Ухвала суду № 13369018, 21.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3562/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Кезно»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування повідомлення-рішення від 06.08.2009 року № 0013181530/0 та № 0013181530/1 від 22.10.2009 року, -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Кезно»звернулися до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування повідомлення-рішення від 06.08.2009 року № 0013181530/0 та № 0013181530/1 від 22.10.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 06.08.2009 року № 0013181530/0 та № 0013181530/1 від 22.10.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку поданої Відкритого акціонерного товариства «Кезно»за період квітень-червень 2009 року, про що складно акт № 693/15-30/22889936 від 24.07.2009 року.

Актом перевірки зафіксовано, що розмір податкового зобовязання з земельного податку, зазначеного платником у податковій декларації, є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні декларації платником податку не було враховано п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.2008 р. № 944/944, що призвело до заниження податкового зобовязання на загальну суму 261531,48 грн.

Відповідно Державною податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва 06.08.2009 року винесено повідомлення-рішення № 0013181530/0 та 22.10.2009 року повідомлення-рішення № 0013181530/1, яким відповідно до п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за позивачем визначено суму податкового зобовязання в розмірі 274608,05 грн., що включає в себе основну суму платежу 261531,48 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13076,57 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, 3/5, загальною площею 15 787,91 кв. м; м. Київ, вул. Либідська, 17, загальною площею 3 770,93 кв. м, дійсно належать ВАТ «Кезно», нормативна грошова оцінка земельної ділянки що розташована за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, 3/5 становить 29 572 353,98 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки що розташована за адресою: м. Київ, вул. Либідська, 17 становить 6 670 849,99 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, ВАТ «Кезно»нараховано податок за поточний рік (з січня 2009 року по грудень 2009 року) на суму 523062,93 грн., що помісячно становить 43588,58 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що згідно з рішеннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0013181530/0 від 06.08.2009 року та № 0013181530/1 від 22.10.2009 року у звязку із заниженням податкового зобовязання з земельного податку за позивачем визначено суму податкового зобовязання 274 608,05 грн., що включає в себе суму основного платежу 261531,48 грн. та суму штрафних санкцій 13076,57 грн.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначає Закон України «Про плату за землю».

Так, ч. 1 ст. 7 цього Закону передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 вказаного Закону ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Проаналізувавши зазначені положення, колегія суддів приходить до висновку, що сільські, селищні та міські ради наділені правом затверджувати ставки земельного податку.

Так, рішенням Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року було встановлено ставку земельного податку для суб'єктів господарської діяльності, які використовують земельні ділянки на території м. Києва за видами юридичних осіб, які оформили право власності або права користування земельними ділянками та які в установленому законодавством порядку не оформили права власності або права користування земельними ділянками.

У відповідності до п. 2 вказаного рішення з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 N 1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Разом із тим, відповідно до ст. 4 Закону України «Про плату за землю», розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до копії витягу з технічної документації № Ю-01555/2007 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, 3/5 становить 29572 353,98 грн., та копії витягу № Ю-1543/2007 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Либідська, 17 становить 6670 849,99 грн.

Таким чином, відповідно до податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік позивачем вірно було нараховано суму податку за землю за поточний рік (з січня 2009 року по грудень 2009 року), а тому, колегія суддів вважає, що позивач діяв з дотриманням вимог податкового законодавства та виконав перед державою свої зобовязання щодо сплати земельного податку за вказаний період у повному обсязі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 510-XII органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва не надано доказів та не доведено правомірності прийнятого рішення щодо донарахування позивачу податкового зобовязання із земельного податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді: