Ухвала суду № 13371266, 10.12.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 р.Справа № 2-а-11793/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняГеріх Н.А., <Секретар >

представників сторін: позивача - Мірзоєвої О.А., відповідача - Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010р. по справі№2-а-11793/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ТРЕЙД" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-ТРЕЙД" (надалі - ТОВ "АСС-ТРЕЙД") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд визнати неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року в якості податкової звітності; зобов`язати ДПІ у Ленінському районі м. Харкова визнати податкову декларацію за липень 2010 року податковою звітністю з податку на додану вартість, поданою з додержанням вимог чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 р. по справі № 2-а-11793/10/2070 позов задоволено. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ТРЕЙД" за липень 2010 року в якості податкової звітності. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Харкова визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ТРЕЙД" за липень 2010 року як податкову звітність з податку на додану вартість, подану з додержанням вимог чинного законодавства.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі - Закон про ПДВ), ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-ТРЕЙД" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.01.2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 36815325.

19.08.2010 р. ТОВ "АСС-ТРЕЙД" було подано до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р., яку податковий інспектор прийняти відмовився.

20.08.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено поштою податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року разом із додатками №1 (розрахунок коригування сум ПДВ), № 2 (довідка щодо залишку сум від`ємного значення ПДВ у попередніх податкових періодах), № 5 (розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), довідкою за липень 2010 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних №1, а також скаргою на дії податкового інспектора, який відмовився прийняти подану позивачем податкову декларацію.

Вказана податкова декларація разом із додатками та скаргою було отримана ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 26.08.2010 р. та зареєстрована за № 8995/10.

Листом від 30.08.2010 р. № 7865/10/28-205 ДПІ у Ленінському районі м. Харкова повідомила позивача про те, що його податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року прийнята зі статусом "не визнано. як податкова звітність", із посиланням на положення абз.5 пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181) та Закону України "Про внесення змін до деякх законодавчих актів України" від 20.05.2010 р. № 2275-VІ.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із неправомірності дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації позивача ПДВ за липень 2010 року в якості податкової звітності, та наявності у відповідача обов`язку прийняти таку податкову декларацію як податкову звітність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст.4 Закону № 2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Положеннями абзацу 5 пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 визначено вичерпний перелік підстав для невизнання поданої податкової декларації як податкової звітності: 1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів; 2) її не підписано відповідними посадовими особами; 3) не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій "Щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платника податків в ОДПС України", затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, передбачено, що працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); назва платника податків; код платника податків згідно з ЄДРПО або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач, не визнавши подану ТОВ "АСС-ТРЕЙД" податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року в якості податкової звітності, підставою для такого невизнання у листі № 7865/10/28-205 від 30.08.2010 р. зазначив: заповнення податкової декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов`язкових додатків), реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та пояснень представника відповідача, наданих в ході судового розгляду апеляційної скарги, підставою для невизнання поданої ТОВ "АСС-ТРЕЙД" податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року в якості податкової звітності є саме недодання позивачем до декларації реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді.

Слід відмітити, що перелік підстав для невизнання поданої декларації як податкової звітності, визначений положеннями абзацу 5 пп.4.1.2 п.4.1.ст.4 Закону № 2181, є вичерпним, і він не містить такої підстави для невизнання податкової декларації, як недодання до неї реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Підпункт 7.2.8 пункту 7.2 ст.7 Закону про ПДВ встановлює обов`язок платника податку на додану вартість надавати до ДПІ реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді, однак не позиціонує ненадання такого реєстру в електронному вигляді як підставу невизнання податкової декларації за відповідний період в якості податкової звітності.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що ані положеннями Закону № 2181, ані положеннями Закону про ПДВ не передбачено прийняття податковим органом рішення про невизнання податкової декларації з ПДВ в якості податкової звітності у випадку ненадання реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді.

Крім того, слід відмітити, що відповідачем не доведено факту ненадання реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді 19.08.2010 р. при первинному зверненні бухгалтера ТОВ "АСС-ТРЕЙД" до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з проханням прийняти податкову декларацію з додатками до неї.

За таких обставин, колегія суддів робить висновок, що відповідач, відмовляючи ТОВ "АСС-ТРЕЙД" у визнанні податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року в якості податкової звітності з підстав недодання до неї реєстру отриманих та виданих позивачем податкових накладних, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи протиправність дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова як таких, що вчинені з порушенням приписів ч.3 ст.2 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов`язання ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняти подану ТОВ "АСС-ТРЕЙД" податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року в якості податкової звітності.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010р. по справі№2-а-11793/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2010 р.