Ухвала суду № 13370142, 23.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11008/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2009 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ктесій" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року вказаний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена позапланова перевірка TOB «Ктесій»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.04.2006 року по 31.03.2009 року та іншого законодавства за період з 03.04.2006 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складений акт № 491/23/34259328 від 02.07.2009 року, яким встановлено порушення ст. 2, ст. 7, ст.13, 14, 15, 23 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 року № 2535-ХП.

В акті перевірки зазначено, що TOB «Ктесій»не подавало своєчасно податкову звітність з орендної плати за землю за 2007-2009 роки та за період, що перевірявся, не задекларувало орендної плати за землю на загальну суму 17920.65 грн.. в т. ч. за 2007 рік в сумі 5779.84 грн., за 2008 рік у сумі 5941,67грн., за 2009 рік у сумі 6199,14грн

За вказані порушення податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2009 року № 0003392320/0, яким визначено за основним платежем - 17920,60грн., штрафними санкціями-9130,00 грн., всього-27050,60 грн.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Закону України Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

У відповідності до положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Стаття 22 цього Закону вказує на те, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі і внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Право користування земельної ділянки площею 0,0400 га, що знаходиться в м. Чернігові по вул. Попова. 6 відповідно до договору оренди виникло у позивача з 31.05.2007 року.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо визначення суми податкового зобов'язання та прийнятого податкового повідомлення-рішення від 16.07.2009 року № 0003392320/0 в частині нарахування за платежем орендна плата з юридичних осіб за період з 01 січня по 31 травня 2007 року є протиправними, а податкове повідомлення-рішення від 16.07.2009 року № 0003392320/0 в цій частині нарахування є безпідставним і підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем донараховано позивачу суму орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 31.05.2007 року - за перше півріччя 2009 року, за договором оренди земельної ділянки від 04.07.2007 року та від 19.07.2007 року - за весь 2009 рік.

Як вбачається з акта перевірки № 491/23/34259328, перевірка проведена у позивача за період з 03.04.2006 року по 31.03.2009 року.

Враховуючи підставу виникнення спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що в силу ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З наведеного вбачається, що орендна плата за вищезазначеними договорами оренди за березень 2009 року підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового періоду), тобто у квітні 2009 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що нарахування відповідачем податкового зобов'язання за період, який не перевірявся є безпідставним, оскільки базовий податковий (звітний) період в розумінні ст. 17 Закону України «Про плату за землю»по орендній платі, в даному випадку, не настав.

З оскаржуваного рішення вбачається, що позивач з податковим зобов'язанням щодо визначення відповідачем суми орендної плати за 2008 рік погоджується.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що обєктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обґрунтованість висновків акту не підтверджується зібраними по справі доказами, фактичними обставинами справи та нормами чинного законодавства, на які посилається відповідач.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та обєктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення, його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28.12.2010.