Ухвала суду № 13371084, 30.11.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13681/09/7/0170

30.11.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дадінської Т.В. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Платан"- Євенков Сергій Валерійович, довіреність від 15.09.09

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № 14/10-0 від 13.01.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (< суддя ><Довідник >Маргарітов М.В. ) від 18.06.10 по справі №2а-13681/09/7/0170

за позовом Приватного підприємства "Платан" (вул. Глінки/Дерюгіної, 57б/2, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року Приватне підприємство «Платан»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0014061502/0 від 13.08 2009 (№ 0014061502/1 від 27.10.2009, № 0014061502/2 від 01.12.2009) про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 501234,50грн., з яких 385565,00 грн. основний платіж та 115669,50 грн. штрафна (фінансова) санкція;

- № 0016031502/0 від 16.09.2009 (№ 0016031502/1 від 25.11.2009) про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 502026,80 грн., з яких 386174,47 грн. основний платіж та 115852,34 грн. штрафна (фінансова) санкція;

- № 0014592301/0 від 20.11.2009 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1275000,00 грн., з яких 850000,00 грн. основний платіж та 425000,00 грн. штрафна (фінансова) санкція;

- № 0010981701/0 від 23.11.2009 про визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників у загальному розмірі 2010,18 грн., з яких 670,06 грн. основний платіж та 1340,12 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ в м. Сімферополі звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті судом першої інстанції постанови не вірно застосовані норми матеріального права та процесуального права. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем дотримані норми Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає можливості для платника податку ухвалювати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит, а також не надає права платнику податків на включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених в звязку придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарської діяльності такого платника податку. В частині донарахування податку з доходів фізичних осіб апелянт вказує на той факт, що згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»відповідальною за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюється особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - є такі особи. Отже, оскільки позивач є податковим агентом та зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету цей податок від імені та за рахунок платника податку, тому за не утримання податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб повинен нести відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій. За таких обставин суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з мотивів, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив скаргу ДПІ залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим 30.07.2009 була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації ПП «Платан»з податку на додану вартість за травень 2009 (акт від 30.07.2009 №7093/15-2/30645832). В ході перевірки встановлено порушення позивачем пп.7.2.6, п.7.2. ст.7, пп. 7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. 2 п. 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки за травень 2009 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0014061502/0 від 13.08.2009 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість 501234,50 грн. (385565,00 грн. основний платіж та 115669,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами здійснення процедури адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0014061502/1 від 27.10.2009 та № 0014061502/2 від 01.12.2009 визначення позивачу суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість 501234,50 грн.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим 08.09.2009 проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації ПП «Платан»з податку на додану вартість поданої за червень 2009 року (акт від 08.09.2009 № 8286/15-2/30645832), відповідно до якого, були встановлені порушення позивачем пп.7.2.6, п.7.2 ст.7, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз.2 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами».

На підставі акту перевірки за червень 2009 ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0016031502/0 від 16.09.2009 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість 502026,80 грн., з яких 386174,47 грн. основний платіж та 115852,34 грн. штрафна (фінансова) санкція.

За результатами процедури адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення, ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0016031502/1 від 25.11.2009 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість 502026,80 грн. (386174,47 грн. основний платіж та 15852,34 грн. штрафна (фінансова) санкція).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим з 12.10.2009 по 06.11.2009 проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Платан»з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2009 (акт від 13.11.2009 № 11047/23-2/30645832). Згідно акту перевірки податковим органом встановлено порушення з боку Приватного підприємства «Платан»:

- пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось в заниженні податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2008 по 30.06.2009 на суму 850000,00 грн., у тому числі за травень 2008 850000,00 грн.

- пп.6.3.3 «е»6.3.4 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виразилось з заниженні суми податкового зобов'язання у сумі 670,06 грн.

На підставі акту перевірки № 11047/23-2/30645832 ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0014592301/0 від 20.11.2009 про визначення ПП «Платан»суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість 1275000,00 грн. (850000,00грн. основного платежу та 425000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та № 0010981701/0 від 23.11.2009 про визначення ПП «Платан»суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів найманих працівників 2010,18 грн. (670,06 грн. основного платежу та 1340,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Як вбачається із матеріалів справи, в актах перевірок встановлено, що позивачем у податкової декларації з ПДВ за травень 2009 задекларовано податковий кредит минулих періодів по 50 контрагентах. Об'єм постачання (без ПДВ) складає 1927826,95 грн., сума ПДВ 385565,42 грн., період виписки податкових накладних червень 2006, квітень 2007, липень 2007 - березень 2008. Також позивачем у податкової декларації з ПДВ за червень 2009 задекларовано податковий кредит минулих періодів по 28 контрагентах. Об'єм постачання (без ПДВ) складає 1930872,20 грн., сума ПДВ 386174,47 грн., період виписки податкових накладних - жовтень - грудень 2007, січень - березень 2008.

Відповідно до актів перевірки, відповідачем було перевірено правомірність нарахування податкового кредиту з ПДВ по податковим накладним за травень, червень 2009р, та встановлено що позивачем у склад податкового кредиту з ПДВ у травні та червні 2009 безпідставно включені податкові накладні за раніше перевіреними відповідачем періодами (з 01.10.2007 по 31.03 2008), які вже були охоплені плановою виїзною перевіркою, за результатами якої складено акт № 4638/23-7 від 13.06.2008. Порушення позивачем податкового законодавства полягає у тому, що до складу перевірених звітних періодів позивачем включені суми ПДВ за податковими накладними, дата складання (виписки) яких припадає на період, який вже був охоплений іншою перевіркою, в звязку з чим відповідач вважає, що позивач позбавлений права на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум податку на додану вартість, що були сплачені позивачем у складі вартості товару (робіт, послуг) у попередніх періодах і підтверджені податковими накладними, виписаними постачальниками у таких попередніх періодах, але отримані позивачем із запізненням.

За період з 01.04.2008 по 30.06.2009 ДПІ встановлено порушення з боку ПП пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 850000,00 грн., в тому числі за травень 2008 850000,00 грн. Підставою для висновку про порушення податкового законодавства, а саме пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є придбання нерухомого майна не з метою його використання в господарської діяльності позивача, а тому позивач не мав права включати до складу податкового кредиту з ПДВ суму сплаченого у ціні нерухомого майна податку на додану вартість у розмірі 850000,00 грн.

Також, згідно з актом перевірки від 13.11.2009 № 11047/23-2/30645832, виїзною плановою документальною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2009 встановлено порушення пп.6.3.3 «е», 6.3.4 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Такого висновку відповідач дійшов в звязку з тим, що кілько працівників позивача (а саме: ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.) є підприємцями та отримують доходи як підприємці, тому вони не мають право на соціальну пільгу, передбачену Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Отже, оскільки позивач є податковим агентом, тому саме на нього покладається відповідальність за застосування до цих працівників соціальної пільги. Застосування соціальної пільги спричинило заниження суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 670,06 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість регламентується п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковою накладною, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. Відсутність податкової накладної позбавляє права платника податку на включення до складу податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В ході перевірок позивача відповідач включив до складу податкового кредиту податкові накладні у тому звітному періоді, у якому вони були отримані позивачем. Фактичне отримання податкових накладних у травні та червні 2009 року підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних, а також висновком судово-економічної експертизи №488. Згідно висновку судово-економічної експертизи № 488 висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, викладені в актах перевірки позивача за травень та червень 2009, в частині донарахування позивачу сум податкових зобовязань з податку на додану вартість не підтверджуються, суми податкового кредиту з податку на додану вартість, вказані у податкових деклараціях, згідно наданих первинних документів відповідають даним реєстрів отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Також судом встановлено, що 17.04.2008 між позивачем та Приватним підприємством «Севторко»був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №77, згідно якому ПП «Севторко»у якості продавця зобов'язалося передати у власність позивача нерухоме майно (переважною мірою складські приміщення), зазначене у п. 1.2. договору купівлі-продажу, а позивач зобов'язався прийняти нерухоме майно і сплатити ПП «Севторко його вартість на умовах цього договору. Вартість нерухомого майна складає 5100000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 850.000,00 гривень.

На виконання умов договору позивач у строк, передбачений договором купівлі-продажу нерухомого майна №77 від 17.04.2008, двома платежами - 07.05.2008 (платіжним дорученням №1736) на суму 4200000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% - 700000,00грн. та 30.05.2008 (платіжним дорученням №1995) на суму 900000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% - 150000,00грн., виконав свої грошові зобов'язання та повністю розрахувався за придбане нерухоме майно. Таким чином, у вартості нерухомого майна позивач сплатив ПП «Севторко»ПДВ у загальній сумі 850000,00 гривень.

30.05.2008 року (у день повного розрахунку) сторони підписали акт прийому-передачі нерухомого майна, згідно якому ПП «Севторко»передало, а позивач прийняв у власність нерухоме майно у цілому, вартість якого становить 5100000,00грн., у т.ч. ПДВ 850000,00грн.

Факт сплати ПП «Севторко»до державного бюджету за травень 2008 850000,00 грн. податку на додану вартість та що вказане податкове зобов'язання з ПДВ виникло за наслідками господарської операції (отримання ПП «Севторко»коштів від позивача у травні 2008 на загальну суму 5100000,00грн.) за договором купівлі-продажу нерухомого майна №77 від 17.04.2008, укладеного між Приватним підприємством «Платан»(у якості покупця) та Приватним підприємством «Севторко»(у якості продавця), підтверджений матеріалами справи. Також матеріалами справи підтверджується факт придбання позивачем нерухомого майна з метою використання його у господарської діяльності позивача.

Відповідно до пп.6.3.1. п.6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Підпункт 6.3.2. п.6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначає, що платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Підпункт 6.3.3 пункту 6.3. статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначає, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

В той же час, відповідно до пп.6.3.4 п.6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»якщо у порушення норм цього пункту платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

При цьому, згідно пп.6.3.5. п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Отже, враховуючи той факт, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим не навела жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закон України «Про податок на додану вартість»не містить заборони на включення до складу податкового кредиту з ПДВ у звітному періоду податкових накладних за попередні періоди й, тим більше, за періоди, яки вже були охоплені податковою перевіркою, наявність податкової накладної є підставою для включення сплачених у ціни товарів (послуг) сум до складу податкового кредиту, право на включення до податкового кредиту сплачених сум повязується виключно з використанням придбаних товарів у господарської діяльності платника податку, наведені у апеляційній скарзі доводи не є такими, що спростовують правильність висновків суду першої інстанцій, тому посилання податкової інспекції на те, що позивачем порушені вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визнається судовою колегією необґрунтованим.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 по справі № 2а-13681/09/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська