Ухвала суду № 13369573, 07.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 16/31 (2а-14305/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грищенко Т.М., суддів Шурка О.І. та Лічевецького І.О., при секретарі Загродському В.М., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційні скарги Приватного підприємства «Солекс»та Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ПП «Солекс»до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, В С Т А Н О В И В :

16 грудня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 липня 2008 року, яке прийняте на підставі акту перевірки за дотриманням суб»єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари та послуги, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 21 жовтня 2008 року. Об»єктом перевірки був зал гральних автоматів в кількості 26-и у м. Києві по вул.. Вербицького, 18. Згідно з актом ПП «Солекс» допущені порушення вимог п.п. 1, 3, 4 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, внаслідок чого і були нараховані фінансові санкції в сумі 9180 гривень. Позивач вважав, що рішення відповідача є протиправним та таким, що не відповідає діючому в Україні законодавству і просив його скасувати.

Відповідач позов не визнав, вважав рішення про нарахування фінансових санкцій законним і обґрунтованим.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2009 року позов ПП «Солекс»був задоволений частково, рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 17.11.2008 року № 0005422330/0 не чинним на суму 340 грн. В решті позову було відмовлено.

На вказану постанову суду від 16.03.2009 року сторони по справі подали апеляційні скарги. Так ДПІ у Святошинському районі м. Києва в апеляційній скарзі від 2 квітня 2009 року, не погоджуючись з постановою суду, вважає що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права. Зокрема, на підставі результатів перевірки від 22.10.2008 року був складений акт № 0468/26/51/23/24102644 від 22.11.2008 року, а вже на підставі акту було прийняте рішення. В результаті перевірки, на думку апелянта, було достовірно встановлене порушення вимог п. п. 1, 3, 4 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6.07.1995 року №265/95-ВР. На момент перевірки у залі гральних автоматів у м. Києві по вул. Вербицького, 18, який належить позивачу, надавались за готівкові кошти послуги у сфері грального бізнесу, а саме на двадцятишести працюючих, підключених до електромережі, не опломбованих, не фіскалізованих автоматах з продажу послуг (гральних автоматах), які в автоматичному режимі за готівкові кошти надають послуги у сфері грального бізнесу. Перевіркою також встановлено порушення цілісності засобу контролю (пломби) на РРО №2657002629. Апелянт не погоджується з рішенням суду в частині визнання їх рішення не чинним на суму 340 гривень з огляду на те, що воно винесене тільки на підставі представлених позивачем знімків, на яких є очевидною різниця в номерах. Також апелянт не погоджується з вимогами суду щодо складення акту. Тому, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2009 року та прийняти нову, якою в задоволенні вимог ПП «Солекс»відмовити.

Позивачем, ПП «Солекс», 15.04.2009 року подана апеляційна скарга на постанову суду від 16.03.2009 року, у якій ПП «Солекс»не погоджується з постановою суду, вважає що ними не були порушені п.1 ст.3 ЗУ «Про застосування РРО..», операції проводились через належним чином зареєстрований, опломбований та приведений у фіскальний режим РРО.

Крім того, апелянт вважає, що не передбачено відповідальності суб»єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запам»ятовуючими пристроями (фіскальною пам»яттю), якщо всі розрахункові операції, пов»язані з використанням таких автоматів, проводиться через реєстратор розрахункових операцій. Суд у своїй постанові невірно вказує на те, що всі гральні автомати повинні бути обладнані фіскальною пам»яттю, а відповідальність за відсутність такого обладнання наступає за п.1 ст.3 ЗУ «Про застосування РРО…» Тому, апелянт вважає, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального права, а саме не застосовані норми права, які б необхідно було застосувати, а саме пп. 4.4.1 п.4.4 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»згідно з яким при наявності неоднозначного (множинного) трактування прав та обов»язків платників податків рішення приймається на користь платників податків.

Апелянт також вважає, що судом порушені вимоги ч.2 ст. 71 КАС України, згідно з якою обов»язок доказування покладений на суб»єкт владних повноважень, а відповідач не довів відповідності свого рішення діючому законодавству.

Тому, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року в частині відмови від задоволення вимог про визнання і скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17 листопада 2008 року на суму 8840 грн. та прийняти нову постанову, задовольнивши їх вимоги у повному обсязі.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2009 оку ДПІ у Святошинському районі м. Києва провела перевірку дотримання суб»єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у залі гральних автоматів у м. Києві по вул.. Вербицького, 18, де позивач здійснює підприємницьку діяльність, про що був складений акт. Згідно акту було встановлено, що у залі гральних автоматів за вказаною адресою знаходиться 26 гральних автоматів, підключених до електромережі, що знаходяться у робочому стані, але не обладнані фіскальною пам»яттю, які за готівкові кошти надають послуги у сфері грального бізнесу.

17 листопада 2009 року за результатами перевірки на підставі акту було винесене рішення про застосування передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9180 гривень.

Ухвалюючи постанову від 16.03.2009 року про часткове задоволення позову, Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що послуги надавались саме гральними автоматами, оскільки внесення ставки обліковувалось саме автоматом і ним же визначався розмір виграшу, що відповідає визначенню, даному п. 1 Наказу Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організаційної діяльності і проведення азартних ігор».

В постанові також наголошується, що відповідно з п.1 та п. 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО…»суб»єкти підприємницької діяльності зобов»язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання таких операцій та на Постанову КМУ «Про терміни переведення суб»єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 7.02.2001 року №121 зі змінами, на підставі яких, згідно висновку суду, суб»єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов»язані з 1 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності гральні автомати, які оснащені запам»ятовуючими пристроями (фіскальною пам»яттю), у т. ч. і тих, що вже задіяні у використанні. Тому суд і визнав посилання позивача на позицію Міністерства промислової політики, викладену у листі на його адресу від 16.02.2007 року помилковим. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обов»язковість оснащення грального автомату належним РРО.

З висновків суду першої інстанції вбачається, що позивачем недотриманий порядок проведення розрахункових операцій, передбачений п.4.4 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА від 1.12.2000 року №164 та ст. 2 ЗУ «Про застосування РРО…»Так, зокрема, порядок реєстрації розрахункових операцій був таким, за якого облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, тим самим не забезпечувався порядок проведення розрахункових операцій, передбачених законом: не забезпечувалась видача розрахункового документа встановленої форми на повну суму операції при прийнятті готівки в купюроприймач грального автомата, тому, на думку суду, неможливо достовірно підтвердити проведення через РРО у повному обсязі усіх розрахункових операцій здійснених на гральному автоматі з купюроприймачем, оскільки при прийнятті коштів такі суми не реєструються і видача розрахункових документів не відбувається. Колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що гральний автомат з 31 грудня 2006 року відповідно до Постанови КМУ №121 від 7.02.2001 року повинен самостійно виконувати фіскальні функції, які полягають в обліку, накопиченні та відображенні даних щодо прийнятих та виданих (виграних) гравцями грошових замінників жетонів та кредитів.

Суд вважав, що позивач мав можливість з моменту видання Постанови по з1.12.2006 року звернутись до виробників та постачальників РРО з замовленням виготовити фіскальні пристрої для грального обладнання та належно зареєструвати в Державному реєстрі РРО, при тому, що ТОВ «Експотрейд»була розроблена комп»ютерно-касова система «Фіскал», яка наказом ДПА України від 1.07.2008 року включена до Державного реєстру РРО.

Тому, суд визнав доведеним правомірність застосування до позивача за порушення вказаного законодавства суми штрафу у розмірі 8840 гривень.

Суд першої інстанції не погодився з доводами ДПІ в Святошинському районі м. Києва щодо правильності нарахування штрафу в частині порушення цілісності засобу контролю (пломби) ВЖ 410213 на РРО № 2657002629 і визнав штраф застосованим неправомірно. Колегія суддів, з огляду на представлені у справі докази, погоджується з даним висновком.

Правильним є і висновок суду щодо того, що порушення порядку перевірки та невірне оформлення акту перевірки не тягнуть за собою не чинності прийнятого на підставі акту перевірки рішення та не можуть слугувати доказом спростування виявленого в результаті перевірки порушення.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для визнання постанови суду першої інстанції такою, що ухвалена на неправильно застосованих нормах матеріального права, яким регулюються спірні правовідносини.

У відповідності з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Солекс»та ДПІ у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою на протязі 20 днів до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: