Ухвала суду № 13371092, 30.11.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3426/10/2/0170

30.11.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дадінської Т.В. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Яковлєв С.В. ) від 13.04.10 по справі №2а-3426/10/2/0170

за позовом ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" (вул. Кірова, 41, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі, у якому просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.03.2010 № 0000362200/3 (рішення від 15.09.2009 № 0000362200/0, рішення від 12.10.2009 № 0000362200/1, рішення від 23.12.2009 № 0000362200/2) на підставі акту перевірки № 1508/22-06/32316216 від 09.09.2009 про порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84541,52грн. щодо ТОВ «Південна мануфактура «Пролив».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті судом першої інстанції постанови не вірно застосовані норми матеріального права та процесуального права, оскільки санкції, нараховані підприємству, не є адміністративно-господарськими, тому не застосовується термін у шість місяців про стягнення пені у розмірі 0,3% за порушення граничного строку розрахунків у іноземній валюті. Такого висновку суд першої інстанції дійшов внаслідок неналежного дослідження обставин справи. В той же час, враховуючи те, що у відповідності зі ст.ст. 239, 241 Господарського кодексу України пеня, передбачена Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підпадає під тлумачення адміністративно-господарської санкції, тому ДПІ у м. Керчі були порушені вимоги ст. 250 Господарського кодексу України та, відповідно, строк по стягненню пені за кожен день прострочки в звязку з несвоєчасним розрахунком за зовнішньоекономічним контрактом пропущений. Крім того, заявник вказує, що відмовляючи у задоволенні позову окружний адміністративний суд АР Крим не прийняв до уваги наявність фінансової кризи в Україні, яка також вплинула на фінансове становище підприємства та позбавила його можливості у визначені контрактом строки розрахуватися за товар. Отже, не застосувавши норми ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надав заперечення, які мотивовані тим, що відповідно до ст.ст. 1, 2, 4 Господарського кодексу України в правовідносинах стосовно застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»державна податкова інспекція не є субєктом, наділеним господарською компетенцією, та не здійснює організаційно-господарські повноваження відносно субєкта господарювання. Отже, на відносини, які виникли в результаті застосування ДПІ штрафних санкцій за порушення валютного законодавства до субєктів зовнішньоекономічної діяльності, цивільне законодавство не розповсюджується. Спеціальним Законом, який регулює порядок та строки здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також встановлює відповідальність за їх порушення, є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті». Враховуючи той факт, що при перевірці ДПІ встановлено порушення позивачем строків отримання імпортних товарів, тому останній підлягає притягненню до відповідальності, передбаченої спеціальним Законом, в звязку з чим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив»з питань погашення дебіторської заборгованості по окремій зовнішньоекономічній операції за період з 04.04.2009 по 24.07.2009, в результаті якої встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині несвоєчасного надходження товару по імпорту у сумі 25200,0 євро за зовнішньоекономічним контрактом № 08-0312 від 03.07.2008, укладеним між CAN SEAMERS S.L. (Іспанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив», на покупку ТОВ автоматичної закаточної машини типу MASTER 446 BOX з комплектом інструментів для загартування банок Hansa (акт від 09.09.2009 № 1508/22-0-6/32316216).

Виявлене порушення зявилось підставою для прийняття ДПІ у м. Керчі АР Крим 15.09.2009 рішення № 0000362200/0про застосування до ТОВ «Південна мануфактура «Пролив»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84541,52 грн.

Позивач не погодившись з рішенням, керуючись ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскаржив його до органів податкової служби у порядку адміністративного оскарження. Рішеннями про результати розгляду скарг рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

За результатами розгляду скарг на адресу позивача надійшли нові рішення: від 12.10.2009 № 0000362200/1, від 23.12.2009 № 0000362200/2 та від 01.03.2010 № 0000362200/3 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84541,52 грн.

Позивач оскаржує вищезазначені рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки встановлено, що між позивачем та CAN SEAMERS S.L. (Іспанія) був укладений контракт № 08-0312 від 03.07.2008 купівлі-продажу автоматичної закаточної машини типу MASTER 446 BOX з комплектом інструментів для загартування банок Hansa на суму 84000,00 євро на умовах постачання франко-завод в Іспанії INCOTERMS 2000 (п.3 Контракту). Позивач повинен здійснити оплату за товар на умовах 30% передплати від загальної вартості контракту, а саме 25200,00 євро та 70% від вартості контракту 58800,00 євро після отримання повідомлення від продавця з підтвердженням про готовність машини до відправки (п. 5).

Платіжним дорученням в іноземній валюті № 5669 від 14.08.2008 позивач перерахував 25200,00 євро CAN SEAMERS S.L. (Іспанія).

Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Керч АР Крим»06.03.2009 листом №251 повідомила Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим про порушення встановлених законодавством строків в частині перевищення нормативного строку поставки нерезидентом товару по імпортному контракту № 08-0312 від 03.07.2008 з фірмою CAN SEAMERS S.L. (Іспанія) на купівлю автоматичної закаточної машини типу MASTER 446 BOX з комплектом інструментів для загартування банок Hansa.

Відповідачем 10.04.2009 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження інформації про порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічній операції, отриманої від філії «Відділення ПІБ у м. Керч АРК», якою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині несвоєчасного надходження товарів по імпорту, у звязку з чим нарахована пеня за період з 11.02.2009 по 03.04.2009 в сумі 39251,42 грн. (акт перевірки № 708/22-06/32316216). За даними відповідача сума пені, нарахована на підставі зазначеного акту перевірки, сплачена позивачем у повному обсязі.

Електронним листом від 16.10.2008 CAN SEAMERS S.L. (Іспанія) повідомила позивача щодо готовності автоматичної закаточної машини типу MASTER 446 BOX з комплектом інструментів для загартування банок Hansa для відправки та необхідності оплати 70% вартості контракту у розмірі 58800,00 євро.

Позивач 27.01.2009 відправив лист CAN SEAMERS S.L. (Іспанія) з проханням про повернення платежу та відстрочення контракту на 2009 рік з поступовими розрахунками у поточному році, на що контрагентом CAN SEAMERS S.L. (Іспанія) було повідомлено про неможливість повернення авансового платежу.

Керуючись вимогами ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»позивач звернувся з листом № 1/327 від 12.02.2009 до Департаменту державного контролю та регулювання зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економіки України про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за контрактом № 08-0312 від 03.07.2008 на строк до 180 календарних днів. Відповідно до п. 9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2007 № 1409, у продовженні строку розрахунків за контрактом № 08-0312 від 03.07.2008 позивачу відмовлено, у звязку з тим, що документи були подані після закінчення законодавчо встановленого строку (лист Міністерства економіки України № 4202-33/32 від 27.02.2009).

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України ««Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується…. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»визначає, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Отже, нормативним актом встановлений обовязок субєкта господарювання за імпортним контрактом отримати товар не пізніше 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або коли строк поставки товару перевищує 180 календарних днів отримати висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Також нормативним актом встановлений вичерпний перелік випадків коли нарахування пені зупиняється та коли нарахування пені не здійснюється.

Стосовно доводів апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин норм Господарського кодексу України судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Виходячи зі змісту ст. 1 Господарського кодексу України, зазначений Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні й регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

У правовідносинах стосовно застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону України ««Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»органи державної податкової служби не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснюють організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищезазначене, дія ст. 250 Господарського кодексу України не поширюється на строки застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».

Відповідно до висновків акта перевірки та оскаржуваних рішень сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84541,52 грн. нарахована податковим органом позивачу за період з 04.04.2009 по 24.07.2009, тобто за час прострочки та до дати оформлення імпортної ВМД тип ІМ - 40, Департаментом державного контролю та регулювання зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економіки України у продовженні строку розрахунків за контрактом № 08-0312 від 03.07.2008 позивачу відмовлено. Доказів наявності судових спорів, що виникли при виконанні контракту № 08-0312 від 03.07.2008, позивачем не надано.

Тобто позивачем недотримані норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», які встановлюють обовязок субєкта господарювання отримати товар за імпортним контрактом не пізніше 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або протягом строку встановленого центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив»- залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна мануфактура «Пролив»залишити без задоволення.

2.Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2010 по справі № 2а-3426/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська