Ухвала суду № 13369966, 21.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3011/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2010 у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2010 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, якому з урахуванням подальших змін просив:

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо завищення ТОВ «Бурова компанія «Рудіс» об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2008 року на загальну суму 903608 гривень та щодо заниження ПДВ, що включається до складу податкового кредиту на 956053 гривень;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва утриматись від дій щодо завищення ТОВ «Бурова компанія «Рудіс»об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2008 року на загальну суму 903608 гривень та щодо заниження ПДВ, що включається до складу податкового кредиту на 956053 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2010 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 214/23-11/31511844 від 15.04.09 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Бурова компанія «Рудіс», код ЄДРПОУ 31511844 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року».

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за три квартали 2008 року на загальну суму 903 608 гривень та пп. 7.4.1. п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на 956053 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, дійсно позивачем акт перевірки було безпідставно кваліфіковано позивачем як рішення субєкта владних повноважень, а висновки осіб, що проводили перевірку, викладені в акті перевірки як дії щодо донарахування сум податкових зобовязань.

Виходячи із положень пункту 1.19 статті 1, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання визначається шляхом направлення рішень (повідомлень). Рішення про нарахування сум податків підлягають адміністративному та судовому оскарженню згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 1.3, пунктів 2.5 та 2.6, пунктом 3.2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями) передбачено прийняття та направлення платнику податків рішення щодо визначення суми податкових зобовязань чи зменшення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте він не є рішенням чи дією субєкта владних повноважень.

Посилання апелянта на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача є безпідставними, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене в майбутньому.

До того ж, є безпідставними вимоги позивача про зобовязання відповідача утриматись від дій щодо завищення товариству з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс»об'єкта оподаткування та заниження податку на додану вартість, оскільки зазначені права органів Державної податкової служби України прямо передбачені Законами України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції доводів позовної заяви про неправомірність дій відповідача щодо розгляду скарг ТОВ «Бурова компанія «Рудіс»на висновки податкової перевірки також є безпідставними, оскільки дані позовні вимоги також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, не можуть оспорюватися в суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, позивачем у апеляційній скарзі не вказано обставин та не надано доказів, які б свідчили про правомірність позовних вимог, у задоволенні яких рішенням суду першої інстанції було відмовлено.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 27.12.2010.