Постанова № 13371265, 07.12.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р. Справа № 2-а-11266/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.

представника відповідача - Крицької Ю.О., <Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Неолайн-плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010р. по справі№2-а-11266/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неолайн-плюс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Неолайн-Плюс"(надалі - ТОВ "Неолайн-плюс") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 31.08.2010 р. № 003791501/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 31.08.2010 р. № 0003661503/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з комунального податку за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року по справі № 2а-11266/10/2070 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Так, в обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції положень пп.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ч.ч.1, 3 ст.159, п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що обов`язок подавати податкові декларації з податку на прибуток у відповідача відсутній, оскільки такий обов`язок законом покладено на платників цього податку, а позивач у перевіреному періоді не вів діяльності, спрямованої на отримання прибутку, тому і статусу платника податку на прибуток не мав. Наголошує на невирішенні судом першої інстанції позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0003661503/0.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином згідно ст.35 КАС України.

Представник відповідача у судовому засіданні та в наданих до суду письмових запереченнях проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Неолайн-плюс" зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.03.2010 р., ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 36988154.

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова з 10.03.2010 року.

31.08.2010 року фахівцем ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Неолайн-плюс" з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, за результатами якої складено акт № 4115/15-107/407 від 31.08.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Неолайн-плюс" порушення пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - неподання податкової декларації за І півріччя 2010 року у строки, визначені законодавством.

На підставі вказаного висновку акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0003791501/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0003791501/0 , суд першої інстанції виходив із обгрунтованості та законності останнього.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено обов`язок платників податків подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов`язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов`язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов`язкового платежу).

Згідно п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 283/97-ВР від 22.05.1997 року (надалі - Закон № 283/97-ВР) податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. Крім того, бухгалтерська звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори (обов'язкові платежі), включені до системи оподаткування. Платник податку, крім банків та інших фінансових установ, який отримує дохід від будь-якої діяльності більше ста мільйонів гривень на рік, повинен у наступному році подати на адресу податкового органу фінансовий звіт у терміни, встановлені законодавством для його подання. Відповідальність за неподання фінансової звітності зазначеними суб'єктами встановлюється згідно із законодавством.

Положеннями підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону № 283/97-ВР встановлено, що платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Слід відмітити, що Закон № 283/97-ВР не ставить в залежність виконання платником податку обов`язку подавати податкові декларації за відповідний звітний період від ведення господарської діяльності та отримання прибутку.

Крім того, колегія суддів зауважує, що підпунктом 1.3 пункту 1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні.

Актом перевірки № 4115/15-107/407 від 31.08.2010 р. підтверджено факт подання ТОВ "Неолайн-плюс" декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010 року 31.08.2010 року, в той час як граничним строком подання такої декларації, з урахуванням прписів пп."б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, є 09.08.2010 року.

Колегія суддів зауважує, що, подавши декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, позивач фактично погодився із наявністю у нього обов`язку подавати такі декларації.

Підпунктом 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення про визначення ТОВ "Неолайн-плюс" податкового зобов`язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у цій частині не спростовують.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.200 КАС України, колегія суддів залишає без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 р. по справі № 2-а-11266/10/2070 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення про визначення ТОВ "Неолайн-плюс" податкового зобов`язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

Водночас, погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо вищевказаної частини позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції вирішено не всі позовні вимоги, що були заявлені позивачем.

Так, судом першої інстанції не надано оцінки доводам сторін та не прийнято рішення по суті позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0003661503/0 про визначення ТОВ "Неолайн-плюс" податкового зобов`язання з комунального податку за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 170,00 грн.

Відповідно до п.2 ст.201 КАС України вирішення не всіх позовних вимог або питань є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 31.08.2010 року фахівцем ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Неолайн-плюс" з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, за результатами якої складено акт № 4093/15-339/36988154/343 від 31.08.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, п.5 розділу ІІІ Положення "Про порядок обчислення і сплати до місцевих бюджетів комунального податку", затвердженого рішенням ХІІІ сесії Харківської міської ради ІІ скликання від 21.03.1996 р. - неподання податкового розрахунку з комунального податку за 2 квартал 2010 року.

На підставі вказаного висновку акту перевірки ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0003661503/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з комунального податку в сумі 170,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане особисто директором ТОВ "Неолайн-плюс" Деонега І.М. 31.08.2010 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями частини 1 статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" комунальний податок віднесено до місцевих податків.

Відповідно до ч.3 ст.15 цього Закону місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Колегія суддів зазначає, що порядок обчислення та сплати комунального податку у місті Харкові урегульовано Положенням про порядок обчислення та сплату комунального податку у місті Харкові, затвердженим рішенням ХІІІ сесії Харківської міської ради народних депутатів ІІ скликання від 21.03.1996 р., яке на момент перевірки діяло у редакції Рішення ХLІІІ сесії Харківської міської ради V скликання від 29.04.2010 р. № 76/10.

Пунктом 2.1 цього положення встановлено, що платниками комунального податку є суб`єкти господарювання, незалежно від форми власності, що є юридичними особами (крім обласного управління національного банку України), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями і їх філії, та інші відокремлені підрозділи, міжінародні неурядові організації та міжнародні об`єднання з місцезнаходженням у місті Харкові.

Таким чином, позивач як суб`єкт господарювання і юридична особа, є платником комунального податку.

Відповідно до п.6.1 Положення про порядок обчислення та сплати комунального податку у місті Харкові, на протязі року обчислення податку проводиться платником самостійно, виходячи з сережньооблікової кількості штатних працівників та розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за звітний період, що дорівнює кварталу.

Пунктом 6.4. цього Положення передбачено, що податковий розрахунок комунального податку, складений за квартал, подається платниками до органів державної податкової тслужби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

Вказана норма Положення про порядок обчислення та сплати до міського бюджету комунального податку кореспондує із приписами пп."б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181.

Згідно із п.7.1 Положення, відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність перерахування комуналнього податку до бюджету та подання податкової звітності несуть платники податку відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" та інших законів у сфері оподаткування.

Відповідальність за неподання платником податків податкових декларацій встановлена приписами пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у вигляді застосування до такого платника штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання податкової декларації або її затримку.

Слід відмітити, що факт неподання податкового розрахунку з комунального податку за 2 квартал 2010 року позивачем не заперечується.

Як встановлено приписами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0003661503/0 прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 р. № 0003661503/0 - безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неолайн-плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 р. по справі № 2-а-11266/10/2070 - змінити у зв`язку з невирішенням позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0003661503/0 від 31 серпня 2010 р.

Прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні даних позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 р. по справі № 2-а-11266/10/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 10.12.2010 р.