Ухвала суду № 13371227, 07.12.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р.Справа № 2-а-10796/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняПиткіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010р. по справі№2-а-10796/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Наукова - виробнича фірма "ТКС" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та забов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ПостановоюХарківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 р. адміністративний позов Приватного підприємства "Наукова - виробнича фірма "ТКС" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0009631503/0 від 20.08.2010 року про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 170 грн.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова щодо неприйняття до обліку та невизнання як податкової звітності декларацій з податку на додану вартість за травень , червень 2010 р. Приватого підприємства "Наукова - виробнича фірма "ТКС".

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова прийняти податкові декларації Приватного підприємства "Наукова - виробнича фірма "ТКС" з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року та відобразити дані, зазначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість, за травень, червень 2010 року в обліковій картці Приватного підприємства "Наукова - виробнича фірма "ТКС".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Наукова - виробнича фірма "ТКС" 3 грн.40 коп. судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, вважаючи оскаржувану постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування суттєвих обставин по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про Державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями, була проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Наукова-виробнича фірма «ТКС» (надалі ПП «НВФ «ТКС») з питань несвоєчасного подання податкової звітності на додану вартість за червень 2010 року. Перевірка проводилась з відома та у присутності директора ПП «НВФ «ТКС» Іванова Олександра Володимировича, ІПН НОМЕР_1, якого було запрошено листом від 05.08.2010 р. за № 16775/10/15-215.

За результатами перевірки було складено акт № 4929/15-208/34757183 від 18.08.2010 р., на підставі акту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова було винесене повідомлення-рішення № 0009631503/0 від 20.08.2010 р., в якому зазначено, що позивач порушив вимоги абз. «а» пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач не дотримався вимог чинного законодавства України щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України №2181-111, а тому дії відповідача є неправомірними, а вимоги позивача такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Наукова - виробнича фірма "ТКС" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.12.2006 р. за № 14801020000032069. Державна реєстрація ПП "Наукова - виробнича фірма "ТКС" проведена за адресою: 61024, м. Харків, вул. Петровського, буд. 39, кв. 35-А.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р., невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної бо виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта осподарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327).

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. п. 1.5, 1.6, 1.7 Порядку № 327).

Як вбачається з акту перевірки за № 4929/15-208/34757183 від 18.08.2010 р., перевіркою встановлено порушення абз. «а» пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (із змінами та доповненнями), ПП «НВФ «ТКС» не подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на той факт, що крім вищевказаного акт не містить жодного пояснення обставин, які мають відношення до фактів виявленого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2010 року позивачем до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова була направлена рекомендованим листом податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 р. з додатками та даними у електронному вигляді на оптичному носії.

19.07.2010 р. на ім'я керівника ПП "Наукова - виробнича фірма "ТКС" відповідачем було направлено повідомлення про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 р. з Додатком 1 та Додатком 5 до декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р., які надійшли поштовим відправленням від 14.07.2010 р., прийнято зі статусом «не визнано, як податкова декларація», згідно з п. 4.5 п. 4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затвердженим наказом ДПАУ № 827 від 31.12.2008 р., із змінами внесеними наказом ДПАУ від 08.072010 р. № 493, порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.08 р. № 159) із змінами внесеними наказом ДПАУ від 30.05.2010 р. № 313.

Позивачу було запропоновано надати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. з наявністю обов'язкових реквізитів (згідно листа): прочерки у зазначеннях показників (згідно п. 4.3. «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»: «Податкова декларація має бути: повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені, з наявністю реєстру отриманих та виданих накладних в електронному вигляді.

Проте, позивачем була надіслана звітність на паперовому носії з усіма необхідними відмітками та реквізитами (відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (із змінами та доповненнями) та «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України») та додано диск, що підтверджується описом вкладення до рекомендованої кореспонденції.

20 липня 2010 року позивачем особисто було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р., Додаток 1 до декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р., Додаток 5 до декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. та податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р. та Додаток 5 до декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р.

23 липня 2010 року на ім'я керівника ПП "Наукова - виробнича фірма "ТКС" знов надійшов лист № 15400/10/28-317 від 20.07.2010 р., підписаний заступником начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова А.О. Єфремовим, у якому було повідомлено що податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р., червень 2010 р., які зареєстровані в базі податкової звітності 20.07.2010 р. № 75765, № 75687, прийняті зі статусом «не визнано, як податкова декларація», згідно п. 7.2.8 п. 7.2. статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами внесеними Законом України від 20.05.2010 р. № 2275- VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», п. 4.5 п. 4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затвердженим наказом ДПАУ № 827 від 31.12.2008 р., із змінами внесеними наказом ДПАУ від 08.07.2010 р. № 493, порядку внесеними наказом ДПАУ від 30.05.2010 р. № 313.

Позивачу знов було запропоновано надати податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р., червень 2010 р. з наявністю обов'язкових реквізитів (згідно листа): прочерки у зазначеннях показників з наявністю реєстру отриманих та виданих накладних в електронному вигляді.

Проте, суд першої інстанції правомірно зауважив, що до декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. не потрібно додавати реєстр отриманих та виданих накладних в електронному вигляді, оскільки норма закону (п. 7.2.8 п. 12 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами, внесеними Законом України від 20.05.2010 р. № 2275-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») не розповсюджується на вищевказаний податковий період.

Натомість, податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р., Додаток 1 до декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р., Додаток 5 до декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. було подано в паперовому вигляді та з електронними копіями на оптичному носії, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до приписів п.3.4 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 із змінами та доповненнями, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.

Згідно з п. 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзв'язку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

Окрім того, відповідно до п.п.7.2.8. п. 7.2 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діє з 01.07.2010р.), платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Відповідно до пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mаіІ; поштовими відправленнями.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується колегією суддів апеляційної інстанції, позивач подав декларації за травень, червень 2010 року з усіма необхідними додатками в паперовому вигляді та з електронними копіями на оптичному носії.

Відповідно до п. п. 4.1.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Приватне підприємство "Наукова - виробнича фірма "ТКС", керуючись нормами п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 із змінами та доповненнями, своєчасно направило кур'єрською службою до відповідача податкові декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2010 р. з усіма необхідними додатками в паперовому вигляді та з електронними копіями на оптичному носії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем було дотримано, встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», порядок щодо строку подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року за №509-ХІІ з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України №509-ХІІ), ст. 10 цього Закону визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Підпунктом 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-111 на контролюючий орган покладений обов'язок щодо прийняття податкових декларацій.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції стосовно інших суб'єктів у сфері податкових взаємовідносин.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

За своєю правовою природою Методичні рекомендації носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і, відповідно, не можуть містити норм права, тим більше змінювати або доповнювати положення діючих Законів України з питань оподаткування. Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України розширено визначений абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим фактично встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників податків. Вказані Методичні рекомендації не проходили державної реєстрації у Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

При цьому, згідно з пунктом 15 зазначеного Положення, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.

З огляду на зазначене, податковий орган не може покласти в обґрунтування своїх дій умови невизнання податковою декларацією, додатково у порівнянні з Законом № 2181, встановлені пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Зазначені обставини були відображені в листі Міністерства юстиції України від 25.05.2010р. № 678-10-24 "Щодо реєстрації методичних рекомендацій" та Міністерство юстиції звернулося до Державної податкової адміністрації з вимогою внести зміни до зазначених Методичних рекомендацій, з метою виключення нових правових норм, зокрема пункту 4.5 глави 4 цих Методичних рекомендацій.

Окрім того колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що в самих Методичних рекомендаціях п.п. 1 п. 4.5 ДПА України не ототожнює поняття : відсутність обов'язкових реквізитів та не проставлення прочерку у показниках, які не заповнюються, а навпаки передбачає їх як різні підстави для не визнання податкової декларації як податкової звітності.

Виходячи з вищевикладеного та на підставі зазначених правових норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність невизнання декларації з підстав, що викладені у листі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова.

Також, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги в якості належного обґрунтування правомірності дій відповідача за результатами отримання податкової звітності від платника податків посилання відповідача в апеляційній скарзі на наказ ДПА України від 09.04.2010 року № 236, яким введено в дію операцію "Бюджет" на виконання протоколу наради у Прем'єр-Міністра України від 03.04.2010 року та постанови координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010 року щодо підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, наказ ДПА у Харківській області від 15.04.2010 року № 140 "Про введення в дію операції "Бюджет", наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 382 від 16.04.2010 року, оскільки не спростовують факту неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій без підстав, передбачених Законом.

Зазначені протоколи та накази не є нормативно-правовими актами в розумінні закону та не можуть встановлювати, змінювати чи припиняти норм права, зокрема, щодо порядку та підстав невизнання податкової звітності як податкової декларації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем було безпідставно не прийнято до обліку та не визнано як податкову звітність декларації за травень 2010 року та за червень 2010 року.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ ПП "Наукова - виробнича фірма "ТКС" у розмірі 170 грн., внаслідок чого податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0009631503/0 від 20.08.2010 року є протиправним і повинно бути визнано судом недійсним, а позовні вимоги такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2010р. по справі№2-а-10796/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.12.2010 р.