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001492306/0/63074 від 20 серпня 2010 року та стягнути з державного бюджету на користь ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2009 року у розмірі 3600 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" суми бюджетного відшкодування за липень 2009р. у розмірі 3600,00 грн. винесено першим відповідачем безпідставно, оскільки товариством виконано всі вимоги податкового законодавства для виникнення права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, заявленого у липні 2009 року. Вважає, що висновки ДПІ у м.Суми про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідають фактичним обставинам, що склалися у спірних правовідносинах, та зроблені першим відповідачем при неправильному застосуванні п. 1.3. та 1.8. ст. 1 вказаного Закону, який не ставить в залежність право позивача на податковий кредит, так само як і право позивача на бюджетне відшкодування від наявності порушень податкового законодавства з боку постачальників таких товарів, неможливості провести податковим органом перевірку по ланцюгу постачання.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року по справі № 2а-6975/10/1870 позовні вимоги ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" задоволені в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0001492306/0/63074 від 20 серпня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3600,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2009 року у розмірі 3600 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 39 грн. 40 коп.

Перший відповідач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" зареєстроване як юридична особа та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.40), копією довідки з ЄДРПОУ (а.с.41). З 21 червня 1994 року позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Суми, згідно свідоцтва від 11 січня 2008 року за №100088157 має статус платника податку на додану вартість, про що зазначено в акті про результати невиїзної документальної перевірки від 13 серпня 2010 року №6413/23-6/05747991 (а.с.10).

У відповідності до положень підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” 20 серпня 2010 року ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.24-30). У рядку 25 декларації за липень 2009 року було зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 6559232 грн.

З 09 вересня 2009 року по 22 вересня 2009 року, на виконання вимог пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ДПІ в м. Суми було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за жовтень, грудень 2008 року, лютий, квітень, травень, червень 2009 року. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 29 вересня 2009 року №6778/23-6/05747991 (а.с.31,32), зроблено висновок, яким повністю підтверджено відображене ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" у декларації за липень 2009 року бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 6559232 грн., та зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду внаслідок порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.7, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за липень 2009 року на 20000 грн.

13 серпня 2010 року ДПІ в місті Суми була знову проведена перевірка ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" з того ж питання та за той же період, що і з 09.09.2009р.- 22.09.2009р.

За результатами цієї перевірки було складено акт від 13 серпня 2010 року № 6413/23-6/05747991 (а.с.10-23), за висновками якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.10.2 ст. 10, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закот України «Про податок на додану вартість», а саме ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року на суму 3600 грн.

Як зафіксовано в тексті вказаного акту перевірки, одним з постачальників сировини (ферросилицію ФС-65) для позивача у перевіряємому періоді є ТОВ «Система-Металінвест» код ЄДРПОУ 32968815, м. Запоріжжя, сума ПДВ - 3600 грн. з вартості сировини.

За місцем реєстрації платника, на адресу ДПІ у м. Запоріжжя ДПІ у м.Суми було направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки. Згідно отриманого акту перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 березня 2008 року по 30 червня 2010 року №88/23-5/32968815 від 06 липня 2010 року в ході перевірки даного підприємства встановлено порушення: п.1 ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України щодо недодержання вимог визначених статей при вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах між ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" та ТОВ «Система-Металінвест». До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку постачальника у першій ланці - ТОВ «Система-Металінвест» м. Запоріжжя (код 329668815), у зв'язку з тим, що ТОВ «Система-Металінвест» має 23 стан (місцезнаходження не встановлено).

Зі змісту п.3 акта перевірки № 6413/23-6/05747991 вбачається, що підставою для зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 3600 грн. стало непідтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевіреному підприємстві по ланцюгу постачання позивачу товарів не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість. До вказаного висновку ДПІ у м.Суми дійшла у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку постачальника у першій ланці - ТОВ «Система-Металінвест» м. Запоріжжя (код 329668815), у зв'язку з тим, що ТОВ «Система-Металінвест»має 23 стан (місцезнаходження не встановлено). Тобто, відповідач поставив у залежність виникнення права на отримання позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ від факту дотримання податкового законодавства з боку контрагентів позивача.

Висновки акту перевірки № 6413/23-6/05747991 слугували підставою для прийняття ДПІ в місті Суми податкового повідомлення-рішення № 0001492306/0/63074 від 20 серпня 2010 року (а.с.9), на підставі якого ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3600 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з посиланням на п.1.8 ст.1, пп.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", виходив з необґрунтованості зменшення ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 року. За висновком суду першої інстанції позивачем при формуванні суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету, були виконані усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, а розмір податкового кредиту при цьому мав достатнє документальне підтвердження. Також, судом було зазначено, що невиконання контрагентом позивача ТОВ «Система-Металінвест» (постачальником по ланцюгу) свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, і не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) - ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" права на відшкодування податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 року у розмірі 3600 грн. слугував висновок ДПІ у м.Суми про нікчемність укладених між ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" та ТОВ «Система - Металінвест» договорів купівлі-продажу № 18/05 від 18 травня 2009 року, №521 від 21 травня 2009 року, і як наслідок - заниження позивачем об'єкту оподаткування податком на додану вартість по цим операціям.

Так, за твердженням відповідача внаслідок неможливості встановлення місцезнаходження ТОВ «Система-Металінвест», відсутності будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний або інший транспорт, а також устаткування, необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, ТОВ «Система - Металінвест» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди, тому усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Система - Металінвест», в тому числі і договори купівлі-продажу № 18/05 від 18 травня 2009 року, №521 від 21 травня 2009 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Колегія суддів зазначає, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, визначено пунктом 7.7. статті 7 Закону про ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до договору № 18/05 від 18 травня 2009 року (а.с.33-34) ТОВ «Система-Металінвест» (постачальник) зобовязане передати у власність ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе" (покупцю), а покупець зобовязаний прийняти і оплатити на умовах цього договору ферросплавну продукцію. З додатку до договору № 1 від 18 травня 2009 року (а.с.35) вбачається, що вартість товару становить: 21600 грн., в тому числі ПДВ 3600 грн.

Як вбачається з видаткової накладної №521 від 21 травня 2009 року, ТОВ «Система-Металінвест» поставило позивачу товар ферросилиций ФС-65 по ціні 9000 грн. на загальну суму 18000 грн., ПДВ 3600 грн., всього 21600 грн.

Позивач отримав товар та оплатив його, про що свідчать платіжні доручення № 10049 від 06 липня 2009 року (а.с.36) та №10178 від 09 липня 2009 року (а.с.37).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ регламентовано, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал накладної видається покупцю, копія - залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У звязку з чим, ТОВ «Система-Металінвест» надало позивачу податкову накладну №521 від 21 травня 2009 року, на суму поставленого товару, вказані податкові накладні, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідають вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ.

Згідно з пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку в порядку, передбаченому ст. 9 Закону №168/97-ВР.

Як свідчать матеріали справи і не спростовується першим відповідачем, позивач і його контрагент ТОВ «Система-Металінвест» на дату складання податкової накладної від 21.05.2009 року № 521 зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Крім того, ТОВ «Система-Металінвест» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 18 жовтня 2010 року є зареєстрованою юридичною особою. Будь-яких записів про внесення запису про припинення діяльності ТОВ «Система-Металінвест» реєстр не містить. Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (п.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач виконав цю вимогу, оскільки сплатив ПДВ у ціні придбаного товару. Придбаний товар, а саме ферросилиций ФС-65, позивач використав у власній господарській діяльності, що не заперечується першим відповідачем по справі.

Колегія суддів зауважує, що надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" та ТОВ «Система-Металінвест», не підтвердженні жодними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару, невикористання отриманого товару в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо) та беручи до уваги декларування ТОВ «Система-Металінвест» податкових зобов'язань по взаємовідносинам з позивачем за спірний період, колегія суддів вважає правочини такими, що не можуть бути визнані нікчемними.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким випадком, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З урахуванням наведеної норми, питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і це положення законодавцем не поставлено у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ.

Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування, у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копією договору, копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальникам позивача та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, як вірно встановлено судом першої інстанції, покладаються на першого відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку ДПІ у м.Суми щодо порушення ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" вимог п.10.2 ст.10, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ при формуванні суми бюджетного відшкодування за липень 2009р. у розмірі 3600 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Отже, позивач, обґрунтовано, з дотриманням процедури, встановленої положеннями вищенаведеної норми Закону, скористався своїм правом на відшкодування сум надмірно сплаченого податку у розмірі 3600 грн.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001492306/0/63074 від 20 серпня 2010 року про зменшення ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3600 грн. є таким, що прийнято з порушенням положень ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Одночасно колегія суддів зазначає про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з державного бюджету на користь ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень 2009 року у розмірі 3600 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2010р. по справі№2-а-6975/10/1870 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Перцова Т. С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >