Ухвала суду № 13370156, 21.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11166/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кочан В.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівШурка О.І., Лічевецького І.О.,

при секретаріСесемко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків до закритого акціонерного товариства «РУУККІ УКРАЇНА», товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй»про стягнення коштів, одержаних за договором № 21 від 15 вересня 2008 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків до ЗАТ «РУУККІ УКРАЇНА», ТОВ «Арма-Строй»про стягнення коштів, одержаних за договором № 21 від 15 вересня 2008 року, відмовлено.

Не погодившись з постановленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2009 року з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що виконання господарських зобовязань за договором № 21 від 15 вересня 2008 року між ЗАТ «РУУККІ УКРАЇНА»та ТОВ «Арма-Строй»не спрямовано на реальне настання правових наслідків, а сам договір укладений з метою незаконного відшкодування податку на додану вартість, що свідчить про його нікчемність на підставі ст.ст.203, 228 ЦК України, а тому у відповідності до ст.208 ГК України все одержане сторонами за зобовязанням стягується в доход держави.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 вересня 2008 року між ЗАТ «РУУККІ УКРАЇНА» та ТОВ «Арма-Строй»» був укладений договір № 21, за яким ТОВ «Арма-Строй»приймає на себе обовязок за завданням замовника виконати роботи, а замовник (ЗАТ «РУУККІ Україна») приймає на себе обовязок прийняти та оплатити виконані роботи підрядника. Загальна сума договору №21 від 15 вересня 2008 року склала 54053,00 грн., в тому числі ПДВ 9008,83 грн.

За результатами планової виїзної перевірки ЗАТ «РУУККІ УКРАЇНА»СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків було складено акт № 249/40-10/25277777 від 13 липня 2009 року про результати документальної перевірки ЗАТ «РУУККІ Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, в якому встановлено, що при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Арма-Строй»встановлено порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення податкового кредиту на загальну суму 47632 грн. за жовтень 2008 року.

Апелянт вважає договір № 21 від 15 вересня 2008 року, укладений між ЗАТ «РУУККІ УКРАЇНА»та ТОВ «Арма-Строй», нікчемним, як такий, що укладений з порушенням вимог ст.ст.203, 215, 228 ЦК України, оскільки вказаний правочин був вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, в звязку з чим у відповідності до ст.208 ГК України все одержане сторонами за таким правочином підлягає стягненню у дохід держави.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У відповідності до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобовязання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22 липня 2009 року, на момент підписання спірного договору підряду № 21 від 15 вересня 2008 року, складання акту приймання виконаних підрядних робіт від 06 жовтня 2008 року та виписки податкових накладних, юридична особа ТОВ «Арма-Строй»не була припинена, керівником вказаного підприємства значиться Бегун О.В., серед видів діяльності зазначені: інші спеціалізовані будівельні роботи, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, інші монтажні роботи.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявність у сторін при укладенні договору № 21 від 15 вересня 2008 року протиправного умислу, завідомо суперечного інтересам держави і суспільства, не підтверджена. Договір № 21 від 15 вересня 2008 року не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки ТОВ «Арма-Строй» виконувались підрядні роботи при наявності ліцензії на будівельну діяльність терміном дії з 07 березня 2007 року по 07 березня 2012 року, законодавчих обмежень стосовно укладення відповідного договору судом не встановлено, а належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у сторін за договором № 21 від 15 вересня 2008 року мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, позивачем в порушення ст.71 КАС України не надано.

Згідно ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Зі змісту ч.1 ст.208 ГК України вбачається, що застосування передбачених нею санкцій можливе в разі наявності наміру хоча б у однієї із сторін стороною. Для застосування санкцій, передбачених ст.208 ГК України, необхідна наявність наміру на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявність у ЗАТ «РУУККІ УКРАЇНА»та ТОВ «Арма-Строй»наміру на укладення Договору № 21 від 15 вересня 2008 року з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Спірний договір був укладений відповідачами з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобовязання за ним виконані сторонами належним чином, а тому не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27 грудня 2010 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіО.І.Шурко

І.О.Лічевецький