Постанова № 13369625, 24.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-4116/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст > Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Петрик І.Й. та Ключковича В.Ю. при секретарі Бурді Л.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Козятинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВ Українське каолінове товариство»до Козятинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008 року та відповідні податкові повідомлення рішення № 0000802301/1 від 24.02.2009 року, № 0000802301/2 від 13.05.2009 року і № 0000802301/3 від 17.07.2009 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову постанову суду про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, з ПДВ за період травень-червень 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки складено акт №140/23/33697003 від 16.12.2008 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство»п.п. 4.1 ст. 4, п. 5.1. ст. 5, п.п. 8.1 2, п. 8.1, п.п.8.6.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 142258 грн., у тому числі: 3 квартал 2007 р. 1070 грн., 4 квартал 2007 року 47634 грн., І квартал 2008 року 10281 грн., ІІ квартал 2008 р. грн.

На підставі даного акту перевірки Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008 року, яким ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 181586 грн., з яких основний платіж 142258 грн., штрафні санкції 39328 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство»оскаржило його в порядку адміністративного оскарження, звернувшись із скаргою № 141 від 24.12.2008 року до Козятинської ОДПІ.

Рішенням Козятинської ОДПІ про результати розгляду скарги № 848/23-009 від 24.02.2009 року скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008 року - без змін.

На підставі вказаного рішення Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000802301/1 від 24.02.2009 року, яким ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 181586 грн., з яких основний платіж 142258 грн., штрафні санкції 39328 грн.

За результатами розгляду повторної скарги ЗАТ «АКВ Українське коалінове товариство»№ 17-09 АКВ від 06.03.2009 року ДПА у Вінницькій області своїм рішенням про розгляд повторної скарги № 8788/10/25-009 від 13.05.2009 року залишила скаргу без задоволення, а рішення Козятинської ОДПІ № 0000802301/0 від 18.12.2008 року, рішення № 848/23-009 від 24.02.2009 року, а також рішення № 0000802301/1 від 24.02.2009 року, - без змін.

На підставі рішення ДПА у Вінницькій області, Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення №0000802301/2 від 13.05.2009 року, яким ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 181586 грн., з яких основний платіж 142258 грн., штрафні санкції 39328 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство» звернулось із скаргою № 42-09 АКВ від 21.05.2009 року до ДПА України. Рішенням № 6897/6/25-0115 від 17.07.2009 року про результати розгляду скарги ДПА України залишила без задоволення скаргу, а рішення Козятинської ОДПІ № 0000802301/0 від 18.12.2008 року, рішення № 848/23-009 від 24.02.2009 року, рішення № 0000802301/1 від 24.02.2009 року, а також рішення ДПА у Вінницькій області №8788/10/25-009 від 13.05.2009 року, - без змін.

На підставі рішення ДПА України, Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000802301/3 від 17.07.2009 року, яким ЗАТ «АКВ Українське каолінове товариство»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 99927 грн., з яких основний платіж 83273 грн., штрафні санкції 16654 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000802301/1 від 24.02.2009 року, № 0000802301/2 від 13.05.2009 року, № 0000802301/3 від 17.07.2009 року, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для направлення позивачу податкових повідомлень-рішень № 0000802301/1 від 24.02.2009 року, № 0000802301/2 від 13.05.2009 року, № 0000802301/3 від 17.07.2009 року.

Так, відповідно пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748 (Положення № 29), у разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

У разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно абзацу другого пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 (надалі Порядок № 253), після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

Розділом 6 даного вказаного Порядку передбачені вичерпні випадки відкликання податкових повідомлень. Даним розділом не передбачено відкликання податкових повідомлень, а отже і надіслання нових податкових повідомлень, у разі залишення без змін раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, попереднє податкове повідомлення вважається відкликаним, а платнику податків надсилається нове податкове повідомлення лише у разі зміни раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження в сторону їх зменшення. Відповідач, ДПА у Вінницькій області та ДПА України залишили скарги позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008, - без змін.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено невідповідність податкового повідомлення рішення № 0000802301/3 від 17.07.2009 року рішенню ДПА України № 6897/6/25-0115 від 17.07.2009 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Так, відповідачем в податковому повідомленні рішенні № 0000802301/3 від 17.07.2009 року визначено суму податкових зобовязань - 99927 грн., з яких основний платіж 83273 грн., штрафні санкції 16654 грн., що є відмінними від тих, що були вказані в податкових повідомленнях рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008 року, № 0000802301/2 від 13.05.2009 року, № 0000802301/3 від 17.07.2009 року і становили загальну суму 181586 грн., основний платіж 142258 грн., штрафні санкції 39328 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що вказані дії відповідача не відповідають вимогам вищевказаного Порядку № 253, Положенню № 29, а також зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірності прийнятого ним вищевказаних податкових повідомлень рішень.

Щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВ Українське каолінове товариство»в частині скасування податкового повідомлення рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008 року, суд першої інстанції помилково виходи з того, що позивач мав право на амортизацію основних фондів, помилково при цьому пославшись на п.п 11.2.1. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно до якого:

датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше; або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В свою чергу, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги твердження відповідача про те, що факт придбання обладнання як основних засобів позивачем не підтверджено документально, зокрема вантажно-митними деклараціями, а також що позивачем не понесено витрат на його придбання, а лише отримано у користування, що вказує на відсутність підстав для включення амортизаційних відрахувань до складу валових витрат.

Також помилково вважаючи, що право власності на вказане обладнання у позивача виникло після складення сторонами контрактів (договорів купівлі - продажу) документів, що підтверджують факт передачі майна складення актів приймання передачі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність в діях позивача порушень п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і що висновки відповідача викладені в акті перевірки в цій частині не відповідають дійсним обставинам. У звязку з чим, на думку суду першої інстанції, оскаржуване рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008 р. прийняте відповідачем є необґрунтованим, не відповідає вимогам закону, а тому являється протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, контрактами №01/12/01-AKW, №01/12/02-AKW, №01/12/03-AKW, №01/12/04-AKW, №01/12/05-AKW від 01.12.07р. передбачено, що фірма ОСОБА_2 ГмбХ & Ко.КГ (Продавець) продає, а ЗАТ АКВ Українське каолінове товариство(Покупець) придбаває зазначене вище обладнання, яке буде входити до складу основних засобів покупця з метою подальшого використання в межах господарської діяльності (п. 1). Оплата по контрактах проводиться в Євро (п.п. 2.2). Поставка проводиться на протязі 8 тижнів після технічного узгодження замовлення. Строком поставки рахується дата, яка вказана в фрахтових документах. Продавець має право за згодою покупця поставити товар раніше строку (п. 3). Покупець здійснює оплату на протязі 30 банківських днів після доставки товару (п. 4). Дані контракти починають діяти в день підписання та діють до повного виконання сторонами своїх обовязків (п. 7).

Згідно додаткових угод № 1 до цих контрактів від 28.12.2007 року, сторони дійшли згоди змінити п. 4 контрактів, виклавши їх в наступній редакції: покупець здійснює оплату протягом 24-х місяців з дати підписання контракту(п. 1).

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 29.09.2009 року позивач здійснив оплату в повному обсязі за обладнання придбане на підставі контрактів №01/12/01-AKW, №01/12/02-AKW, №01/12/03-AKW, №01/12/04-AKW, №01/12/05-AKW від 01.12.07р. Таким чином, умови контрактів (договорів купівлі - продажу) сторонами виконано у повному обсязі.

Отже, в січні 2008р. підприємством безпідставно зараховані вищевказані основні засоби до складу придбаних основних фондів (тобто взяті на баланс підприємства) та відображено в бухгалтерському обліку проводками Дт рахунку 152 Кт рахунку 632 , Дт рахунку 10 Кт рахунку 152.

За даними бухгалтерського обліку станом на 01.07.2008р. рахується кредиторська заборгованість фірмі "ОСОБА_2»по контракту № 01/12/02-АКW від 01.12.07р. в сумі 105000 Євро, № 01/12/03-АКW від 01.12.07р. в сумі 168000 Євро, № 01/12/01- АКW від 01.12.07р. в сумі 110000 Євро, № 01/12/05- АКW від 01.12.07р. в сумі 98000 Євро, № 01/12/04- АКW від 01.12.07р. в сумі 82000 Євро.

За даними перевірки заборгованість по вищевказаним контрактам відсутня оскільки відсутні документи, які підтверджують факт придбання основних засобів у власність.

Відповідно до пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено формулу, відповідно до якої розраховується балансова вартість групи основних фондів (окремого обєкта основних фондів гр.. 1) на початок розрахункового кварталу:

Б(а)=Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів протягом кварталу, що передував розрахунковому.

Оскільки за ввезене обладнання ЗАТ „АКВ Українське каолінове товариство" не понесло витрат, а лише отримало у користування, то суми амортизаційних відрахувань не включаються до складу валових витрат підприємства, відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено: „амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання...".

Відповідно до п.7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509, лише придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 14 „Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509,

Оренда - угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку;

Операційна оренда - оренда інша, ніж фінансова;

Фінансова оренда - оренда, яка передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоч б однієї з причин:

орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

оренда має можливість та намір придбати обєкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання та інші.

Так, відповідно, до п.7 даного Положення (Стандарту), амортизація обєкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу. Відповідно до п.8 положення обєкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, вказаною в угоді про оренду. Відповідно до п.9 Положення належна за користування обєктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням бухгалтерського обліку 16 „Витрати" на прямолінійній основі протягом строку оренди.

Так як, договорами оренди передбачено орендну плату за користування основними засобами, дану оренду не можна вважати фінансовою, а операційною, яка не підлягає амортизації, а включається до складу валових витрат, як витрати по орендній платі.

Таким чином, у позивача не було підстав включати суми амортизаційних відрахувань до складу валових витрат підприємства, а податкове повідомлення рішення № 0000802301/0 від 18.12.2008 року відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року в частині задоволенні позовних вимог визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000802301/1 від 24.02.2009 року, № 0000802301/2 від 13.05.2009 року, № 0000802301/3 від 17.07.2009 року, ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування в цій частині не вбачається.

В частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000802301/0 від 18.12.2008 року, постанову слід скасувати, прийняти нову постанову, так як неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу Козятинської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000802301/0 від 18.12.2008 року скасувати.

В скасованій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВ Українське каолінове товариство» в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000802301/0 від 18.12.2008 року відмовити.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:М.В Межевич

судді:І.Й. Петрик

В.Ю. Ключкович

Повний текст виготовлено 15.12.10 р.